Згідно зі ст. 4 Закону про відпустки до відпусток, які надаються працівникам у зв’язку із наявністю в них дітей, належать:
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 17);
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18);
— відпустка у зв’язку з усиновленням дитини (ст. 18-1);
— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19);
— відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону).
Останній вид відпусток є відносно новим і докладно ми його розглядали тут.
Більша частина цих відпусток є неоплачуваними або ж оплачується державою. Так, під час відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами жінка отримує відповідну допомогу від ФСС (при цьому роботодавець грає роль посередника, він замовляє і виплачує цю допомогу). А в разі народження дитини батьки отримують допомогу в соцзабезі.
Відпусткові роботодавцю доведеться рахувати в двох випадках, передбачених статтями 19 та 19-1 Закону про відпустки.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
Надається така відпустка щорічно тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів таким категоріям осіб:
— жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років;
— жінці, яка має дитину з інвалідністю;
— жінці, яка усиновила дитину;
— матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
— одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.
Але якщо підстав для надання цієї відпустки в працівника чи працівниці кілька (наприклад, одинока мати, яка виховує трьох дітей віком до 15 років), то така відпустка надається за рік одна, але більшої тривалості. Загальна тривалість такого виду відпусток не може перевищувати 17 к. д.
Для надання такої відпустки потрібні заява від працівника та наказ від роботодавця. Але Мінсоцполітики в листі від 12.05.2015 р. №256/13/116-15 вказало на деякі нюанси додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.
Таку відпустку віднесено Законом про відпустки не до щорічних, а до соціальних, тому вона не підлягає поділу на частини. Та якщо працівниця користується правом на соціальну відпустку за двома підставами, в неї з’являється можливість використовувати її спочатку за однією підставою (10 календарних днів), а через деякий час — за іншою підставою (сім календарних днів).
Разом з тим на цю відпустку поширюються умови ст. 11 Закону про відпустки щодо перенесення відпусток. Таким чином, у разі хвороби працівника частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, має бути перенесена на інший період або надана відразу після зникнення підстави (тобто відпустка продовжується).
Якщо працівницю прийнято на роботу в середині календарного року і до того вона вже працювала в цьому ж календарному році на іншому підприємстві, то ні соціальна відпустка, ні компенсація за невикористані дні такої відпустки у разі звільнення не надаються, адже вона повинна була її отримати за попереднім місцем роботи. Для того, щоб випадково не порушити права працівниці, і для 100-відсоткової впевненості, що відпустку за попереднім місцем роботи працівниця не відгуляла й не отримала компенсації при звільненні за невикористані дні щорічної відпустки, у неї треба запитати довідку в довільній формі з попереднього місця роботи.
Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини
Ця відпустка надається тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам (одному з них!):
- чоловіку, дружина якого народила дитину;
- батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
- бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Оплачувати відпустку, звісно, мають роботодавці. І це обов’язковий для роботодавця вид відпусток, який надається на підставі письмової заяви працівника.
Але однієї заяви замало: особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати роботодавцю копію документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.