Щодо валютного нагляду операцій із товарами, поміщеними у режим митного складу
Митний режим «митний склад» передбачений ст. 121 МКУ — це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, в режимі митного складу товари не випускаються для вільного обігу на території України і, відповідно, не оформляється митна декларація. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларує митному органу утримувач митного складу (ст. 122 МКУ).
У контексті цього запитання слід розрізняти імпорт як митний режим товарів, визначений МКУ, та імпорт товарів у широкому розумінні, визначений Законом про ЗЕД.
Стаття 1 Закону про ЗЕД містить визначення термінів «імпорт» та «експорт» товарів:
— імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
— експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін «реекспорт» (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих на територію України.
У зазначеному у запитанні випадку нас цікавить ширше розуміння імпорту товарів для потреб валютного нагляду. Отже, на нашу думку, операція з ввезення товарів, які були поміщені в режим митного складу, підлягає валютному нагляду.
Валютний нагляд регулюється Інструкцією №7, вимоги якої поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Нацбанком установлено граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабміну винятків та/або особливостей для окремих товарів, та/або галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Нацбанком граничні строки розрахунків.
Згідно з п. 9 Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.
У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
Незначна сума — на сьогодні це відповідно до ст. 20 Закону про фінмоніторинг 400 тис. грн.
Якщо сума розрахунків за зовнішньоекономічними операціями перевищує 400 тис. грн, вони підлягають валютному нагляду.
Інформують податківці
28 квітня 2020 року набирає чинності Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким передбачається збільшення ліміту транзакцій, за якими здійснюється фінансовий моніторинг, до 400 тисяч гривень.
<...>
Нагадуємо, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №5, не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Цією ж постановою НБУ визначено термін «незначний розмір валютної операції» — розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Отже, з 28 квітня 2020 року зовнішньоекономічні операції в розмірі до 400 тисяч гривень не підлягатимуть валютному нагляду.
Головне управління ДПС у м. Києві, 13.04.2020 р.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що відповідно до пп. 3 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення постачання за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
З огляду на це, на нашу думку, для завершення валютного нагляду щодо товарів у режимі митного складу потрібно надати банку відповідні документи щодо поміщення товарів у митний режим митного складу.
Щодо зміни ціни товару під час його реекспорту
По-перше, як ми вже зазначили вище, незначна сума залишку розрахунків (до 400 тис. грн) із покупцем-нерезидентом уже не контролюється банком і банк знімає таку операцію з валютного нагляду.
По-друге, у разі зміни ціни товару відбуваються і відповідні розрахунки з покупцем товару: якщо ціна товару зменшується, то й покупець-нерезидент повинен сплатити менше або продавець-резидент повинен повернути зайво сплачені кошти покупцю. Ці розрахунки підлягають валютному нагляду в загальному порядку, в тому числі з урахуванням незначної суми розрахунків.
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Інструкція №7 — Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою НБУ від 02.01.2019 р. №7.