Суттєво. Отримання іноземною компанією безповоротної фінансової допомоги від нерезидента на свій іноземний банківський рахунок, який відкритий в іноземному банку, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств в Україні.
! ЮО-нерезидентам
Державна податкова служба України розглянула звернення Іноземної компанії щодо деяких питань оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наданої інформації, Іноземна компанія є юридичною особою, яка була створена та зареєстрована відповідно до законодавства Нідерландів та має місце ефективного управління на території України. Іноземна компанія надає юридичні та консультаційні послуги резидентам та нерезидентам України.
Після державної реєстрації Іноземної компанії в Нідерландах Іноземна компанія самостійно визнала себе податковим резидентом України і була взята на облік податковими органами України.
Після отримання статусу резидента України Іноземна компанія подає декларації з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність відповідно до чинного законодавства України.
Інша іноземна компанія — нерезидент України, яка не є пов’язаною особою або власником Іноземної компанії, здійснила перерахунок безповоротної фінансової допомоги в іноземній валюті на банківський рахунок Іноземної компанії, який відкритий в іноземному банку.
У зв’язку із викладеним вище у заявника виникли питання:
1. Чи включається іноземна безповоротна фінансова допомога, яку платник податку отримав від нерезидента на свій іноземний банківський рахунок, до прибутку із джерелом походження за межами України, що не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу?
2. Чи потрібно відображати в податковій декларації з податку на прибуток підприємств прибуток з джерелом походження за межами України, що не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, і якщо відповідь «так», то який порядок відображення такого прибутку в податковій декларації?
Щодо питань 1 — 2
Пунктом 1.1 ст. 1 Кодексу встановлено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.
Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку — резидентами, зокрема, є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:
управління банківськими рахунками іноземної компанії;
ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;
управління персоналом іноземної компанії.
Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо іноземною компанією буде подано заяву про визнання податковим резидентом України в період з 1 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.
Іноземна компанія, що отримала статус платника податку — резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.
Іноземна компанія, яка зареєстрована в Україні зі статусом податкового резидента України, прирівнюється до платників податку на прибуток підприємств — резидентів України.
Абзацом дванадцятим пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу зазначено, що для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.
Отже, результати діяльності Іноземної компанії за межами України не враховуються в фінансовому результаті до оподаткування Іноземної компанії як податкового резидента України для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Виходячи із викладеного вище, отримання Іноземною компанією безповоротної фінансової допомоги від нерезидента на свій іноземний банківський рахунок, який відкритий в іноземному банку, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.
Оскільки безповоротна фінансова допомога, отримана Іноземною компанією від нерезидента на банківський рахунок, який відкритий в іноземному банку, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, то вказані суми не відображаються в Податковій декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (зі змінами) (далі — Декларація).
При цьому п. 46.4 ст. 46 Кодексу встановлено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, то він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Отже, Іноземна компанія в доповненні до Декларації повинна надати інформацію з відповідним поясненням про суму безповоротної фінансової допомоги, наданої нерезидентом на іноземний банківський рахунок такої Іноземної компанії, який відкритий в іноземному банку, не врахованої в фінансовому результаті до оподаткування такої компанії як податкового резидента України для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).