Товари у наборі
Номенклатура товарів у ПН/РК має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.
Але така номенклатура має відповідати і коду УКТ ЗЕД, який теж треба зазначити у ПН/РК.
Так, для потреб класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України».
Цей Закон містить, крім самих кодів УКТ ЗЕД і ставок мита, також Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки, додаткові примітки до розділів, груп і товарних підпозицій.
Але який код відповідатиме набору товарів, кожен з яких має свій окремий код УКТ ЗЕД? На це запитання відповісти важко, ось чому подекуди податківці вимагають «розбирати» цей набір на складові у ПН/РК. Але так цей документ не відповідатиме первинним документам — ані за назвами номенклатури, ані за кількістю товарів, ані за їх ціною, навіть якщо за загальним підсумком вартість і суми ПДВ збігатимуться.
Тому, якщо продаємо товари в наборі і ціну встановлюємо саме за набір, треба дотримуватися таких правил.
Товари у наборі
...Для того щоб товари, укомплектовані разом, що надходять у продаж для роздрібної торгівлі, класифікувалися як набір, мають виконуватися вимоги:
— наявність принаймні двох різних товарів, які, на перший погляд, класифікуються в різних товарних позиціях;
— відповідність призначення товарів задоволенню конкретної потреби або виконанню певної діяльності;
— розміщення товарів у спосіб, придатний для продажу безпосередньо користувачам без перепакування.
ІПК ДПСУ від 27.12.2019 №2181/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Операцію з постачання набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, у ПН/РК відображають одним рядком.
Щодо правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для товарів, що постачаються в наборі/комплекті, при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) пропонуємо звертатися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
Складаючи податкову накладну, код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати у графі 3.1 табличної частини податкової накладної.
При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначають на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару:
— для підакцизних та імпортних товарів — 10 знаків;
— для інших товарів — не менше ніж 4 знаки.
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної ставлять «Х».
Консультують податківці
Чи потрібно проставляти позначку в графі 3.2 «ознака імпортованих товарів» ПН, якщо з таких товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України?
Якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в ПН зазначається на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків та графа 3.2 ПН не заповнюється.
Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.
Графи 6 та 7 податкової накладної щодо кількості та ціни постачання одиниці товару заповнюють у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).
Подарунковий сертифікат
Складність ситуації полягає в тому, що на момент продажу сертифіката ще невідомо, який товар за допомогою цього сертифіката покупець придбає у майбутньому. Проте полегшує складання ПН/РК той факт, що з метою оподаткування ПДВ податківці вважають товаром і сам проданий сертифікат. Отже, саме його номенклатуру слід зазначати у ПН/РК. Якщо знайти це, проблем не буде.
Реалізуючи подарунковий сертифікат, платник податку складає податкову накладну та нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на дату сплати коштів за такий подарунковий сертифікат (перша подія).
Обмін подарункового сертифіката на товари/послуги для потреб оподаткування ПДВ буде другою подією, яка не зумовлює податкових наслідків щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
Але на дату фактичного постачання товарів/послуг в обмін на подарунковий сертифікат відбувається зміна номенклатури, зазначеної у податковій накладній, складеній за першою подією, у зв’язку з чим складається розрахунок коригування.
Якщо в обмін на подарунковий сертифікат відбувається постачання товарів/послуг, що оподатковуються за ставкою 7%, у розділі «Б» розрахунку коригування зі знаком «-» зазначають показники щодо подарункового сертифіката та зі знаком «+» — показники опису (номенклатури) товарів/послуг, що постачаються на заміну (нові товарні позиції), які підлягають оподаткуванню за ставкою 7%.
У графі 2.1 такого розрахунку коригування фіксують код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури».
У полі «Код ставки» наводять відповідну ставку податку, а у розділі «А» має бути заповнено рядок, який відповідає правильній ставці податку.
Якщо в обмін на подарунковий сертифікат відбувається постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, то на дату постачання складають розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної, в якому коригують усю суму операції зі знаком «-», у графі 2.1 розділу «Б» такого розрахунку коригування зазначають код причини коригування 103, що відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів», та одночасно складають нову податкову накладну на операцію з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.
Часткове постачання товарів/послуг (отримання авансу)
У господарській діяльності подекуди трапляються ситуації, коли товар постачається частково або за нього надходить часткова передоплата (аванс). Як скласти ПН у такому разі?
Податківці в ІПК від 26.04.2019 №1879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадували, що податкову накладну складають на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПКУ).
Якщо відбувається часткове постачання товару, то з цим трохи простіше, адже продавець чітко знає, що саме він постачив, тобто номенклатура товару визначена первинними документами на постачання.
А що робити в разі часткової передоплати, особливо щодо товарів різної номенклатури? Тоді платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар у межах договору здійснюється попередня оплата. А далі на дату отримання попередньої оплати постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну на всю суму такої попередньої оплати, в якій визначити номенклатуру товарів відповідно до умов договору.
На дату відвантаження товару постачальник повинен скласти податкову накладну на різницю між фактичною кількістю/вартістю такого постаченого товару та кількістю (вартістю) такого товару, яка відображена у ПН 1 (на яку було здійснено передоплату).
А ще не треба забувати про складання додатка 1 до ПН!
Наприклад, у додатку 1 до податкової накладної у разі часткового постачання платником податку товарів, наприклад окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, до графи 2 вписують найменування постачених окремих вузлів складного обладнання, до графи 3.1 — код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, у графі 3.2 ставлять «Х» для товарів, ввезених на митну територію України, у графі 9 — одиницю виміру шт., у графі 10 — кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11 — 12 відображають аналогічні дані щодо невідвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточному постачанні частин цього обладнання графи 11 — 12 не заповнюють.
Водночас у графах 4 — 8 зазначають дані щодо повного постачання обладнання.
Отримуючи передоплату за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до податкової накладної не заповнюють, а складають лише податкову накладну на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.
Наприклад: у разі отримання передоплати за зазначене обладнання платник податку заповнює податкову накладну, у графі 6 якої фіксує кількість обладнання, пропорційну до суми отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.
Якщо після отримання попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання таких товарів, податкову накладну складають на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюють виходячи з переліку (номенклатури) частково постачених товарів/послуг.
Якщо треба відкоригувати ПН за щоденними підсумками
За роз’ясненням ДПСУ, у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, складеної за щоденними підсумками операцій, зазначається код причини коригування, який відповідає причині, у зв’язку з якою здійснюється коригування: 101 — зміна ціни, 102 — зміна кількості, 103 — повернення товару або авансових платежів, 104 — зміна номенклатури.
ПН за щоденними підсумками
Згідно з п. 201.4 ПКУ платники податку в разі постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
— покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платникові протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
— покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість постачених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Загальні правила заповнення ПН:
— у графі 2 зазначають опис (номенклатуру) товарів/послуг продавця;
— у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
— у графах 4 та 5 — одиницю виміру товарів/послуг;
— у графі 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
— у графі 7 — ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
— у графі 8 — код ставки;
— у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
— у графі 11 — суму податку на додану вартість.
Для потреб п. 201.4 ст. 201 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
— постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);
— виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платникові податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;
— надання платникові податку касових чеків, що містять суму постачених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
На підставі цієї норми податківці у ЗІР, підкатегорія 101.15, зауважили:
1) здійснюючи постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника), такий постачальник може складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені податкові накладні на ці операції);
2) при постійних зв’язках з особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, а саме у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються за готівку таким особам два і більше разів на місяць на підставі відповідного договору, в якому і визначено періодичність постачання таких товарів/послуг та порядок оплати їх вартості, може бути складена зведена податкова накладна (якщо попередньо не були складені податкові накладні на такі операції).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307.
- УКТ ЗЕД — Закон України від 19.10.2022 №2697-IX «Про Митний тариф України».