Нагадаємо, що ч. 2 ст. 121 КЗпП передбачено: працівникам, які скеровуються у відрядження, виплачуються у порядку і розмірах, установлених законодавством:
— добові за час перебування у відрядженні;
— вартість проїзду до місця призначення і назад;
— витрати на найм житлового приміщення;
— зарплата в розмірі, не меншому за середній заробіток такого працівника.
Є позиція, що всі виплати, передбачені КЗпП для працівників, належать до мінімальних гарантій з оплати праці. Отже, це стосується і гарантій для відряджених.
Але мінімального розміру добових КЗпП не встановлює. То як же виконати цю гарантію?
Звернімося до іншого законодавства, де згадуються добові.
Відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що скеровуються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються КМУ.
У бюджетних установах суми добових для відряджень визначені в додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 р. №98 та становлять по Україні 300 грн, а для закордонних відряджень сума визначена у доларах США і залежить від країни відрядження.
На підставі цього Мінсоцполітики у листі від 21.12.2016 р. №1732/0/101-16/28 зазначило, що, на його думку, розмір добових не може бути нижчим від установленого Постановою №98.
Але Мінекономіки не погодилося з поширенням цього мінімального розміру на небюджетників.
У коментованому листі Мінекономіки звертає увагу: дія Постанови №98 поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.
Тому госпрозрахункові (приватні) підприємства питання щодо розміру добових мають врегулювати самостійно.
Зважаючи на ст. 15 Закону про оплату праці, умови встановлення і розміри компенсаційних виплат, у тому числі і за період відрядження, підприємства визначають самостійно в колективному договорі або іншому локальному акті (наказі, положенні тощо) підприємства.
Звісно, що для встановлення розміру добових небюджетним роботодавцям не заборонено користуватися Положенням №98, а також Інструкцією №59, які розроблені для бюджетних установ. Але насамперед зважають на неоподатковуваний розмір добових.
Оподаткування добових залежно від розміру
Нагадаємо, що неоподатковуваний розмір добових, визначений пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, становить:
для відряджень по Україні — не більш ніж 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, тобто у 2022 році — 650 грн;
для відряджень за кордон — не більш ніж 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день.
Якщо роботодавець установить добові у більшому розмірі, ніж зазначено в пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, то суму, яка перевищує встановлені розміри, доведеться оподаткувати ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%. Така сума перевищення отримає назву «надміру витрачені на відрядження кошти», і тому для визначення бази нарахування ПДФО потрібно буде застосувати коефіцієнт (1,21951) згідно з п. 164.5 ПКУ. І показати цю базу нарахування та стягнуті ПДФО і ВЗ у додатку 4ДФ з ознакою доходу «118».