Суттєво. ДПС видала перший за період воєнного стану інформаційний лист, присвячений окремим особливостям подання звітності і сплати ПЗ з податку на прибуток і ПДВ у зв’язку зі змінами, внесеними до ПКУ Законом №2260.
! Платникам ПДВ і податку на прибуток
Цей інформаційний лист присвячено окремим особливостям подання податкової звітності, сплати податкових зобов’язань з ПнП та ПДВ, формуванню податкового кредиту у зв’язку зі змінами, які запроваджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі — Закон №2260).
Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.
Кожен платник податку у порядку, визначеному статтями 52 та 53 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.
І. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
1. За які податкові періоди формується податковий кредит (далі — ПК) на підставі первинних документів (з якого періоду ПК формується виключно на підставі податкових накладних / розрахунків коригування (далі — ПН/РК), зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН))?
Згідно з пунктом 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку можуть сформувати ПК за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року виходячи з сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у складі вартості придбаних товарів/ послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — первинні (розрахункові) документи).
У подальшому такий ПК підлягає підтвердженню зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК(А).
(А) — підпункт 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
ПК, починаючи зі звітного періоду червня 2022 року, формується виключно на підставі ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.
2. Чи зберігається право на ПК, сформований за звітні періоди лютий — травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від постачальника, який на дату здійснення першої події (відвантаження товарів або їх оплата) був зареєстрований як платник податку на додану вартість та надалі зареєструвався платником єдиного податку третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу?
Абзацом п’ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, та для яких відсоткова ставка єдиного податку визначена у розмірі 2% доходу (далі — платники єдиного податку за ставкою 2%), зобов’язані за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період з лютого 2022 року і до дня переходу таких платників на сплату єдиного податку за ставкою 2%, здійснити реєстрацію ПН/РК, складених за такими операціями, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2% (відновлення реєстрації платника ПДВ).
Право на ПК зберігається за умови, якщо такий ПК сформований за звітні (податкові) періоди лютий — травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих від особи, яка на дату події, що сталася раніше (постачання товарів/послуг чи їх оплата), була зареєстрована як платник ПДВ та надалі стала платником єдиного податку за ставкою 2%, та якщо ПН/РК, складені за такими операціями, будуть зареєстровані в ЄРПН протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації такої особи (постачальника) платником ПДВ.
3. Чи є право на ПК за звітні періоди лютий — травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від особи, у якої відсутня можливість зареєструвати ПН в ЄРПН до 15 липня 2022 року?
Абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що у випадку відсутності у платника податку можливості своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Право на ПК зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий — травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в ЄРПН протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК після закінчення 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.
4. Як формується ПК при отриманні послуг від нерезидента за періоди лютого — травня 2022 року у випадку відсутності можливості реєстрації ПН?
Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких митна територія України, та за якими в ЄРПН не зареєстровано ПН, платники податку — отримувачі таких послуг мають право на віднесення сум ПДВ за даними операціями до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених платником податку за операціями з придбання таких послуг (B).
(B) — абзац третій пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
5. Які умови для формування ПК за послугами, отриманими від нерезидента?
Податковий кредит за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких здійснено на митній території України, та за якими в ЄРПН не зареєстровано ПН, може бути сформований виключно у разі нарахування таким отримувачем послуг податкових зобов’язань з ПДВ та відображення їх у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період.
6. Який термін реєстрації ПН в ЄРПН за операціями, здійсненими в період лютий — травень 2022 року, платниками, у яких немає можливості виконувати такий обов’язок?
Абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки, зобов’язані забезпечити в ЄРПН реєстрацію ПН/РК, складених за операціями, здійсненими за лютий — травень 2022 року, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, та переліку документів на підтвердження, які затверджені наказом Мінфіну.
7. Який термін реєстрації ПН/РК в ЄРПН за операціями, здійсненими в період лютий — травень 2022 року платниками єдиного податку за ставкою 2% (тобто щодо операцій з постачання, здійснених до такого переходу)?
Абзацом п’ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники єдиного податку за ставкою 2% зобов’язані за операціями з постачання товарів/ послуг, здійснених починаючи з лютого 2022 року і до дня переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2%, забезпечити в ЄРПН реєстрацію таких ПН/РК протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2% (відновлення реєстрації платника ПДВ).
8. Чи потрібно змінювати період формування ПК за операціями з придбання товарів/послуг у лютому — травні 2022 року, якщо ПН, складена за операціями з їх постачання, зареєстрована в ЄРПН у червні або липні (до 15 липня)?
Кодекс встановлює окремий термін реєстрації ПН/РК, складених за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені у лютому — травні 2022 року, а тому у разі своєчасної реєстрації ПН/РК за такими операціями (в терміни, визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для різних ситуацій) постачальником період формування ПК покупця, що використовує касовий метод, не змінюється.
9. Чи потрібно змінювати період формування ПК за операціями з придбання товарів/послуг у лютому — травні 2022 року, якщо ПН, складена за операціями з їх постачання, зареєстрована в ЄРПН 15 липня 2022 року і пізніше?
Якщо ПН, складена за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені у лютому — травні 2022 року, і яка підтверджує ПК, сформований на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, зареєстрована в ЄРПН після 15 липня 2022 року, при цьому постачальник має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, покупець втрачає право на формування податкового кредиту за такими операціями до дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
У такому випадку ПК, сформований на підставі первинних (розрахункових) документів, має бути виключений з декларації звітного періоду, в якому була здійснена операція з придбання товарів/послуг (лютий — травень 2022 року), шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за відповідний звітний період.
У звітному періоді, в якому відбулася реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН, платник податку — покупець має право на включення сум податку, зазначених в цих ПН/РК, до складу податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
10. До якої дати (включно) платники податку повинні подати уточнюючі розрахунки за звітні періоди лютий — травень?
Підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники податку на додану вартість зобов’язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (залежно від ситуації), та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.
Зважаючи на те, що підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для різних ситуацій встановлені різні терміни реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідно і уточнення (приведення у відповідність) ПК, задекларованого платниками на підставі наявних первинних (розрахункових) документів, здійснюється у різні терміни та/або в кілька етапів.
11. Чи потрібно коригувати (зменшувати) ПК за звітні періоди лютий — травень 2022 року, який сформований на підставі первинних документів та який станом на 15 липня не підтверджений зареєстрованими ПН в ЄРПН у зв’язку з тим, що постачальник не має змоги зареєструвати ПН в ЄРПН?
Право на ПК, сформований за звітні періоди лютий — травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від постачальника — платника ПДВ, який не має можливості виконати свій податковий обов’язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зберігається за умови, що ПН/РК, складені за такими операціями, зареєстровані в ЄРПН протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Коригувати (зменшувати) ПК за звітні періоди лютий — травень 2022 року, який сформований на підставі первинних документів та який станом на 15 липня 2022 року не підтверджений зареєстрованими ПН в ЄРПН у зв’язку з тим, що постачальник не має можливості виконати свій податковий обов’язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, не потрібно.
12. Чи потрібно коригувати (зменшувати) ПК за звітні періоди лютий — травень, який сформований на підставі первинних розрахункових) документів та який станом на 15 липня не підтверджений зареєстрованими ПН/РК в ЄРПН у зв’язку з тим, що постачальник є платником єдиного податку за ставкою 2%?
Право на ПК, сформований за звітні (податкові) періоди лютий — травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від особи, яка на дату першої події операції з постачання товарів/послуг (відвантаження/надання товарів/послуг чи їх оплата) була зареєстрована як платник ПДВ та надалі перейшла на сплату єдиного податку за ставкою 2% доходу, зберігається за умови, що ПН/РК, складені за такими операціями, зареєстровані в ЄРПН протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації такої особи (постачальника) платником ПДВ (С).
(C) — абзац п’ятий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Тому коригувати (зменшувати) ПК за звітні періоди лютий — травень 2022 року, який сформований на підставі первинних документів та який станом на 15 липня 2022 року не підтверджений зареєстрованими ПН в ЄРПН у зв’язку з тим, що постачальник перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2% доходу, не потрібно.
13. Які особливості передбачені Законом №2260 щодо внесення змін до податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передують лютому 2022 року?
Змінами, внесеними Законом №2260, встановлено, що платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (D).
14. Чи можуть бути включені до обрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, включені до складу ПК за операціями з придбання товарів, знищених внаслідок бойових дій?
Ні, не можуть. Відповідно до підпункту 69.29 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування.
15. Як використовуються суми ПДВ, включені до складу ПК за операціями з придбання товарів, які знищені внаслідок бойових дій?
Суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення за рахунок податкових зобов’язань (E).
16. Які зміни внесені Законом №2260 щодо термінів подання звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий — травень 2022 року?
Абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зокрема обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом №2260, за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року.
Отже, з урахуванням роз’яснень Міністерства фінансів України (F) декларації з ПДВ за лютий — травень 2022 року мають бути подані до 20 липня 2022 року (тобто по 19 липня 2022 року включно).
17. Які особливості термінів сплати ПДВ до бюджету за звітні (податкові) періоди лютий — травень 2022 року?
Абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зокрема обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом №2260, за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Отже, з урахуванням роз’яснень Міністерства фінансів України (F) граничний термін сплати податку за деклараціями з ПДВ за лютий — травень 2022 року припадає на 31 липня 2022 року (неділя).
(D) — абзац сьомий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
(E) — підпункт 69.29 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
18. Чи може бути включена до складу податкового кредиту сума ПДВ, відображена у ПН, складених за операціями, що відбулися протягом лютого — травня 2022 року, якщо така ПН буде зареєстрована постачальником до 15.07.2022 р. та за умови, що платник податку — покупець не подавав податкові декларації та не включав цю суму ПДВ до податкового кредиту за первинними документами?
Якщо платником ПДВ не було сформовано податковий кредит за операціями, що відбулися протягом лютого — травня 2022 року, на підставі первинних документів та не були подані податкові декларації за вказані періоди, сума ПДВ, відображена у ПН, складених за такими операціями й зареєстрованими в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту вказаних звітних періодів або інших наступних звітних періодів з урахуванням терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу (протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких ПН).
19. На підставі яких документів за звітні періоди лютий — травень 2022 року формують податковий кредит платники податків, що використовують касовий метод обліку ПДВ?
Відповідно до підпункту 14.1.266 Кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг) (далі — касовий метод).
Згідно з пунктом 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку можуть сформувати ПК за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року виходячи з сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, що підтверджують товарів/послуг, або документів, що підтверджують надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) товарів/послуг.
Таким чином, підставою для формування податкового кредиту за звітні періоди лютий — травень 2022 платниками, що використовують касовий метод, є документ, що підтверджує дату списання коштів із банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг.
20. Чи потрібно за операціями з придбання товарів/послуг, які були здійснені, наприклад, у березні 2022 року платниками, що використовують касовий метод, а податковий кредит сформовано на підставі документа, що підтверджує дату списання коштів із банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ, у квітні 2022 року, змінювати період формування ПК, якщо ПН, складена за операціями з їх постачання, зареєстрована в ЄРПН у червні (має дату складання, що припадає на березень 2022 року)?
Кодекс встановлює окремий термін реєстрації ПН/РК, складених за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені у лютому — травні 2022 року, а тому у разі своєчасної реєстрації ПН/РК за такими операціями (в терміни, визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для різних ситуацій) період формування ПК не змінюється.
ІI. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
1. Коли платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та І квартал 2022 року згідно зі змінами, внесеними Законом України №2260-ІХ до Кодексу?
Платник податку, який не має можливості подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та І квартал 2022 року, відповідно до вимог абзацу першого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зобов’язаний подати податкову декларацію за ці звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов платник податку звільняється від передбаченої цим Кодексом відповідальності.
У разі якщо у платника з’явилась можливість подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та І квартал 2022 року, такий платник має можливість без притягнення його до відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків подати податкові декларації за ці звітні періоди протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості (G).
(G) — абзац четвертий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
2. Строки подання платником податків фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом (термін подання не пізніше 10 червня року, наступного за звітним) з огляду на відсутність можливості подати таку звітність у встановлені терміни через введення в Україні воєнного стану?
Відповідно до абзацу четвертого пункту 46.2 статті 46 Кодексу платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 Кодексу.
Відповідно, платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за умови:
— подання зазначеної звітності протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні у разі відсутності у платника податків можливості подати річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом за 2021 рік у термін до 10 червня 2022 року (H);
— подання зазначеної звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливості подати річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за 2021 рік (I).
3. Чи передбачена відповідальність у разі заниження податкового зобов’язання платником податків у поданій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та/або І квартал 2022 року у разі подальшого уточнення таких податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку до такої податкової декларації?
У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Отже, у разі якщо платник у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року занизив податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств та самостійно виправив в уточнюючому розрахунку до такої податкової декларації за цей період у податкових періодах до 25 липня 2022 року, то такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Водночас зауважимо, що таке звільнення від відповідальності не застосовується до платника податків у разі виправлення помилок за звітний період — 2021 рік. (J).
(H) — абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;
(I) — абзац четвертий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
(J) — абзац шостий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
4. У платника була можливість своєчасно подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2021 рік та перший квартал 2022 року, але така звітність не була подана до контролюючого органу. Чи буде застосовано до нього відповідальність за невиконання обов’язків платника податку?
Якщо платник податків, який мав можливість своєчасно подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2021 рік (граничний термін подання — 1 березня 2022 року) та перший квартал 2022 року (граничний термін подання — 10 травня 2022 року), але своєчасно її не подав до контролюючого органу до 20 липня 2022 року та не сплатив відповідні суми грошових зобов’язань, визначених у таких деклараціях до 31 липня 2022 року включно, не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків.
Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених в підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначається механізм підтвердження платниками податків можливості чи відсутності можливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.