Перш ніж говорити про стаж роботи, який дає право на щорічну відпустку, нагадаємо про ст. 12 Закону №2136. За нею у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Норма коротка, але вона викликає дуже багато запитань. Наприклад, як пов’язати між собою цю норму і норми ст. 9 Закону про відпустки (які під час війни ніхто не скасував)? Так що ж, всім працівникам надавати по 24 дні відпустки чи тільки тим, хто стільки заробив? А як бути з тими, хто заробив, але не використав відпустки у попередніх роках? А також з тими, хто вже використав відпустку за 2022 рік, наприклад, в січні?
Мінекономіки відповідає на це так: з дати набрання чинності Законом №2136 (тобто з 24.03.2022 р.) і до закінчення дії воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки становитиме 24 календарних дні. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарних дні, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
Отже, 24 дні щорічної основної відпустки отримають не всі, а лише ті, хто її заробив. І ось для цього треба правильно порахувати стаж працівника, який дає право на таку відпустку (згідно зі ст. 9 Закону про відпустки).
Проте, крім щорічної основної відпустки, деякі працівники мають право на додаткові щорічні відпустки. І їм теж треба порахувати стаж (як саме, ми розповімо далі).
Наголосимо на тому, що обмеження на час війни встановили лише для основної відпустки. Тож щорічні додаткові відпустки надаються за старими правилами!
Стаж роботи для щорічної основної відпустки
Зазвичай діють такі правила.
Щорічна основна відпустка надається тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону про відпустки).
Під час війни буде так само. Єдина зміна — це те, що 24 дні стали не мінімальним, а максимальним розміром такої відпустки. Проте лише для надання під час війни. Якщо у працівника за Законом про відпустки чи іншими законами розмір щорічної основної відпустки зазвичай більший, ніж 24 дні — вони не згорають і стаж для них рахувати теж треба. Бо цими днями відпустки можна буде скористатися після війни.
Отже, обчислення відпусткового стажу починається з дня укладення з працівником трудового договору.
Перелічимо, який час враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, згідно зі ст. 9 Закону про відпустки.
1. Час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.
Зверніть увагу! У цьому випадку до відпусткового стажу зараховується лише час, коли працівник дійсно працював, тобто виконував свої трудові обов’язки, а не просто перебував у трудових відносинах.
2. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Прикладом такої ситуації можуть бути мобілізовані працівники або учасники територіальної оборони (ст. 119 КЗпП). Час такої служби наразі зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Те саме стосується працівників, яких поновлюють на роботі за рішенням суду. Такі працівники мають право на використання щорічної основної відпустки за весь час вимушеного прогулу, і весь період з дати незаконного звільнення до поновлення на роботі зараховується до відпусткового стажу.
3. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога за державним соціальним страхуванням, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (якщо за її період працівниці нараховувалася на підставі наданого листка непрацездатності допомога від ФСС) включається до відпусткового стажу. А ось відпустка для догляду за дитиною — ні.
Утім, якщо протягом відпустки для догляду за дитиною працівниця (чи працівник) працює в умовах неповного робочого дня, цей період зараховується до відпусткового стажу на щорічну основну відпустку (лист Мінпраці від 06.06.2007 р. №179/13/116-07).
4. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону про відпустки, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Отже, враховується до відпусткового стажу період перебування працівника у відпустці «за власний рахунок», тобто без збереження середнього заробітку (ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки). А ось прогули та неявки на роботу з нез’ясованих причин до відпусткового стажу не враховуються.
5. Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менш ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів.
6. Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників.
7. Інші періоди роботи, передбачені законодавством.