Стаття 9 Закону про відпустки про це мовчить. Тож, якщо спиратися на закон, то ці дні не повинні потрапляти до відпусткового стажу.
Втім, у Мінсоцполітики власний погляд на це питання.
Зокрема, в листі від 27.03.2013 р. №321/13/84-13 розглядалося питання визначення кількості зароблених днів щорічної відпустки для сплати працівнику компенсації при звільненні. У ньому фахівці Мінсоцполітики вважають, що вихідні дні до відпусткового стажу враховуються, а святкові та неробочі дні — ні.
Аналогічне роз’яснення Мінсоцполітики надавало і пізніше, у листі від 28.10.2016 р. №616/13/116-16.
Але і тут в справу втручається Закон №2136. Згідно з ч. 6 ст. 6 в період дії воєнного стану не застосовуються норми статей 71 — 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України. А отже, фактично таких днів на час війни не існує. І, на нашу думку, щодо визначення стажу на відпустку — це теж звичайні дні, які з розрахунку виключати не треба. Втім, думка Мінекономіки щодо цього наразі невідома.
Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 27.12.2021 р. Працівник за графіком відпусток іде у щорічну основну відпустку з 01.06.2022 р. Слід визначити, який відпустковий стаж матиме працівник станом на цю дату.
Кількість зароблених працівником днів щорічної основної відпустки рахуватиметься за алгоритмом: 24 к. д. : 365 к. д. х 156 к. д. ≈ 10 к. д.
Тож працівник станом на 01.06.2022 р. матиме відпусткового стажу 10 днів.
Приклад 2. Працівника прийнято на роботу 14.05.2022 р. Працівник звільняється 23.05.2022 р. Чи має працівник відпустковий стаж для виплати йому компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки?
Рахуємо за вищезгаданим алгоритмом: 24 к. д. : 365 х 7 ≈ 1.
Тож працівник має відпустковий стаж 1 день. I при звільненні відповідно до ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки слід виплатити грошову компенсацію за невикористаний 1 день відпустки.
Як порахувати стаж роботи для щорічних додаткових відпусток під час війни?
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону про відпустки), зараховуються:
1) час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади;
2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Період збереження місця роботи та середнього заробітку, коли працівник не виконував роботи, які дають право на такі додаткові відпустки, до відпусткового стажу не враховується.
Це стосується й оплачуваних відпусток, і лікарняних, і мобілізованих працівників (лист Мінпраці від 27.01.2011 р. №14/13/116-11, лист Мінсоцполітики від 29.01.2016 р. №26/13/116-16).
Зверніть увагу! Для зарахування дня роботи до відпусткового стажу працівник повинен працювати у шкідливих, важких умовах або в умовах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня. На цьому наголошувалося у листах Мінпраці від 24.05.2007 р. №154/13/116-07 та від 22.03.2010 р. №49/0/010/80-10.
Отже, якщо під час війни працівник, який у мирний час працював на таких роботах, які дають право на щорічну додаткову відпустку, не виконує ці роботи — через простій, через оплачувану або неоплачувану відпустку, призупинення трудового договору, прогули тощо — цей час із стажу, який дає право на такі відпустки, виключається.