У цьому випадку сторони договору погодилися, що покупець повертає продавцю товар, а продавець повертає кошти, сплачені за товар, а також компенсує покупцю транспортні витрати.
Одним із принципів законодавства є превалювання сутності над формою: операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (ст. 4 Закону про бухоблік).
Формально суть операції така:
— покупець повертає товар постачальникові;
— постачальник компенсує транспортні витрати покупцю.
Але підприємство сформувало інвойс за ціною товару, більшою, ніж ціна придбання. Тобто не просто виставило окремий рахунок на компенсацію таких витрат, а включило транспортні витрати в ціну товару. І це вже можна розглядати як продаж товару з націнкою (хоча й тому самому контрагентові, в якого цей товар придбали).
Можливо, з цієї причини митниця й оформила операцію як експорт (остаточне вивезення товару), а не як реекспорт (повернення раніше імпортованого товару).
Однозначного рішення ми тут не вбачаємо, хоча схиляємося до зворотного продажу товару за збільшеною ціною — саме тому, що на цю ціну було виставлено інвойс й оформлено експортну митну декларацію. Вартість товару змінилася, а це означає, що й операцію з його повернення тепер потрібно розглядати як окрему від придбання товару.
З погляду оподаткування тут будуть дві окремі операції:
— ввезення товару в митному режимі імпорту за ціною 1 200 євро;
— вивезення товару в митному режимі експорту за ціною 1 600 євро. При цьому вивезений товар не ідентифікується з тим товаром, що був раніше ввезений, тому що ціна вже інша.
При ввезенні товару підприємство сплатило імпортний ПДВ з вартості товару 1 200 євро і має право на включення його до податкового кредиту в місяці ввезення. При вивезенні цього товару за іншою ціною 1 600 євро підприємство має право на застосування нульової ставки ПДВ на всю вартість товару, зазначену в інвойсі та в митній декларації (п. 189.17 ПКУ).
У загальному підсумку буде нульовий результат щодо ПДВ: сплата імпортного ПДВ на митниці, включення цієї самої суми до податкового кредиту і нульова ставка при вивезенні товару.
Щодо імпортного контракту в експортній митній декларації: на нашу думку, якщо вже оформлено митну декларацію типу ЕК 10 (остаточне вивезення), то вона й визначає вид операції. Зрештою, до контракту можна вносити будь-які зміни щодо повернення або навіть і зворотного продажу товару. Позаяк сума операції незначна, вона не підлягає валютному нагляду з боку банку, і тому контроль контракту не проводиться.
Отже, резюмуємо:
— у бухобліку відображають придбання товару за ціною 1 200 євро та його реалізацію за ціною 1 600 євро. При цьому прибуток становить 400 євро, який і виконує роль компенсації транспортних витрат, хоча формально він такою компенсацією не є, а є різницею між ціною купівлі та ціною продажу товару;
— при ввезенні товару сплачено імпортний ПДВ на суму 1 200 євро та є право на податковий кредит з ПДВ;
— при вивезенні товару застосовується нульова ставка ПДВ до всієї вартості товарів, зазначеної в митній декларації, — 1 600 євро;
— з метою оподаткування прибутку застосовують правила бухобліку цих операцій, за якими прибуток становить 400 євро;
— на нашу думку, контракт не впливає на митне оформлення й оподаткування зазначених операцій.