Позиція Мінфіну
Мінфін зазначив, що внесені Постановою №574 зміни сприятимуть дотриманню чесної конкуренції серед платників податків та поліпшенню ділового середовища.
Для цього, на думку міністерства, новими положеннями передбачається:
— встановити обмеження для територіальних органів ДПС щодо прийняття рішення про ризиковість платника за операціями з датою виписування податкових накладних, що перевищує 180 днів до дати прийняття такого рішення (згідно з чинними положеннями відповідний термін не обмежено, через що платник може бути визнаний ризиковим на підставі інформації щодо операцій, здійснених протягом останніх 3 років);
— надати платникам право адміністративного оскарження (на рівні ДПС України) рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості (згідно з чинними положеннями такі рішення оскаржуються у судовому порядку або неодноразово переглядаються на рівні ГУ ДПС в областях);
— запровадити автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості та/або рішення про врахування таблиці даних платника податку, за виконання визначених умов:
— реєстрація таких ПН/РК зупинена на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішенням, до якого подано інформацію та копії документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
— операція в таких ПН/РК не відповідає критеріям ризиковості.
А тепер подивимося на сам текст постанови і спробуємо проаналізувати його самостійно.
Нагадаємо!
Постанова КМУ від 02.06.2023 №574 була опублікована 08.06.2023 в «Урядовому кур’єрі» №114. А згідно з п. 3 цієї постанови вона набирає чинності через 30 днів з дня опублікування. Отже, як зазначено на сайті ВРУ, Постанова №574 набере чинності з 08.07.2023.
ПН/РК, які мають реєструватися в ЄРПН безумовно!
Нагадаємо, що Порядок зупинення реєстрації ПН/РК містить перелік ознак, за наявності яких у ПН/РК вони мають реєструватися безумовно й автоматично. Простіше кажучи, ПН/РК, які відповідають хоч одній із таких ознак, блокувати не можна!
Що це за ознаки і що в них зміниться з 8 липня?
На сьогодні таких ознак сім, і всі вони містяться у п. 6 Порядку блокування №1165.
Серед них і ПН/РК, складені на неплатника ПДВ, і ПН/РК, складені на операції, звільнені від оподаткування ПДВ, і ПН/РК, які містять суму податку, але залишаються у їх автора — складені на так звані умовні постачання — донарахування ПДВ за п. 198.5 та 199.1 ПКУ. І всі вони не містять обмеження в сумі!
Також серед тих, що підлягають автоматичній реєстрації, є ПН/РК, операції в яких зазначені в Таблицях даних, які були подані автором цих документів до ДПС — якщо ДПС цю Таблицю врахувала.
Решта випадків начебто безумовної реєстрації містять певні обмеження — і щодо суми самих ПН/РК, надісланих на реєстрацію, і щодо місячних оборотів таких документів, і щодо операцій, на які вони складені.
Але в останніх двох ознаках, які дозволяють автоматично реєструвати ПН/РК з обсягом постачання не більше ніж 5 000 грн, згадується ще одна умова: треба, щоб автор ПН/РК не мав статусу ризикового платника податків, присвоєного ДПС.
А з 8 липня ця вимога покладатиметься і на ознаку за номером 4 щодо поданих та врахованих Таблиць даних. Тобто подавати Таблиці наперед, щоб запобігти блокуванню ПН/РК, маючи ризиковий статус, не буде сенсу. Спочатку треба цього статусу позбутися, а потім сподіватися на автоматичну реєстрацію. Що деяким платникам податку, безумовно, ускладнить життя.
Чи допоможе це дотриманню чесної конкуренції серед платників ПДВ? Спочатку подивимось, як присвоюватимуть ризиковий статус і як просто і швидко можна буде позбавитися його.
Критерії ризиковості платника ПДВ
Перелік критеріїв, за якими платникові ПДВ присвоюють ризиковий статус, наведено у додатку 1 до Порядку блокування №1165. Усього таких критеріїв вісім.
Серед них і ті, за якими податківці виявляють «несправжніх» платників податків — зареєстрованих за фальшивими даними, на неіснуючих осіб або на існуючих, але без їх відома чи згоди тощо. Цьому присвячено аж чотири перші критерії, і, погодьтеся, під них нечасто мали б потрапляти порядні та діючі суб’єкти господарювання. Те саме стосується і п’ятого критерію про відсутність банківських рахунків у платника податків.
А от критерії 6 — 8 потребують пильної уваги: це три основні випадки, коли платники ПДВ отримують ризиковий статус.
Три найпопулярніші способи отримати ризиковий статус
6. Невчасно подають або взагалі не подають звітність з ПДВ. Достатньо не подати дві декларації поспіль — і ризиковий статус у вас у кишені!
7. Невчасно подають фінзвітність до ДПС, маючи статус платників податку на прибуток. Це теж треба ще примудритися, враховуючи, що нині додаток ФЗ є невід’ємною частиною декларації з цього податку.
8. В органів ДПС є податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Численні скарги бухгалтерів-практиків підказують, що абсолютна більшість платників ПДВ, які отримали ризиковий статус, мають його через восьмий критерій — «податкову інформацію». Причому найчастіше без жодних запитів з боку ДПС щодо зазначених «ризикових господарських операцій», тобто без можливості виправдатися до того, як їм почнуть блокувати ПН/РК. Адже саме блокування не вважалося (навіть судами) покаранням за порушення чи дискримінацією платника ПДВ. Бо платник податку мав право подати пояснення й оскаржити рішення про блокування.
З 8 липня цей критерій ризиковості буде доповнено новими нормами п. 6 Порядку блокування №1165.
У разі відповідності платника податку саме цьому критерію ризиковості у певних полях рішення про присвоєння цього статусу зазначатиметься докладна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, залученого до ризикової операції, дата включення платника податку, залученого до ризикової операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам ризиковості за цим критерієм комісія регіонального рівня зазначатиме наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
Отже, знову йдеться про те, що податківці повинні будуть не лише приймати рішення, а й докладно розписувати причини його прийняття. Проте чіткого опису, як мають наводитися ці «деталі», немає, а отже, спори, на думку автора, будуть тривати і надалі. Знову ж таки, яка інформація вважатиметься достатньою для присвоєння ризикового статусу, чи наводитимуться в рішенні джерело цієї інформації та її зміст? Це полегшило б оскарження рішень, але побачимо, як податківці виконуватимуть нові норми з 8 липня.
Єдине, що їм було сказано чітко, — це те, на чому наголошує і Мінфін.
З 8 липня не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості.
Тобто якщо податківці бажатимуть встановлювати платнику ПДВ ризиковий статус, то робитимуть вони це по свіжих слідах, за операціями, не старішими за півроку.
Критерії ризиковості здійснення операцій
Це окремий додаток 3 до Порядку блокування №1165. Він містить усього шість критеріїв, але і їх достатньо, щоб ускладнити життя платникам ПДВ.
Ці критерії не скасували. Але деякі з них оновили, зокрема перший.
Оновлений перший критерій ризиковості здійснення операцій
Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 разу, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій Таблиці даних платника податку.
Нова редакція першого критерію, по суті, узаконює те, що податківці робили і раніше: вид товару/послуги, які враховуються для застосовування цього критерію, визначається не за назвою (номенклатура в ПН/РК може бути різна!), а за кодом, митним або умовним.
Але при цьому податківцям забороняється вважати операцію ризикованою, якщо вони раніше вже визнали Таблицю даних щодо неї, заздалегідь подану платником ПДВ! І тут уже не матиме значення, що платник продає те, чого він ще не має або на що не має вхідних ПН та митних декларацій.
А ще змінили четвертий критерій, який стосується реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування.
Оновлений четвертий критерій ризиковості здійснення операцій
Складення РК постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача — платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД — зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг — перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару — перших п’яти цифр кодів), за відсутності у врахованій Таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.
Тобто за новою його редакцією податківці теж не зможуть визнати зміну номенклатури в ПН ризиковою операцією, якщо на товар/послугу, щодо яких проводиться коригування, було подано Таблицю даних і вона була податківцями врахована.
Як відбуватиметься адміністративне оскарження?
Зміниться сама назва порядку подання скарг до ДПСУ.
Нині він називається «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
А з 8 липня матиме назву «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».
Тобто, крім скарг на те, що у вас заблокували ПН/РК, за тим самим порядком ви зможете подавати скарги на те, що:
— у вас не врахували Таблицю даних, яку ви подали, щоб або розблокувати ПН/РК, або уникнути їх блокування у майбутньому;
— вам присвоїли ризиковий статус і через це блокують усі (або деякі) ПН/РК.
Відповідно, з 8 липня матимемо три окремі бланки скарг (затверджені як додатки до Порядку блокування №1165):
Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1).
Скарга щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 2).
Скарга щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 3).
А ось якщо платник ПДВ передумає скаржитися, то заява про відкликання скарги буде однакова (додаток 4).
Що зі строками оскарження?
Строки і порядок подання скарги не змінилися. Скаргу платник ПДВ подає протягом 10 робочих днів, наступних за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня. А якщо ви подали в суд, то право на подання скарги комісії центрального рівня (процедуру адміністративного оскарження за ст. 56 ПКУ) ви втрачаєте. Тепер це чітко буде зазначено в самому Порядку оскарження №1165. Як і раніше, скаргу треба подавати в електронній формі, згідно з Порядком №557.
Комісія центрального рівня на розгляд скарги матиме 10 календарних днів (нова редакція п. 12 Порядку оскарження №1165). Результатом буде одне з рішень, нові форми яких затверджено додатками 5 — 7 до Порядку оскарження №1165 (у редакції з 8 липня).
Оскарження неврахування Таблиці даних
Щодо цього Порядок блокування №1165 доповнили спеціальним пунктом 16-1, у якому зазначено, що так само, як при врахуванні Таблиці, так і в разі прийняття рішення на користь платника ПДВ комісією за його скаргою щодо неврахування Таблиці, — ПН/РК, щодо яких ця Таблиця подавалася, розблокують і зареєструють (протягом 5 робочих днів). Але якщо немає інших підстав не реєструвати ці ПН/РК.
Серед уже знайомих нам (і логічних) вимог, таких як мати ліміт реєстрації на дату врахування Таблиці даних, достатній для реєстрації цих ПН/РК, ми бачимо й інші.
Зокрема, зареєстровані будуть ПН/РК, складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, в якому комісія регіонального рівня прийняла рішення про врахування Таблиці даних платника податку або рішення про неврахування Таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісія центрального рівня задовольнила скаргу та скасувала рішення комісії регіонального рівня про неврахування Таблиці даних платника податку.
Пояснимо це на прикладі. Ви подали Таблицю даних на певний тип операцій (які тільки плануєте здійснювати) у липні 2023 і в другій половині липня почали їх здійснювати. Аж раптом у серпні ваші ПН/РК заблокували — виявилося, що ваша Таблиця даних не була врахована, а ви її не оскаржили. Ви подаєте скаргу, яка у вересні приводить до бажаного результату, вашу Таблицю даних враховано. Але чи допоможе це автоматично розблокувати ПН/РК, датовані липнем? На жаль, ні. Вам доведеться розблоковувати кожну з тих ПН/РК окремо. Втім, послатися на вже наявне рішення щодо таких самих операцій, за якими Таблицю даних було враховано пізніше, можна. Проте це буде лише додатковий аргумент у поясненні, а не підстава для автоматичної реєстрації ПН/РК. Висновок з цього прикладу лише один — оскаржувати в ДПСУ неврахування Таблиці даних треба дуже швидко, інакше вона втрачає сенс і простіше подати нову.
Оскарження ризикового статусу
Як ми зазначили вище, найпопулярнішим серед платників ПДВ та податківців є п. 8 переліку Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку блокування №1165).
Оскаржити ризиковий статус можна буде. Але з 8 липня діятиме така новація.
Припустімо, ви подали пояснення і копії документів, які підтверджують, на вашу думку, що ризиковий статус вам присвоїли неправомірно. Тут можуть бути два варіанти.
Якщо комісія врахує ваші зауваження і скасує ризиковий статус, то ваші ПН/РК будуть розблоковані і (звісно, якщо немає інших підстав для блокування й у вас достатньо ліміту реєстрації) зареєстровані.
З 8 липня це буде зазначено у новому спеціальному п. 6-1 Порядку блокування №1165.
Увага: нова вимога!
З 8 липня запроваджується така вимога (для автоматичної реєстрації раніше заблокованих ПН/РК): дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісія центрального рівня задовольнила скаргу та скасувала рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Тобто автоматом розблокують тільки ПН/РК за останні півроку. Тому не зволікайте зі скаргами і починайте діяти відразу, як ваші ПН/РК почали блокувати. Якщо згаяли час, — ідіть до суду, там строк давності більший.
А якщо ризиковий статус оскаржити не вдалося?
З 8 липня буде так. Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісія регіонального рівня прийняла рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначаються:
— актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев’ятого цього пункту;
— інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості втрачає чинність.
Найімовірніше, на практиці це означатиме, що ПН/РК, заблоковані через ризиковий статус особи, яка надіслала їх на реєстрацію, однаково не будуть зареєстровані — уже через нове рішення про присвоєння такого статусу (і скасування попереднього рішення цьому не завадить). Утім, поживемо — побачимо.
Нормативна база
- Постанова №574 — Постанова КМУ від 02.06.2023 №574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165».
- Порядок блокування №1165 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.
- Порядок оскарження №1165 — Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.
- Порядок №557 — Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557.
- Закон №2888 — Закон України від 12.01.2023 №2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».