Згідно з пп. 12 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування на її підставі.
Тобто нині це вже не те місце, де зберігається паперова трудова книжка! Про те, яким буде робоче місце, основним чи сумісництвом, працівник та роботодавець домовляються між собою.
Також п. 3-1 ч. 2 ст. 16 Закону №1105 встановлено, що застрахована особа зобов’язана повідомляти страхувальника, в якого вона працює за основним місцем роботи, про визначення нею такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).
Тобто основне місце роботи може бути лише одне, а решта місць роботи повинні мати статус сумісництва, про що роботодавець повинен бути поінформований працівником!
Як оформити заяву?
Мінекономіки у коментованому листі нагадує, що основне місце роботи працівника визначається за його заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Заяву про прийняття на роботу працівник пише у довільній формі, але з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», прийнятого наказом державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. №144.
Таким чином, працівники, крім основного трудового договору, можуть укладати й інші трудові договори про роботу за сумісництвом. Під час укладення трудових договорів працівник має повідомляти роботодавців та визначати у заявах основне місце роботи та місця роботи за сумісництвом. Це пов’язано з тим, що починаючи з 10 червня 2021 року в разі прийняття працівників на роботу за основним місцем роботодавець вже не зобов’язаний зберігати паперові трудові книжки. З цієї дати запис до паперової трудової книжки вноситься лише за бажанням працівника, і книжка відразу повертається на руки. Натомість працівник під час прийняття на роботу може надати роботодавцю відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб. Власне, відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування — це і є електронна трудова книжка. Тобто майбутній працівник самостійно обиратиме, які відомості подавати: чи трудову книжку (за її наявності), чи відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.
Також визначення основного місця роботи чи сумісництва в заяві під час прийняття на роботу потрібне з огляду на нарахування ЄСВ на заробітну плату працівника. Позаяк роботодавець за основним місцем роботи має дотримуватися вимоги абзацу 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок. Якщо в заяві буде визначено, що це місце роботи за сумісництвом, роботодавець нараховуватиме ЄСВ на фактично нараховану заробітну плату.
Мінекономіки наголошує, що для зміни основного місця роботи працівник повинен відкликати попередню заяву про визначення такого місця роботи основним. З дати заяви про відкликання ознака основного місця роботи змінюється на роботу за сумісництвом. При цьому законодавством про працю не передбачено вимоги відкликання заяви працівником і не встановлено типової форми такої заяви. У разі зміни основного місця роботи на роботу за сумісництвом, на думку Мінекономіки, роботодавцю доцільно внести зміни до трудового договору з цим працівником.
Якщо основне місце роботи змінюється
Зміна основного місця роботи на місце роботи за сумісництвом і навпаки — це не зміна місця роботи як такого та не зміна посадових обов’язків, бо працівник і надалі залишається працювати на тій самій посаді, на тому самому підприємстві, тож у розумінні ст. 32 КЗпП переведення не може бути застосовано.
Такого працівника, на думку міністерства, доцільно звільнити з посади за місцем роботи за сумісництвом та прийняти на основне місце роботи за новим трудовим договором. Або навпаки — звільнити з основного місця роботи і прийняти за місцем роботи за сумісництвом.
Мінекономіки наголошує! Приймати працівника потрібно саме за новим трудовим договором, а не шляхом внесення змін до попереднього трудового договору. Тому що в разі прийняття/звільнення трудовий договір за попереднім місцем роботи припиняється, а новий укладається. При цьому зміниться і табельний номер працівника.
Отже, для зміни місця роботи з основного на сумісництво (або навпаки) працівникові, оформленому за основним місцем роботи, потрібно написати дві заяви: одну — на звільнення із займаної посади , а другу — на прийняття на цю саму посаду за сумісництвом (чи навпаки). А роботодавцю потрібно буде до початку допуску до роботи подати повідомлення про прийняття на роботу зі зазначенням у графі 5 категорії особи: «1» — найманий працівник за основним місцем роботи або «2» — працівник за сумісництвом.
Підстава для звільнення: пропозиція Держпраці
...сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
...законодавством про працю не передбачено укладення трудового договору за основним місцем роботи одразу на двох підприємствах.
При зміні основного робочого місця на роботу за сумісництвом змінюється суть трудового договору, але не змінюється посада (робота), у зв’язку з чим переведення неможливе, а тому така зміна проводиться шляхом звільнення та прийняття.
Працівник пише дві заяви: на звільнення, наприклад, за власним бажанням або за угодою сторін і на прийняття на роботу.
На підставі заяв видаються накази про звільнення і про прийняття на роботу. Направляється повідомлення про укладення трудового договору до допуску працівника до роботи за новим трудовим договором. У день звільнення проводиться з працівником остаточний розрахунок.
Лист Держпраці від 16.09.2021 р. №6147/4/4.1-ЗВ-21
У кварталі, в якому відбулося прийняття/звільнення працівника, роботодавець відобразить такі зміни в додатку 5 об’єднаної звітності двома рядками. При цьому в графі 07 зазначає: категорія особи «1» — якщо приймає/звільняє працівника, для якого це місце роботи є основним, «2» — якщо це сумісництво. Також обов’язково заповнює графи 13 — 15.
А в додатку 4ДФ об’єднаної звітності обов’язково заповнює графу 7 «Дата прийняття на роботу» та графу 8 «Дата звільнення з роботи».
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».