НП(С)БО 9 не поширюється на фінансові інструменти
У п. 3.2 НП(С)БО 9 зазначалося, що воно не поширюється на фінансові активи. Після внесення змін НП(С)БО 9 не поширюється на фінансові інструменти.
Це уточнювальна зміна. Адже й раніше фінансові інструменти обліковували згідно з НП(С)БО 13, а не НП(С)БО 9.
Первісна вартість запасів
Наказ №320 доповнив НП(С)БО 9 новим терміном: «Первісна вартість — фактична собівартість запасів, визначена відповідно до цього Національного положення (стандарту)».
Тобто первісна вартість запасів і їх фактична собівартість — це синоніми.
Варіанти визначення первісної вартості (собівартості) залежно від способу надходження запасів на підприємство наведено в пунктах 8 — 13 НП(С)БО 9. Така первісна вартість і є фактичною собівартістю.
Знижки, надані постачальником запасів
Наказ №320 доповнив п. 9 НП(С)БО 9 нормою, згідно з якою первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, до якої включаються суми, що сплачуються згідно з договором постачальникові (продавцю), за мінусом непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем).
Тобто сума наданих знижок до первісної вартості запасів не включається.
Але вона й раніше не включалася до первісної вартості запасів. Логіка була така. До первісної вартості включаються суми, що сплачуються постачальникові. Але якщо постачальник надав знижку, на суму знижки оплата йому буде менша. Тож така оплата, вже очищена на суму знижки, включається до первісної вартості запасів.
Що таке подібні запаси
У п. 13 НП(С)БО 9 зазначено особливості визначення первісної вартості запасів, придбаних унаслідок обміну на подібні та на неподібні запаси. Але що таке подібні запаси, НП(С)БО 9 не визначало.
Водночас згідно з п. 9 НП(С)БО 15 дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.
Крім того, відповідно до п. 4 НП(С)БО 7 подібні (однорідні) об’єкти — об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.
Отже, за аналогією з НП(С)БО 15 та НП(С)БО 7, на практиці подібні запаси визначали як запаси, що одночасно відповідають таким двом ознакам:
1) подібні за призначенням чи мають однакове функціональне призначення;
2) мають однакову справедливу вартість.
Наказ №320 доповнив п. 13 НП(С)БО 9 визначенням подібних запасів. Подібними вважаються запаси, що мають подібне призначення або умови використання.
Про однакову справедливу вартість вже не йдеться. Тож навіть якщо підприємство придбаває внаслідок обміну запаси, які мають подібне призначення, але різну справедливу вартість із переданими запасами, то такі запаси будуть подібними.
Витрати на зберігання запасів
Про витрати на зберігання запасів в НП(С)БО 9 нічого не говорилося.
Але зі змісту п. 9 НП(С)БО 9, який встановлює елементи первісної вартості придбаних запасів, випливало, що такі витрати до первісної вартості не включаються. Адже згідно з цим пунктом до первісної вартості запасів включаються витрати, пов’язані з придбанням запасів, доставкою до місця їх використання та доведенням до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Як бачимо, тут немає витрат на зберігання.
Наказ №320 доповнив п. 14 НП(С)БО 9 нормою, згідно з якою не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені), витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні у виробничому процесі перед наступним етапом виробництва.
Отже, тепер у НП(С)БО 9 прямо зазначено, що витрати на зберігання запасів не включаються до первісної вартості запасів, а включаються до витрат звітного періоду. Крім витрат на зберігання під час використання запасів у виробничому процесі. По суті, це витрати на зберігання запасів у виробничих цехах, цехових складах тощо. Подібні витрати згідно з п. 15 НП(С)БО 16 включаються до загальновиробничих витрат.
Витрати на збут стали витратами на продаж
Витрати на збут не включалися до первісної вартості запасів (див. п. 14 НП(С)БО 9). Але Наказ №320 витрати на збут замінив на витрати на продаж.
Так само чиста вартість реалізації визначалася за мінусом, серед іншого, витрат на збут (див. п. 26 НП(С)БО 9).
І тут «збут» замінили на «продаж». З нашого погляду, це косметична зміна.
Коли запаси можна відображати за чистою вартістю реалізації
Згідно з п. 25 НП(С)БО 9 запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Наказ №320 доповнив цю норму.
Перегляд первісної вартості матеріалів та інших допоміжних матеріалів, призначених для виробництва продукції, і її коригування до рівня чистої вартості реалізації не проводять, якщо очікується, що готову продукцію, виготовлену з них, буде реалізовано не нижче від собівартості. Матеріали відображають за чистою вартістю реалізації, якщо зниження ринкових цін на них призведе до того, що собівартість готової продукції перевищить чисту вартість реалізації.
Інформація у примітках до фінзвітності
Згідно зі змінами, у примітках слід буде відображати, серед іншого, інформацію про:
— суму запасів, визнаних витратами протягом періоду;
— суму часткового списання вартості запасів до чистої вартості їх реалізації, визнану витратами.
Форму Приміток до фінзвітності затверджено Наказом №302. У наявній на сьогодні формі Приміток немає інформації про суму запасів, визнаних витратами. Припускаємо, що до форми Приміток внесуть відповідні зміни.
А от сума часткового списання вартості запасів до чистої вартості їх реалізації, визнана витратами, у формі Приміток є. Це, по суті, сума уцінки, яка наводиться в графі 5 розділу VIII Приміток.
Субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати»
Згадку про цей субрахунок забрали з прикладу 2 додатка до НП(С)БО 9. Натомість зазначили про окремий субрахунок, на якому ведеться облік ТЗВ.
Тобто кожне підприємство визначає такий субрахунок самостійно.
Наприклад, у п. 5.5 Методрекомендацій №2 зазначено: якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали»).
Нормативна база
- Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2.
- Наказ №302 — Наказ Мінфіну від 29.11.2000 р. №302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».
- Наказ №320 — Наказ Мінфіну від 07.10.2022 р. №320 «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (набирає чинності 01.01.2023 р.).