Повернення до сплати ПДВ зі «спецгрупи» ЄП

Загальні моменти

Спецгрупа єдиного податку за ставкою 2% скасовується з 1 серпня 2023 року Законом №3219 (див. «ДК» №30/2023), який прийнято Верховною Радою 30.06.2023 та підписано Головою ВР 13.07.2023. Станом на час підготовки цієї статті перебуває на підписі у Президента.

Останній день, коли ще діє ставка єдиного податку 2%, — це 31 липня 2023 року. Останнім звітним періодом для єдиного податку за ставкою 2% без ПДВ буде липень 2023 року.

Отже, перший звітний період, за який тим, у кого після скасування спецгрупи відновиться або з’явиться статус платника ПДВ, вже треба буде подавати декларацію з ПДВ, — це серпень 2023 року. У цій статті розповімо про те, які наслідки з ПДВ очікують на тих платників, у яких з 1 серпня 2023 року реєстрація платником ПДВ саме відновиться.

Як відновлюється статус платника ПДВ?

Якщо платник до переходу на ЄП за ставкою 2% був платником ПДВ, то з 1 серпня його реєстрація платником ПДВ автоматично відновиться. Жодних заяв для цього подавати не потрібно.

Особливості справляння ПДВ для тих платників, які скористалися правом тимчасово перейти на ЄП за ставкою 2%, прописано у різних розділах ПКУ:

— підпункт 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ — про звільнення від штрафів тих платників ПДВ, які не встигли зробити все потрібне у період з 24 лютого 2022 року до дня їх переходу на ЄП за ставкою 2%. Усе це треба надолужити протягом 60 к. д. з дня переходу на попередню систему. Якщо перехід на сплату ПДВ відбудеться 1 серпня 2023 року, то вимоги цього пункту потрібно буде виконати до 30 вересня. Це стосується всіх платників, незалежно від того, чи вони самі відмовилися від єдиного податку за ставкою 2%, чи автоматично повернулися на попередню систему оподаткування з 1 серпня 2023 року;

— підпункт 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ регламентує операції платника під час його перебування на ЄП за ставкою 2%;

— абзаци 4 та 5 пп. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ регламентують нарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ на необоротні активи, товари та послуги, використані під час перебування на ЄП за ставкою 2%, — для тих платників, які самостійно відмовлялися від застосування єдиного податку за ставкою 2%;

— новий пп. 9-1.2 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ (введений Законом №3219) регламентує те саме, що й попередня норма, але вже для тих платників, які автоматично втратять право на ЄП за ставкою 2% з 1 серпня. Різниця між цими нормами — у строках їх виконання;

— новий пп. 9-1.2.1 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ (введений Законом №3219) регламентує можливість використання імпортного ПДВ щодо необоротних активів та товарів, ввезених за час перебування на ЄП за ставкою 2%. Цю можливість передбачено тільки для тих, хто автоматично повернеться на сплату ПДВ з 1 серпня 2023 року.

Ревізія періоду з 24 лютого 2022 року до дати переходу на ЄП за ставкою 2%

Після повернення на сплату ПДВ потрібно буде згадати все, що відбувалося з 24 лютого 2022 року до дати переходу на ЄП 2%, — на виконання вимог пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Для цього треба зробити такі кроки:

1) зареєструвати всі ПН/РК, що були складені з 24.02.2022 до дати переходу на ЄП за ставкою 2% та які не встигли тоді зареєструвати;

2) подати всі декларації з ПДВ, які не були подані за лютий, березень 2022 року і наступні місяці до дати переходу на ЄП за ставкою 2%;

3) за потреби подати уточнюючі розрахунки з ПДВ, якщо в поданих деклараціях буде виявлено помилки або якщо платник сформував свій податковий кредит на підставі первинних документів у деклараціях з ПДВ за лютий — травень 2022 року і не встиг відкоригувати його за податковими накладними від постачальників. Про це йшлося в Інформаційному листі ДПСУ №3/2022 (див. «ДК» №27/2022);

4) сплатити суми ПДВ, які будуть визначені до сплати у рядках 18 поданих декларацій або УР.

Усі ці дії потрібно буде виконати протягом 60 к. д. з дня відновлення статусу платника ПДВ.

Наприклад:

1) СГ самостійно за заявою повернувся на сплату ПДВ з 1 липня 2023 року, тож усе вищеописане він повинен буде зробити до 30 серпня 2023 року включно (на нашу думку, саму дату переходу 01.07.2023 не враховуємо);

2) СГ автоматично відновлено реєстрацію ПДВ з 1 серпня 2023 року — останнім днем 60-денного строку буде 30 вересня 2023 року, так само не враховуючи дату відновлення статусу ПДВ — 01.08.2023. Проте податківці можуть мати іншу думку щодо того, чи враховувати дату переходу на сплату ПДВ, визначаючи початок перебігу строку 60 к. д., адже нормами ПКУ цей момент прямо не врегульовано. Сподіваємося, вони ще висловляться на цю тему.

Якщо платник на дату переходу на ЄП за ставкою 2% мав певний ліміт реєстрації ПН, то він не змінювався протягом перебування на єдиному податку відповідно до приписів пп. 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. Зміни у сумі ліміту були можливі тільки внаслідок розрахунку овердрафту за останній квартал, в якому СГ був платником ПДВ, та остаточного перерахунку овердрафту в наступному кварталі. Надалі, в наступних кварталах, овердрафт уже не перераховувався (див. приклад 1). Цей ліміт можна буде використати для реєстрації ПН після повернення на сплату ПДВ, а якщо його забракне, доведеться поповнювати електронний рахунок в СЕА ПДВ.

Усю цю підготовчу роботу можна починати і не очікуючи відновлення статусу ПДВ — заздалегідь підготувати інформацію для складання ПН/РК, підготувати чернетки декларацій, визначити можливу суму ПДВ до сплати, щоб після дати переходу одразу почати реєстрацію ПН/РК, подати декларації і сплатити ПДВ.

Нагадаємо!

Порядок сплати ПДВ не змінився, і суми ПДВ за деклараціями після відновлення статусу платника ПДВ теж потрібно сплачувати на електронний рахунок в СЕА ПДВ. Не виключено, що в разі поповнення рахунку для реєстрації ПН/РК суми поповнення вистачить і на зарахування ПДВ до сплати в бюджет за результатами поданих декларацій.

Одночасно з реєстрацією власних ПН та РК на збільшення суми ПДВ платник ПДВ може отримати вхідний ПДВ від своїх контрагентів, які теж були на ЄП за ставкою 2% і тепер теж реєструють свої ПН/РК за періоди до переходу на єдиний податок, а також поточні ПН/РК теж збільшуватимуть ліміт реєстрації. Позаяк на період дії воєнного стану зупинено строк 365 днів для включення ПН/РК до податкового кредиту, можна буде врахувати вхідні ПН/РК від постачальників, складені, зокрема, в січні, в лютому 2022 року.

Приклад 1 Формування ліміту (на основі реальних даних). Платник ПДВ перейшов на ЄП за ставкою 2% з 1 квітня 2022 року. Основна діяльність цього платника — імпорт товару та продаж його на території України. Величину ліміту реєстрації ПН показано у таблиці 1. Як видно з таблиці 1, на 24.02.2022 у платника сформувався ліміт 2 043 414,82 грн. Цьому платникові 08.04.2022 було розраховано овердрафт за підсумками І кварталу 2022 року, в якому він ще був платником ПДВ. Але перерахунок не вплинув на суму ліміту — одночасно ліміт було збільшено та зменшено на одну й ту саму суму 151 891,00 грн. У наступному кварталі 08.07.2022 цю саму суму було знято з ліміту і ліміт зменшився на 151 891,00 грн, тепер він становить 1 891 523,82 грн. Протягом періоду перебування на ЄП за ставкою 2% відбувалися такі операції:

1) 03.06.2022 — реєстрація ПН — отриманої призупиненим платником (не коригує ліміт) — внаслідок цих операцій ліміт не змінюється;

2) 08.09.2022 — реєстрація митної декларації — збільшує ліміт на суму ПДВ, зазначену в митній декларації на імпорт товару;

3) того самого дня 08.09.2022 — сплата ПДВ на митниці платником єдиного податку 3 групи 2% — зменшує ліміт на ту саму суму ПДВ, зазначену в митній декларації на імпорт товару і сплачену на митниці.

У кінцевому підсумку ліміт цього платника не змінюється і залишається таким, яким він став після другого розрахунку овердрафту 08.07.2022 — 1 891 523,82 грн, і цей ліміт можна буде використати для реєстрації за лютий та березень 2022 року ПН, які цей платник не встиг зареєструвати.

З прикладу також видно, що в реєстрі операцій відображається імпортний ПДВ, сплачений на митниці, — операція «Реєстрація митної декларації» збільшує ліміт, але вона одразу ж сторнується операцією «Сплата ПДВ на митниці платником єдиного податку 3 гр. 2%», яка того самого дня зменшує ліміт на цю саму суму.

Таблиця 1

Зміна ліміту реєстрації ПН у платника ПДВ — імпортера товарів
(фрагмент реєстру операцій в розділі СЕА ПДВ Кабінету платника)

ПЗ на товари/послуги, придбані з ПДВ і продані під час перебування на ЄП за ставкою 2%

Операції, здійснені платником під час перебування на ЄП за ставкою 2%, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ). З цього випливає логічний висновок про те, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до переходу на ЄП, які були використані (поставлені, реалізовані) платником у період перебування на ЄП, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. Якщо точно, то це буде пп. «а» п. 198.5 ПКУ — товари/послуги, НА, використані в операціях, що не є об’єктом оподаткування.

Цю дію тепер врегульовано двома нормами:

— абзацами 4 та 5 пп. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ — для тих платників, які самостійно відмовлялися від застосування єдиного податку за ставкою 2% до 1 серпня 2023 року. Строк — не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відновлено реєстрацію платником ПДВ, тобто фактично було надано один місяць — перший після добровільного переходу на сплату ПДВ;

— новим пп. 9-1.2 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ — для тих платників, які автоматично втратять право на сплату єдиного податку за ставкою 2% з 1 серпня. Ці платники вже повинні вкластися у три місяці — серпень, вересень та жовтень і виконати вимоги цього підпункту не пізніше ніж 31 жовтня 2023 року. Нараховувати податкові зобов’язання можна поступово, включаючи нараховані суми до декларацій за серпень, вересень та жовтень.

Базу оподаткування при нарахуванні цих ПЗ за необоротними активами визначають виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (очевидно, тут маються на увазі саме операції з продажу таких НА), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.

Щодо НА виникає запитання: чи потрібно нараховувати ПДВ на їхню залишкову вартість, яка склалася на дату переходу на ЄП за ставкою 2%, а потім коригувати цей ПДВ виходячи із залишкової вартості, яка склалася на дату повернення на сплату ПДВ? На нашу думку, не потрібно. Норми пп. 9.9 та 9-1.2 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ вимагають нараховувати ПДВ за тими НА, які були «використані (постачені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування» єдиного податку за ставкою 2%. Якщо НА використовувалися за призначенням не тільки в період сплати єдиного податку за ставкою 2%, а ще й у періоди сплати ПДВ, то вони не є повністю «використаними» в період застосування єдиного податку за ставкою 2%. А ось якщо НА були продані в цей період, то ПЗ з ПДВ нараховувати доведеться.

За відсутності обліку необоротних активів базу оподаткування визначають виходячи з їх звичайної ціни. Це може бути актуально лише для ФОПів — платників ПДВ, які не ведуть бухобліку. Юрособи, які ведуть бухоблік, нараховують амортизацію на вартість НА, тож у них буде сформована залишкова вартість на початок звітного періоду, протягом якого такі НА були продані.

Увага!

При продажу необоротних активів їхню вартість та знос в бухобліку списують з урахуванням амортизації за останній місяць використання:

— Д-т 286 К-т 10 — на залишкову вартість, яка вже зменшена на суму амортизації, нарахованої у місяці продажу;

— Д-т 13 К-т 10 — на суму накопиченої амортизації, яка вже включає амортизацію, нараховану у місяці продажу;

— Д-т 943 К-т 286 — на залишкову вартість, яка вже зменшена на суму амортизації, нарахованої у місяці продажу.

Нараховуючи ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, амортизацію останнього місяця не враховують при визначенні бази оподаткування, бо ПЗ нараховують на залишкову вартість, «що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції».

Приклад 2 Продаж НА. У грудні 2020 року СГ (загальна система оподаткування) придбав кухонне обладнання для кафе вартістю 651 456 грн, у т. ч. ПДВ — 108 576 грн, вартість без ПДВ — 542 880 грн. Суму податкового кредиту з ПДВ підтверджує ПН від 10.12.2020 №912. Строк корисного використання — 6 років, або 72 місяці. Амортизація починає нараховуватися з січня 2021 року по 7 540 грн на місяць: 542 880 грн : 72 місяці = 7 540 грн.

З 1 жовтня 2022 року СГ перейшов на ЄП за ставкою 2%, а у березні 2023 року продав це обладнання. Амортизація нараховувалася протягом 27 місяців з січня 2021 року до березня 2023 року: 27 місяців х 7 540 грн = 203 580 грн. Залишкова вартість НА буде списана на витрати у березні 2023 року: Д-т 943 К-т 286 в сумі: 542 880 - 203 580 = 339 300 грн.

З 1 серпня 2023 року цей СГ автоматично повертається на загальну систему з ПДВ. До 31 жовтня 2023 року включно він повинен скласти та зареєструвати ПН на залишкову вартість НА, проданих під час перебування на ЄП за ставкою 2%. ПДВ у цьому разі нараховується на залишкову вартість обладнання на початок березня 2023 року (того місяця, в якому фактично продано НА), тобто з урахуванням накопиченої амортизації за 26 місяців без амортизації за березень 2023 року: 542 880 грн — 26 місяців х 7 540 грн = 346 840 грн. Далі визначаємо суму ПДВ: 346 840 грн х 20% = 69 368 грн. Як відобразити цей ПДВ у зведеній податковій накладній, покажемо у зразку нижче.

Зведену податкову накладну при нарахуванні ПДВ за пп. «а» п. 198.5 ПКУ складають з урахуванням п. 11 Порядку №1307:

1) у графі «Зведена податкова накладна» — код ознаки 1;

2) у верхній лівій частині — тип причини 08 — складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) у графі «Отримувач (покупець)» — власне найменування (П. І. Б.) того СГ, який нараховує ПЗ;

4) у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «600000000000»;

5) рядок «Податковий номер платника податку або серію (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють;

6) у графі 2 розділу Б — дати складання та порядкові номери ПН, складених на платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає ПЗ;

7) у графі 4 розділу Б — умовне позначення «грн»;

8) у графі 10 розділу Б — вартість або частина вартості товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ;

9) у графі 11 розділу Б — визначають суму ПДВ, що нараховується відповідно до п. 198.5 ПКУ;

10) графи 3.1, 3.2, 3.3, 5, 6, 7, 8, 9 не заповнюють.

Податкові зобов’язання, нараховані за такими ПН, відображають у рядку 4 декларації з ПДВ, у підрядках 4.1, 4.2 або 4.3 залежно від ставки ПДВ. Якщо платник не зареєструє ПН на день подання декларації, йому доведеться відобразити її у таблиці 1.1 додатка 1 до декларації з ПДВ, з позначкою «+» у графі 5 таблиці 1.1.

Повторюємо, що ПЗ нараховують лише щодо товарів/послуг, необоротних активів, які були придбані з ПДВ до переходу на ЄП за ставкою 2% і продані під час перебування на єдиному податку. Якщо товари/послуги, необоротні активи так і не були продані у період перебування на ЄП, то ПДВ за п. 198.5 ПКУ щодо них не нараховують, бо вони будуть використані вже в оподатковуваних операціях після повернення на сплату ПДВ.

Приклад 3 Використання товарів/послуг. СГ — платник ПДВ перейшов на ЄП за ставкою 2% з 1 жовтня 2022 року. У вересні 2022 року, коли він ще був платником ПДВ, придбав товар на суму 159 000 грн, у т. ч. ПДВ — 26 500 грн, 132 500 грн без ПДВ. Постачальник зареєстрував ПН від 19.09.2022 №1562. Також цей СГ оплатив оренду товарного складу за жовтень 2022 року в сумі 14 700 грн, у т. ч. ПДВ — 2 450 грн. На дату оплати орендодавець зареєстрував ПН від 28.09.2022 №145. Обидві ПН платник включив до податкового кредиту і відобразив його у декларації з ПДВ за вересень 2022 року.

Під час перебування на ЄП за ставкою 2% СГ продав частину товару на суму 53 800 грн без урахування вхідного ПДВ. Плата за оренду складу в жовтні 2022 року була повністю використана в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, адже в жовтні СГ вже був на єдиному податку.

З 1 серпня 2023 року цей СГ автоматично повертається на загальну систему з ПДВ. Не пізніше ніж 31 жовтня 2023 року він повинен скласти та зареєструвати ПН на вартість товарів, проданих під час перебування на ЄП за ставкою 2%, та на всю суму орендної плати за жовтень 2022 року. У ПН проставляється код ознаки 1 в графі «Зведена податкова накладна», тип причини, з якої ПН не підлягає наданню отримувачу, — 08.

Після повернення на сплату ПДВ буде продано решту товару вартістю без урахування ПДВ у сумі: 132 500 - 53 800 = 78 700 грн. ПДВ на цей товар уже нараховуватиметься за загальними правилами на його продажну ціну.

Як скласти ПН на ці операції, ми показали у зразку. Також у цьому зразку в рядку 3 розділу Б показано нарахування ПЗ на продаж необоротних активів за умовами прикладу 2.

Зразок

Зразок заповнення ПН при нарахуванні ПЗ
відповідно до п. 198.5 ПКУ та пп. 9-1.2 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ (фрагмент)

Імпортерам: стрічайте особливі правила врахування імпортного ПДВ

Законом №3219 введено особливі правила врахування імпортного ПДВ, який був сплачений імпортерами на митниці під час перебування на ЄП за ставкою 2% (новий пп. 9-1.2.1 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ). Ці правила діють лише для тих імпортерів, які автоматично будуть переведені на свою попередню систему оподаткування з 1 серпня 2023 року. Ними не зможуть скористатися ті платники, які самостійно відмовляться від сплати єдиного податку за ставкою 2%.

Суть цих правил така.

1. У платника ПДВ відновиться показник ∑ Митн на суму ПДВ, яку він сплатив на митниці протягом перебування на ЄП за ставкою 2%. Це означає, що в реєстрі операцій мають бути анульовані всі операції типу «Сплата ПДВ на митниці платником ЄП 3 гр. 2%», які зменшували ліміт реєстрації ПН під час перебування на ЄП за ставкою 2% (див. приклад 1 і таблицю 1). Ліміт збільшиться на всю суму імпортного ПДВ, що була накопичена за період перебування на ЄП за ставкою 2%.

2. Платники ПДВ зобов’язані включити всю цю суму імпортного ПДВ до декларацій з ПДВ не пізніше ніж 31 жовтня. Тобто цей ПК можна відобразити в деклараціях з ПДВ за серпень, вересень та жовтень 2023 року. Позаяк у пп. 9-1.2.1 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ написано, що платники «включають до складу податкового кредиту» суму імпортного ПДВ, то вважаємо, що це обов’язок, а не право платників ПДВ. Якби це було право, законодавці написали б щось на кшталт «можуть включати».

3. Після цього потрібно нарахувати ПЗ за пп. «а» п. 198.5 ПКУ на ті імпортовані товари чи необоротні активи, які були використані/продані під час перебування на ЄП за ставкою 2%. Строк такий самий — не пізніше ніж 31 жовтня. База нарахування ПЗ на необоротні активи — така сама, як ми розглянули вище: залишкова вартість на початок місяця, в якому такі НА були використані. Базою нарахування ПЗ на імпортовані товари буде вартість їх придбання (митна вартість). На практиці, на нашу думку, податківці наполягатимуть саме на митній вартості товарів, адже саме на неї нараховувався імпортний ПДВ.

4. Позаяк для виконання цих дій платникам дали строк у три місяці — з 1 серпня до 31 жовтня 2023 року, то вважаємо, що їх можна провадити у будь-який час цього періоду і включити будь-які обсяги цих операцій до будь-якої декларації з ПДВ — за серпень, вересень чи жовтень, тобто все це можна розподілити на три декларації з ПДВ.

Після проведення цих операцій у імпортера не виникне ПДВ до сплати, адже він одночасно збільшує податковий кредит на всю суму імпортного ПДВ і нараховує ПЗ тільки на ті імпортовані товари чи НА, які були використані під час перебування на ЄП за ставкою 2%. І якщо на 1 серпня 2023 року імпортер має залишок непроданих імпортованих товарів, він зможе скористатися імпортним податковим кредитом за ПДВ, який припадає на цей залишок.

Перехідні операції з оподаткування ПДВ

Операції з купівлі-продажу товарів/послуг, які передбачають оплату і постачання в різні дні, можуть виявитися перехідними, якщо перша подія відбулася на ЄП за ставкою 2%, а друга — вже після повернення/переходу на сплату ПДВ.

Перша подія — оплата під час перебування на ЄП за ставкою 2%. У п. 21 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ є пряма норма для тих, хто перейде на загальну систему з ПДВ: операції з постачання товарів/послуг, які були оплачені у вигляді авансів (передоплати) у період перебування таких платників ПДВ на спрощеній системі оподаткування й оподатковані єдиним податком, не оподатковуються ПДВ. Тобто при відвантаженні товарів, наданні послуг у рахунок раніше отриманих без ПДВ авансів ПДВ не нараховуватиметься.

Перша подія — відвантаження під час перебування на ЄП за ставкою 2%. На цей випадок прямих норм в ПКУ вже немає, тому доведеться застосовувати загальні правила для цієї ситуації, а саме — правило першої події. Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або оплата, або постачання товарів/послуг (п. 187.1 ПКУ). Вирішуючи питання, чи нараховувати ПДВ, орієнтуємося на дату першої події: якщо вона настала під час перебування у спецгрупі, то ПДВ не нараховуємо.

Але це стосується податкових зобов’язань з ПДВ безпосередньо до операції з постачання або отримання оплати. Тобто покупець ПН з таких операцій — не отримає. А от держава ПДВ за ними отримає, адже постачальник повинен буде визнати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ.

Позяк ці товари/послуги будуть використані ще в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо вони були придбані з ПДВ до переходу на ЄП за ставкою 2%, то на них потрібно нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ так, як ми описали вище. Податкові зобов’язання нараховують у загальні строки, передбачені п. 198.5 ПКУ — не пізніше останнього дня звітного місяця, в якому ці товари/послуги були фактично відвантажені. Це правило діє для всіх платників ПДВ — і «загальносистемників», і платників єдиного податку за ставкою 3%.

Що з податковим кредитом?

Право на податковий кредит виникатиме за загальними правилами: після дати переходу на сплату ПДВ платник уже зможе скористатися правом на ПК за ПН від постачальників, які складатимуться на дату першої події. На перехідні операції з придбання товарів/послуг, перша подія в яких відбулася ще під час перебування на ЄП за ставкою 2%, податкового кредиту не буде.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
• Закон №3219 — Закон України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».