Облік придбаного телефону
Придбаний підприємством мобільний телефон за 26 000,00 грн слід обліковувати на балансі: спочатку як капітальні інвестиції за субрахунком 152, а після введення в експлуатацію — як основний засіб на рахунку 104.
Нагадаємо, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, які входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (пп. 5.2 НП(С)БО 7). І якщо така ознака більша за 26 000 грн, то телефон оприбутковують як МНМА:
— Д-т 153 К-т 631;
— Д-т 112 К-т 153.
Якщо мобільний телефон придбано з ПДВ, то його оприбутковують на баланс на суму без ПДВ, а на суму ПДВ визнають ПК за наявної та зареєстрованої ПН в ЄРПН.
Якщо підприємство коригує фінрезультат на різниці, встановлені ПКУ, цей телефон буде основним засобом для протреб обліку за ст. 138 ПКУ, тому що його вартість без ПДВ більша за 20 000 грн (пп. 14.1.138 ПКУ).
Телефон, що наданий у користування директору та засновнику
ЦКУ має обмеження щодо того, кому не можна надавати майно, що належить юрособі, у позичку. Так, юрособа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦКУ).
Отже, підприємство не має права передати у користування за договором позички мобільний телефон засновнику та директору підприємства.
Вихід для засновника. Щоб надати засновникові у користування мобільний телефон, варто скласти договір про користування (оренду) мобільним телефоном за невелику плату. На сьогодні мінімального розміру плати за користування рухомим майном жодним законом не встановлено. Додаткового блага та іншого оподаткування при цьому не виникатиме, бо не можна визначити звичайну ціну такої оренди, а отже, і не можна визначити знижку зі звичайної ціни для потреб пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ.
Вихід для директора. Оприбуткувавши на баланс телефон, ввести його в експлуатацію, зазначивши в акті введення в експлуатацію в реквізиті «у момент введення в експлуатацію об’єкт(-и) знаходиться(-яться) — місцезнаходження об’єкта» кабінет директора. При цьому у директора (як працівника підприємства) за таке користування не виникатиме додаткового блага, бо телефон, виданий йому, має використовуватися виключно на роботі (а не за її межами) для вирішення виробничих питань. Тоді і мобільний зв’язок, оплачений підприємством, буде повністю віднесено на витрати підприємства.
А от для працівника (директора) невиробничі телефонні розмови з мобільного телефону, який перебуває на балансі та оплачений підприємством, розглядатимуться як додаткове благо. Позаяк до додаткового блага, одержаного працівником від свого працедавця, належить і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пп. 164.2.17 ПКУ).
Тож вартість таких телефонних розмов включатиметься до складу загального оподатковуваного доходу працівника того місяця, коли підприємство оплатило їх оператору мобільного зв’язку, і з цієї суми роботодавець має утримати ПДФО за ставкою 18% (п. 167.1 ПКУ), ВЗ (1,5%) та перерахувати до бюджету. Причому об’єкт оподаткування для утримання ПДФО розраховується з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Для ВЗ, на думку ДПС, збільшення на «натуральний» коефіцієнт не передбачено.
Крім того, якщо роботодавець не зможе підтвердити виробничий характер телефонних розмов або телефонні розмови проводилися працівником з особистою метою, то на їх суму потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ (п. 198.5 ПКУ).
Проте у разі повернення працівником компенсації вартості послуг зв’язку додаткового блага з ПДФО та ПЗ з ПДВ не виникатиме.
Утім, доводити характер розмов — виробничий чи невиробничий — технічно доволі складно, особливо якщо мобільний зв’язок надається на умовах постійної абонентської плати, яка не змінюється залежно від кількості використаного часу розмов. Але є один момент, коли невиробниче використання телефону є очевидним, — коли директор перебуває за кордоном у відпустці чи у період тимчасової непрацездатності і в цей період користується послугами роумінгу за додаткову плату, яка буде окремо виділена в рахунку оператора мобільного зв’язку. Очевидно, що вартість таких послуг буде додатковим благом директора.