• Посилання скопійовано

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу платником єдиного податку четвертої групи, який є платником податку на додану вартість, емфітевтичного права

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 14.04.2020 №1500/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Суттєво. Операції з продажу платником єдиного податку четвертої групи, який є платником податку на додану вартість, емфітевтичного права є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

!  Платникам єдиного податку четвертої групи

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу платником єдиного податку четвертої групи, який є платником податку на додану вартість, емфітевтичного права та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Відповідно до статті 407 глави 33 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та статті 102-1 глави 16-1 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ) право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Згідно з частиною п’ятою статті 411 глави 33 ЦКУ у разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні (у тому числі порядок їх нарахування і сплати до бюджету), регулюються виключно ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Зокрема, податок на додану вартість — це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Статтею 194 розділу V ПКУ визначено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відс., оподатковуються за ставкою 20 відсотків. При цьому податок на додану вартість становить 20 відс., 0 відс. та 7 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Таким чином, операції з продажу платником єдиного податку четвертої групи, який є платником податку на додану вартість, емфітевтичного права є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру