Вимоги статті 44-1 ПКУ (внесеної до ПКУ Законом №2970) застосовуються до осіб, які мають щонайменше один рахунок у банку, що провадить діяльність згідно із законодавством України, а саме:
а) нерезидентів, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності зареєстрованого відокремленого підрозділу);
б) іноземних юросіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (пп. 133.1.5 ПКУ).
Не зобов’язані розкривати інформацію про структуру власності та КБВ згідно з вимогами ст. 44-1 ПКУ нерезиденти, які відповідають щонайменше одній із таких умов:
а) власником істотної участі у розмірі понад 75% у такій особі є міжнародні фінансові організації, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами;
б) нерезидент є публічною компанією, акції якої допущені до торгів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), включеному до переліку, який формується відповідно до вимог частини восьмої статті 5-1 Закону про фінмоніторинг.
Хто такі КБВ та як визначити структуру власності?
Терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у цій статті у значеннях, наведених у Законі про фінмоніторинг.
Але не забуваймо, що Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі — Багатостороння угода CRS).
Поряд з обміном інформацією про фінансові рахунки з податковою метою, уряд України цією Угодою зобов’язався застосовувати процедури належної перевірки нерезидентів відповідно до Загального стандарту звітності CRS, які стосуються всіх контролюючих осіб (КБВ) власника підзвітного рахунку.
Інформація, що підлягає обміну щодо кожного підзвітного рахунку іншої юрисдикції, включає, зокрема, таку: ім’я, адреса, індивідуальний податковий номер або номери (ІПН) та дата й місце народження (для фізособи) кожної підзвітної особи, яка є власником рахунку щодо рахунку, а у випадку будь-якої організації, яка є власником рахунку і яка визначена такою, що має одну чи більше, що є підзвітною особою, — найменування, адреса та індивідуальний податковий номер (ІПН) організації та ім’я, адреса, індивідуальний податковий номер (ІПН) та дата та місце народження кожної підзвітної особи.
Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків, а у певних випадках і серед їхніх контролюючих осіб, виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій — партнерів з обміну інформацією. Інформацію про такі рахунки фінансові установи подають до податкової адміністрації країни-учасниці. І така податкова адміністрація надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.
Відповідні вимоги до форми та змісту структури власності як для українських юросіб, відомості про які внесені до ЄДР, так і для нерезидентів визначаються відповідно до Положення про форму та зміст структури власності, що ухвалюються Мінфіном. Тож очікуємо відповідних змін до наказу Мінфіну від 19.03.2021 №163, де мають бути окремо прописані положення і щодо нерезидентів (відповідно до ст. 44‑1 ПКУ). Але це може бути й окремий документ, адже він також має містити порядок надання повідомлення про структуру власності та КБВ до органів ДПС — самостійно чи уповноваженими банками.
Особливості подання інформації про структуру власності та КБВ
Нерезиденти, які мають подавати інформацію про структуру власності та КБВ, повинні дотримуватися таких вимог:
1) зобов’язані встановлювати власну структуру власності та всіх КБВ;
2) регулярно зберігати й оновлювати відповідну інформацію на території України. При цьому наголосимо, що вимог до такого зберігання не зазначено, адже такі особи не вносяться до ЄДР, окрім суб’єктів — уповноважених банків, які за дорученням мають надавати відповідну інформацію до органів ДПС. А ще слід повідомляти контролюючий орган про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення;
3) самостійно подавати повідомлення про структуру власності та КБВ до контролюючого органу вперше в електронному вигляді у строки, встановлені ПКУ для подання квартальної податкової декларації з податку на прибуток підприємств. У повідомленні нерезидент зазначає про прийняте рішення щодо делегування відповідного обов’язку банку (або банкам), у якому (у яких) він має рахунок (рахунки). Водночас нерезидент може у будь-який момент змінити своє рішення в частині делегування повноважень та або змінити уповноважений банк чи відмовитися від делегування повноважень банку(ам) та самостійно надавати до контролюючого органу відповідну інформацію. Про таку зміну або відмову нерезидент зазначає у повідомленні про структуру власності та КБВ. Порядок такої зміни та зміст повідомлення ми маємо побачити у відповідному документі від Мінфіну;
4) надалі нерезидент письмово у довільній формі повідомляє про прийняте рішення кожен уповноважений банк. Уповноважений банк, якому делеговано повноваження щодо надання інформації, зобов’язаний надавати її на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідні зміни внесено й до п. 4 ч.1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
5) враховувати, що повідомлення про структуру власності та КБВ не є частиною податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
6) зберігати інформацію про структуру власності та про КБВ не менше ніж 1825 днів з дня, наступного за завершенням звітного року, якого вона стосується.
Штрафні санкції за неподання повідомлення про структуру власності та КБВ
Відповідно до п. 121.3 ПКУ:
1) неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності або про КБВ самостійно чи на запит контролюючого органу (йдеться про уповноважені банки. — Ред.) — тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт;
Увага!
Штраф застосовується до нерезидентів, які у встановленому порядку повідомили контролюючий орган про самостійне подання інформації до контролюючого органу. У разі призначення ним уповноваженого банку, на якого покладається обов’язок надання інформації на запит контролюючого органу, штраф застосовується до уповноваженого банку.
2) сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє від обов’язку подання інформації про структуру власності та КБВ.
Нормативна база
- Закон №2970 — Закон України від 20.03.2023 №2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».