Гексан (C6H14) — це органічна сполука, яка належить до класу алканів. Гексан використовують як розчинник у хімічній та фармацевтичній промисловості, для виробництва кольорових речовин, фарб та лаків, для екстракції олій і жирів із рослин, як реагент або розчинник у хімічних реакціях. Також він може бути використаний як складова частина бензину або як компонент виробництва бензинових домішок. Гексан широко використовують у хімічних та біологічних лабораторіях для різних досліджень й експериментів.
Код гексану згідно з УКТ ЗЕД — 2710 12 25 00. За цим кодом гексан належить до підакцизних товарів, тому що цей код міститься у пп. 215.3.4 ПКУ з найменуванням «інші спеціальні бензини». Ставка акцизу для цього товару — 213,5 євро за 1000 літрів, приведених до t 15 °C.
Ліцензування торгівлі пальним регламентовано Законом №4811. Термін «пальне» у Законі №481 вживається у значенні, наведеному в ПКУ: пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ (пп. 14.1.141-1 ПКУ). Позаяк код УКТ ЗЕД гексану зазначено у пп. 215.3.4 ПКУ, гексан вважається пальним для потреб Закону №481.
1 Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Роздрібна торгівля пальним — це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з АЗС, автогазозаправної станції, газонаповнювальної станції, газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів (ст. 1 Закону №481).
Оптова торгівля пальним — це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам (ст. 1 Закону №481).
Із цих визначень робимо висновок, що у запитанні йдеться про імпорт й оптову торгівлю гексаном. Оптову торгівля пальним та зберігання пального здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії (ст. 15 Закону №481). Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним. У цьому разі СГ мусить мати ліцензію на оптову торгівлю пальним. СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії. Це означає, що оптової ліцензії буде достатньо для імпорту, оптової торгівлі та зберігання пального у місцях оптової торгівлі.
Перш ніж розпочинати імпорт й оптову торгівлю гексаном, потрібно зареєструватися платником акцизного податку. Подати заяву слід не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 ПКУ). Нині діє форма заяви, затверджена наказом Мінфіну від 27.11.2020 №729. Хоча ПКУ прямо не вимагає реєструватися платником акцизу до початку імпорту пального, ми радимо зробити це — для того щоб мати можливість зареєструвати «імпортну» акцизну накладну при ввезенні гексану в Україну.
При ввезенні гексану на митну територію України акциз сплачують авансом на рахунок митниці до початку митного оформлення товару, за ставкою 213,5 євро за 1000 літрів гексану, приведених до t 15 °C. Процес розмитнення і нарахування митних платежів ми докладно розглянули в «ДК» №12/2024. У разі ввезення підакцизного товару на митниці сплачуватимуть ще й акциз у такому самому порядку, як мито і ПДВ (код акцизу з пального — 092 за Класифікатором видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами від 20.09.2012 №1011). У бухобліку акциз відносять на собівартість ввезеного товару, як і мито.
Після митного оформлення та сплати акцизу на митниці СГ отримує право на складання «імпортної» акцизної накладної на обсяг ввезеного пального, зазначеного у митній декларації. Саме для складання такої АН і потрібно зареєструватися платником акцизу. Докладніше про це ми написали в «ДК» №17/2023.
Після реєстрації АН на обсяг ввезеного пального СГ може продавати це пальне далі і складати АН на покупців у межах ввезеного обсягу пального, з якого вже сплачено акциз. Докладніше про складання АН при імпорті пального ми розповіли в статті «Імпорт (ввезення) пального на територію України під час воєнного стану: які особливості?» в «ДК» №21/2022.
Докладніше про складання акцизних накладних в оптовій торгівлі пальним ми зазначили в «ДК» №14/2021.
Статтею 229 ПКУ передбачено особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються як сировина для нафтохімічної та хімічної промисловості (п. 229.3 та 229.5 ПКУ), але ці особливості не поширюються на товари з кодом УКТ ЗЕД 2710 12 25 00.