Пальне використовуватиметься для заправляння власного транспорту чи поповнення пального власної АЗС.
Для підприємства — неплатника акцизу, що використовує пальне для власних потреб, є два основні ризики: зберігання пального без ліцензії та його реалізація — фізична передача у розумінні розділу VI Податкового кодексу Укаїни.
Відповідно до наведеної умови підприємство придбаває пальне на сторонній (комерційній) АЗС, що передбачає фізичне отримання пального, а не його передачу.
Тому безумовної вимоги реєстрації платником акцизу немає. А за умови, що суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу та платником акцизу, паливозаправник, який використовується для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання, не є пересувним акцизним складом (пп. 14.1.6-1 ПКУ).
Чи потрібна ліцензія на зберігання пального у паливозаправнику?
Паливозаправник як транспортний засіб не призначений для зберігання в ньому вантажу, всі операції з пальним у паливозаправнику потрібно розглядати як транспортування та використання такого пального (зокрема, заправляння інших транспортних засобів). Тому зміни до наявної ліцензії на зберігання пального вносити не потрібно.
Але податківці можуть мати іншу точку зору. Тому, якщо пальне в цистерні паливозаправника перебуватиме кілька діб, вони можуть говорити про зберігання пального у такому паливозаправнику. З огляду на це радимо все-таки включити цистерну паливозаправника до ліцензії на зберігання пального, якщо цього не було зроблено.
Якщо паливозаправник перевантажує пальне на власну АЗС або заправляє транспорт того самого дня, коли отримав пальне у постачальника, то в ньому немає залишку на кінець дня і тоді вносити його до ліцензії не потрібно.