Реєстраційний ліміт ПДВ
У платників податку часто виникають запитання, пов’язані з реєстраційним лімітом з ПДВ. Розглянемо, як на нього впливає бюджетне відшкодування.
Як формується ліміт реєстрації ПН/РК
Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200-1 ПКУ, пунктами 33, 34 і 34-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та регламентуються Порядком №569.
З аналізу наведених норм випливає, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПКУ та Порядку №569, і не передбачає ручного втручання в її роботу.
Таким чином, навіть якщо виникають якісь неузгодженості в сумі реєстраційного ліміту, ручним способом вирішити їх немає можливості.
Формула, за якою обчислюється реєстраційна сума, визначена пунктом 200-1.3 ПКУ:
ΣНакл = ΣНаклОтр + ΣМитн + ΣПопРах + ΣОвердрафт– ΣНаклВид – ΣВідшкод – ΣПеревищ,
де: ∑НаклОтр — загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;
∑Митн — загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до пп. 191.1.2 ПКУ оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником;
∑ПопРах— загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунку в системі електронного адміністрування податку (далі — СЕА ПДВ), у тому числі рахунків у СЕА ПДВ — сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у пп. «а» — «в» п. 200-1.2 ПКУ;
∑Овердрафт — сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником — сільгосппідприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ;
∑НаклВид — загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;
∑Відшкод — загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ;
∑Перевищ— загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Реєстраційний ліміт і бюджетне відшкодування.
Платникові відмовили у бюджетному відшкодуванні у зв’язку з недостатністю реєстраційного ліміту.
У наведеній вище формулі збільшують реєстраційний ліміт:
1) ПДВ за отриманими ПН, зареєстрованими в ЄРПН;
2) сума ПДВ, сплачена при імпорті товарів;
3) сума поповнення електронного рахунку ПДВ з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг тощо;
4) сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
А тому відповідь на запитання, як збільшити реєстраційний ліміт, проста: потрібно збільшити щось із наведеного в цьому переліку. Наприклад, поповнити ПДВ-рахунок. Або отримати «вхідний» ПК, придбавши товари, послуги з ПДВ, за якими постачальник випише ПН і зареєструє в ЄРПН.
Податкова служба стягнула кошти з банківського рахунку на погашення заборгованості. Чому їх сума не збільшила реєстраційного ліміту?
Відповідь теж дуже проста: тому що ці кошти пройшли повз ПДВ-рахунок.
До складу показника формули, який збільшує реєстраційний ліміт, належить загальна сума поповнення електронного рахунку ПДВ (п. 200-1.3 ПКУ). До цього показника враховується також сума коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку в системі електронного адміністрування податку відповідно до п. 95.5 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати ПЗ за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Своєю чергою, у п. 95.5 ПКУ йдеться про вилучені готівкові кошти, які вносяться посадовою особою податкової служби на електронний рахунок ПДВ у разі погашення податкового боргу з ПДВ. Тобто якщо готівка вилучена податковими органами для погашення податкового органу з ПДВ, то вона проводиться через ПДВ-рахунок і збільшує реєстраційний ліміт. А от якщо кошти стягнуті з рахунку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг, то нормами ПКУ збільшення реєстраційного ліміту на таку стягнену суму не передбачено.
Як можна зменшити борг в СЕА ПДВ?
Підприємство задекларувало ПЗ з ПДВ до сплати за підсумками декларації з ПДВ, але не мало коштів на електронному рахунку. Якщо після граничної дати сплати узгоджених ПЗ коштів на електронному рахунку так і не з’явилося, то на електронному рахунку виникає заборгованість перед бюджетом (ІПК №3978/ІПК/99-00-04-02-03/ІПК див. «ДК» №34/2024).
У п. 200-1.4 ПКУ наведено кошти, які зараховуються на електронний рахунок ПДВ. Серед іншого, там є готівка, вилучена згідно з п. 95.5 ПКУ (див. відповідь на запитання вище). А якщо податковий орган для погашення заборгованості з ПДВ вилучає кошти, які є на банківському рахунку, то вони на електронний рахунок не надходять, а спрямовуються відразу на бюджетний рахунок ПДВ.
Виходить, що заборгованість з ПДВ уже погашена за рахунок вилучених податковою службою коштів з банківського рахунку, але заборгованість залишається на електронному рахунку. Тому, якщо на електронний рахунок надходитимуть знову кошти, вони автоматично перераховуватимуться Казначейством на бюджетний рахунок ПДВ (пп. 2 п. 22 Порядку №569).
Ось чому виникне переплата!
Як вирішити цю проблему, в ІПК №3978/ІПК/99-00-04-02-03/ІПК не написали.
Позиція редакції
Нагадуємо, що переплату до бюджету можна повернути на електронний рахунок ПДВ, згідно з нормами ст. 43 ПКУ. Для цього платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: СЕА ПДВ.
Заяву на повернення коштів можна надіслати через Електронний кабінет:
— у головному меню Електронного кабінету в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» потрібно із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 — для юросіб або F1302001 — для фізосіб);
— після заповнення запропонованих реквізитів заяви треба зберегти її, підписати й надіслати територіальному органу ДПС;
— протягом 20 календарних днів з дня подання заяви кошти мають бути повернені.
Але повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливе лише протягом 1 095 днів від дати їх сплати й за умови відсутності у такого платника податкового боргу.
Нормативна база
- ІПК №3978/ІПК/99-00-04-02-03/ІПК — ІПК ДПСУ від 05.08.2024 №3978/ІПК/99-00-04-02-03/ІПК.
- Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 №569.