Загальний підхід
РРО/ПРРО слід застосовувати при здійсненні суб’єктом господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції (див. ст. 3 Закону про РРО1).
1 Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тобто, для того щоб у суб’єкта господарювання виник обов’язок застосовувати РРО, мають виконуватися дві умови:
1) має бути операція продажу товарів (надання послуг);
2) має відбутися розрахункова операція.
Але ж операція закупівлі суб’єктом господарювання товарів не є операцією продажу товарів. Тому перша умова вже не виконується. І на цьому вже можна ставити крапку, висновуючи про відсутність необхідності застосовувати РРО/ПРРО.
Та погляньмо й на другу умову.
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця (ст. 2 Закону про РРО).
Тобто до розрахункової операції належить операція видачі готівкових коштів лише за повернутий товар (ненадану послугу).
А якщо видається готівка за придбаний товар, то така операція не є розрахунковою операцією.
Таким чином, як бачимо, не виконуються обидві умови. З огляду на ці аргументи ми не бачимо підстав для застосування РРО/ПРРО в описаній ситуації.
На наш погляд, для проведення розрахунків достатньо скласти акт закупівлі.
А якщо олія — вторинна сировина?
У «ДК» №42/2023 ми розглянули особливості розрахунків при закупівлі металобрухту ФОПом на ЄП ІІ групи. Ми писали, що можна не застосовувати РРО у разі здійснення окремих видів діяльності, наведених у Переліку №13361, якщо використовуються РК та КОРО (ст. 10 Закону про РРО).
1 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 №1336.
Одним із таких видів діяльності є приймання від населення вторинної сировини та металобрухту (див. п. 19 Переліку №1336). Причому для цього виду діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється (п. 2 постанови КМУ від 23.08.2000 №1336).
Таку саму відповідь дає ДПС на запитання в ЗІР (підкатегорія 109.06): «Чи мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОПи — платники ЄП другої — четвертої груп, які приймають від населення вторинну сировину та металобрухт?».
Отже, при закупівлі вторинної сировини і металобрухту за готівку у фізосіб РРО/ПРРО можна не застосовувати, а натомість застосовувати РК та КОРО.
Тобто дивним чином господарські операції із закупівлі вторинної сировини та металобрухту потрапили під розрахункові операції, які потребують застосування РРО/ПРРО чи РК та КОРО. Хоча такі операції не підпадають від визначення розрахункових і не пов’язані з продажем товарів, наданням послуг.
Поняття вторинної сировини чинним законодавством України нині не визначено.
Хоча згідно зі ст. 1 Закону від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи» відходи як вторинна сировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні є відповідні технології й виробничо-технологічні та/або економічні передумови.
Щоправда, цей Закон втратив чинність з 09.07.2023. Натомість набрав чинності Закон від 20.06.2022 №2320-IX «Про управління відходами». У цьому останньому немає визначення поняття «вторинна сировина» (хоча сам термін вживається двічі). Але є поняття відходів, відновлення відходів. У додатку 2 до Закону наведено Перелік операцій з відновлення відходів.
Аналізуючи ці поняття, розуміємо, що відходи, які відновлюватимуться, — це і є вторинна сировина.
З цього погляду відпрацьована кухонна соняшникова олія, на нашу думку, відповідає поняттю вторинної сировини. Але якщо вона відповідає такому поняттю, то відразу постає питання щодо необхідності застосування РРО/ПРРО чи РК та КОРО при її закупівлі у фізосіб (прийманні від населення).
Та позаяк чіткої відповіді на це запитання чинне українське законодавство не містить, для уникнення непорозумінь з податковою службою може бути доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.