Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік1).
Підприємство самостійно визначає за погодженням із власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік цей Закон поширюється на всіх юросіб, створених згідно із законодавством України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Відповідно до п. 1.4 Методрекомендацій №6352 обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.
1 Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
2 Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 №635.
З наведеного випливає, що для філії не може застосовуватися інша облікова політика, ніж для підприємства. Філія має застосовувати таку саму облікову політику, як і її головне підприємство.
Причому, повторимося, облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Облікова політика не регулює питання оподаткування.
Таким чином, розбіжності в оподаткуванні між Великою Британією й Україною не впливають на особливості ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
Тому, на наш погляд, розбіжностей у веденні бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності не має бути.
Якщо ж розбіжності будуть, рекомендуємо для їх вирішення звернутися до Міністерства фінансів, який в Україні регулює питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік). Адже у вітчизняних нормативних документах у галузі бухгалтерського обліку про вирішення розбіжностей нічого не сказано.