Нарахування зарплати з квітня 2024 року

У 2024 році розмір мінімальної зарплати становить:

— у місячному розмірі: з 1 січня — 7 100 грн, з 1 квітня — 8 000 грн;

— у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,60 грн, з 1 квітня — 48 грн.

Це означає дві речі:

1) у 2024 році мінімальна місячна зарплата зросте (з II кварталу — на 900 грн) порівняно з її нинішнім розміром. Погодинна зарплата теж зросте — на 5,40 грн відповідно;

2) переглядати рівень оплати праці працівників та порівнювати його з мінімальною зарплатою потрібно буде двічі — у січні й у квітні. Що це означає, розповімо далі.

Проте мінімальна зарплата — це не єдиний показник, на який треба звернути увагу щодо оплати праці працівників!

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 грн. На початку року це зумовило зростання мінімального розміру місячного окладу. А що буде у квітні?

Оплата праці з 1 січня 2024 року

Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги й умови щодо оплати праці працівників.

По-перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують:

— доплати за роботу у несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт;

— премії до святкових та ювілейних дат.

По-друге, відповідно, інші складові зарплати працівника (крім згаданих у п. 1) — враховують!

По-третє, працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана у підсумку нарахована заробітна плата (за мінусом винятків з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведено доплату до її рівня.

По-четверте, якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці обчислюють пропорційно до виконаної норми праці.

І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховують до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 6 Закону про оплату праці).

Таким чином, у 2024 році місячний оклад (тарифна ставка) не може бути меншим за 3 028 грн. Це правило діє протягом усього 2024 року і в квітні не зміниться!

Проте якщо ви з тих роботодавців, які дотримуються принципу відповідності розміру окладу не прожитковому мінімуму (як цього вимагає закон), а розміру мінімальної зарплати (щоб не робити доплат і спростити роботу бухгалтерам), то станом на 1 квітня 2024 року варто переглянути штатний розпис. І за потреби підвищити оклади, відштовхуючись від актуального розміру мінімальної зарплати як мінімального розміру окладу.

Тобто роботодавці, які не бажають здійснювати обов’язкову доплату, встановлять на 1 квітня 2024 року оклади на рівні мінімальної зарплати 8 000 грн і вище. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті.

Утім, у разі погодинної оплати праці діє інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто за такої форми оплати працівникові встановлюють не оклад у розмірі не менше ніж 7 100 / 8 000 грн на місяць, а годинну тарифну ставку не менше ніж 42,60 грн за годину у I кварталі 2024 року і не менше ніж 48 грн за годину починаючи з II кварталу. І це вже не вибір, а обов’язок роботодавця!

Нагадаємо і те, що погодинна оплата праці — це особлива форма оплати, і застосовувати її можуть не всі. Це зовсім не вартість години роботи будь-якого працівника!

Погодинна оплата: роз’яснює Держпраці

Пунктом 2 Постанови КМУ від 05.05.2010 №330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» визначено випадки, в яких застосовують мінімальну заробітну плату в погодинному розмірі, зокрема:

на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням із профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;

фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;

в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці.

Отже, для працівників, які працюють з місячними окладами, має дотримуватися мінімальна державна гарантія: мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників із погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) — мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі.

Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи затверджувати його наново, ми докладно розповіли в «ДК» №47/2023.

Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на відпусткові

Звісно, що зростання розміру зарплати працівника у довгостроковій перспективі збільшить і його відпусткові. Позаяк їх рахують на підставі середньої зарплати, яка визначається за даними за попередні 12 місяців. Але якщо оклад працівника менший за мінімальну зарплату, а нарахувань у розрахунковому періоді не було, то відпусткові рахують саме з розміру мінімальної зарплати на момент розрахунку (тобто перед початком відпустки)!

Треба пам’ятати правило:

— якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати, розрахунки проводять за посадовим (місячним) окладом;

якщо розмір посадового окладу менший від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату слід розраховувати з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).

Довідково

30,44 — що це за величина та коли її застосовувати? Це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266): якщо страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на лікарняні та декретні

А ось тут без використання розміру мінімальної зарплати жодному роботодавцю не обійтися.

Правило перше: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).

А вона залежить від розміру мінімальної зарплати.

З 1 січня 2024 року ця база становить: 7 100 х 15 = 106 500 грн.

А з 1 квітня 2024 року становитиме вже: 8 000 х 15 = 120 000 грн.

Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних — за основним місцем роботи.

Що ж до сумісників, то для них і досі працює обмеження, запроваджене у 2023 році:

— перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;

— а от починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності і весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується лише за основним місцем роботи. Законопроєкт, який мав змінити цю ситуацію, так і не було прийнято.

Правило друге: декретні мають мінімальний розмір.

Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону №1105).

Правило третє: якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховують із прив’язкою до мінімальної зарплати.

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:

— допомогу з тимчасової непрацездатності обчислюють виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;

— допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюють виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону №1105 і ч. 2 ст. 19 цього самого Закону).

Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців

Єдиний соцвнесок у 2024 році

Нагадаємо! Мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (ст. 1 Закону про ЄСВ).

Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.

Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовують до його фактичної зарплати.

У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором із нефіксованим робочим часом, ставку єдиного внеску, встановлену частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовують до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, мінімальний страховий внесок з ЄСВ нерозривно пов’язаний із розміром мінімальної зарплати.

Тому з січня 2024 року він становить 1 562 грн, а з 1 квітня 2024 року — 1 760 грн. Звісно, що актуально для ставки ЄСВ 22%: якщо ставка менша, то і платити ЄСВ доведеться менше.

Максимальна база для нарахування ЄСВ — це вже згадані нами вище 15 мінімальних зарплат. Тому для І кварталу 2024 р. це 106 500 грн, а починаючи з 1 квітня 2024 року — 120 000 грн.

Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110 000 грн, то у І кварталі 2024 р. на неї слід нараховувати ЄСВ у розмірі 23 430 грн (106 500 х 22%). А вже у ІІ кварталі сума ЄСВ зросте і становитиме 24 200 грн, адже максимальна база нарахування ЄСВ (120 000 грн) вже буде більша за розмір місячного доходу працівника!

ПДФО та ВЗ у 2024 році

Ось тут ключові показники з 1 квітня не зміняться. Адже показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так і інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо) прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.

Податкова соцпільга у 2024 році

Податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ).

Отже, у 2024 році її базовий розмір (100%) становитиме: 3 028 грн х 50% = 1 514 грн.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певного порогу — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ).

Отже, у 2024 році цей поріг становитиме: 3 028 грн х 1,4 = 4 240 грн.

Але деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це див. у «ДК» №48/2023.

Подарунки фізособам

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ).

Отже, негрошові подарунки протягом усього 2024 року не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 1 775 грн (25% від 7 100 грн).

Якщо вартість подарунків більша, то оподатковувати потрібно лише суму перевищення. При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.

З метою утримання військового збору таку базу визначати не потрібно. Військовий збір утримуватиметься з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.

Увага!

Чи застосовувати «натуральний» коефіцієнт щодо військового збору з негрошових доходів, — ситуація і досі не визначена. Про це ми написали в «ДК» №9/2024.

Вартість навчання

Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізособи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:

— суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;

— розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожний місяць навчання.

Отже, протягом усього 2024 року отримати оплату за навчання від іншої особи можна без сплати ПДФО та ВЗ на суму 21 300,00 грн за місяць.

Сума, що перевищує зазначену, підлягає оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід, — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2024 році цей коефіцієнт, як і раніше, становить 1,21951).

Благодійна допомога

Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2024 році становить 4 240,00 грн. І цей розмір у квітні не зміниться.

Добові під час відрядження

Протягом усього 2024 року неоподатковуваний розмір добових залишається незмінним (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2024 році

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці».
• Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
• Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 №1266.