Суттєво. Суми залишку невідшкодованого ПДВ за період до впровадження СЕА ПДВ мають обліковуватись у Тимчасовому реєстрі. Але на сьогодні немає дієвого механізму роботи цього реєстру.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо приведення у відповідність показників СЕА ПДВ, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариством у 2008 — 2011 роках, до впровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — СЕА ПДВ), у податкових деклараціях з ПДВ було задекларовано суми ПДВ до бюджетного відшкодування. Після підтвердження за рішенням суду у 2017 році права Товариства на бюджетне відшкодування суми ПДВ обліковувались в інтегрованій картці платника (далі — ІКП) як сума надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ.
Товариство скористалося правом використати частину надміру сплачених сум ПДВ, що обліковувались в ІКП, у рахунок сплати поточних зобов’язань з ПДВ, визначених за податковими деклараціями, як це передбачено пунктом 87.1 статті 87 Кодексу.
Разом з цим у подальшому за заявою, поданою Товариством у складі декларації, таку суму повернуто на поточний рахунок платника в установі банку з одночасним зменшенням на відповідну суму розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (далі — реєстраційна сума).
Як наслідок, відбулось «викривлення» (на думку платника) показників формули в СЕА ПДВ, зокрема безпідставне заниження показника (∑ПопРах) на суму близько ____ тис. грн, що наразі унеможливлює повернення поточного ПДВ у відповідній сумі, відшкодування якого згідно з положенням Кодексу має проводитися у межах реєстраційної суми в СЕА ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
чи передбачено чинним податковим законодавством України порядок та механізм приведення у відповідність показників СЕА ПДВ з фактичними обставинами та об’єктивними даними, які мали б бути, виходячи із дійсних господарських операцій? Якщо так, навести посилання на відповідні положення законодавства та описати порядок та процедуру проведення такого коригування.
Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200-1 Кодексу, пунктами 33, 34 і 34-1 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі — Порядок №569).
З урахуванням змін, унесених до Кодексу Законом від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з 01.02.2015 року в тестовому режимі запроваджено СЕА ПДВ.
Показники формули, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ∑НаклОтр та ∑НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям — платникам податку. Для обрахунку показників ∑НаклОтр, ∑НаклВид та ∑Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року (абзац двадцять другий пунктом 200‑1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 розділу V Кодексу, збільшували реєстраційну суму, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення;
б) або підлягали поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року (пункт 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Для реалізації норм Кодексу, що надавали можливість платникам ПДВ зарахувати суму залишків від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 01.02.2015, було передбачено подання додатка 2 «Розрахунок суми залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015» (далі — додаток 2) до податкової декларації з ПДВ, зокрема декларування сум від’ємного значення у відповідних полях додатка, до форми якого було внесено зміни Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №102/26547.
Після завершення тестового режиму запровадження СЕА ПДВ, починаючи зі звітного періоду липень 2015 року подання заяв у складі податкової декларації щодо збільшення розміру реєстраційної суми на суму бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та сум залишків від’ємного значення за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, а саме у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, не передбачено, тобто реалізація платниками податку зазначеної вище можливості була визначена протягом одного звітного періоду.
Відповідно до ІКС ДПС, Товариство не скористалось вибором щодо можливості подання додатка 2 у складі податкової декларації з ПДВ, та відповідно не було задекларовано бюджетне відшкодування / від’ємне значення для його перенесення до СЕА ПДВ.
Крім того, пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу було передбачено, що після «обнуління» показників формули (крім значень її складових ∑НаклОтр, ∑НаклВид та ∑Митн) реєстраційна сума (∑Накл), одноразово збільшувалась, зокрема, на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року. Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважалися погашеними одночасно зі збільшенням реєстраційної суми.
Так, станом на 01 липня 2015 року в ІКП Товариства обліковувалась сума надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ у розмірі ____ тис. грн, на яку ____ 2015 року було збільшено реєстраційну суму (∑Накл).
Збільшення реєстраційної суми (∑Накл) у зв’язку із поновленням в ІКП сум надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, що виникла після 01.07.2015 року, в тому числі за рішенням суду, Кодексом не передбачено.
СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 розділу V Кодексу та Порядку №569, і не передбачає ручного втручання в її роботу.
Сума податку (∑Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу.
Показники формули, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, перераховуються автоматично при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, митних декларацій, податкових декларацій, поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ, тощо.
Складовою формули, що збільшує реєстраційну суму (∑Накл), є, зокрема, загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунку в системі електронного адміністрування (∑ПопРах) (пункт 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу).
Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення ∑ПопРах, а отже, не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Разом з цим, у разі якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку (підпункт 200-1.6 статті 200-1 розділу V розділу ІІ Кодексу)
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника, на момент подання заяви зменшується значення реєстраційної суми (∑Накл), шляхом зменшення на таку суму показника ∑ПопРах.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, які повернуті з бюджетного рахунку на електронний рахунок, не змінюють значення показника ∑ПопРах, а отже, не збільшують реєстраційну суму (∑Накл).
Якщо у подальшому платник приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунку на поточний рахунок, значення (∑ПопРах) зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.
Так, Товариством у складі декларацій з ПДВ за вересень 2017 року та червень 2019 року було подано заяви про повернення суми коштів на рахунку в СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (додаток 4 (Д4) до декларацій) в розмірах ____ тис. грн та ____ тис. грн відповідно. При перерахуванні зазначених сум з електронного рахунку на поточний рахунок платника відбулось автоматичне зменшення показника (∑ПопРах) та відповідно зменшення суми податку (∑Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що відповідає вимогам Кодексу та Порядку №569.
Пунктом 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, Тимчасовий реєстр. Такий сформований Тимчасовий реєстр 31 січня 2017 року було опубліковано на офіційному сайті ДФС.
Суми залишку невідшкодованого ПДВ, які станом на 01 січня 2017 року перебували в судовому оскарженні, після завершення такого оскарження і набрання судовим рішенням, прийнятим на користь платника податку, законної сили мають бути включені до Тимчасового реєстру.
За даними ІКС ДПС суми ПДВ, заявлені Товариством до бюджетного відшкодування по податкових деклараціях з ПДВ за березень — вересень 2009 року, лютий 2010 року в розмірі ____ тис. грн, після набрання судовим рішенням законної сили було включено до Тимчасового реєстру.
Станом на дату розгляду звернення у Тимчасовому реєстрі обліковується сума невідшкодованого ПДВ у розмірі ____ тис. грн за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2010 року. Суму податку розмірі ____ тис. грн зараховано в рахунок погашення податкових зобов’язань з ПДВ враховуючи хронологію відображення даних в ІКП з ПДВ Товариства.
Оскільки Товариством самостійно визначено шлях використання надміру сплачених сум, що обліковувались в ІКП, через перерахування на електронний рахунок в СЕА ПДВ, то обрахунок формули, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, здійснено за правилами СЕА ПДВ, включаючи повернення коштів відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу.
Фактично суми залишку невідшкодованого ПДВ, зазначені платником у зверненні, мають обліковуватись у Тимчасовому реєстрі.
На сьогодні відсутній дієвий механізм роботи Тимчасового реєстру. Триває нормотворча робота, направлена на правове врегулювання питання повернення таких сум бюджетного відшкодування на банківські рахунки платників.
Отже, вирішення питання щодо повернення сум податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування із бюджету до 1 лютого 2016 року та не відшкодовані станом на 1 січня 2017 року, можливе лише після внесення змін до чинних нормативно-правових актів
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу.