Нагадаємо, що з 1 жовтня 2022 року згідно із Законом про бюджет-2022 розмір мінімальної зарплати становитиме:
— у місячному розмірі — 6700 грн (тобто на 200 грн більше, ніж було встановлено з 1 січня — 6500 грн);
— у погодинному розмірі — 40,46 грн (тобто на 1 грн і 20 копійок більше, ніж було з 1 січня 2022 року — 39,26 грн).
Як це зростання вплине на оплату праці і її оподаткування, тобто найочевиднішу зміну, ми розглядаємо в окремій статті у «ДК» №38/2022.
Проте до мінімальної зарплати прив’язано досить багато показників у вітчизняному законодавстві. Зокрема, сплата ЄСВ та єдиного податку самозайнятими фізособами, про що теж є окрема стаття у «ДК» №38/2022.
А де ще згадується мінімальна зарплата? Зокрема, в ПКУ? Спочатку нагадаємо, де змін не буде!
Податок на прибуток
Звісно, на ставку податку на прибуток мінімальна зарплата не впливає. Але від неї залежить окрема податкова різниця, на яку певним платникам податку слід буде відкоригувати визначений фінрезультат.
За пп. 140.5.4 ПКУ треба збільшувати фінрезультат на суму товарів та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру, якщо сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного року перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Тобто цей показник залежить від МЗП, але прив’язаний до розміру станом на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.
У 2022 році річна вартість цих активів становить 162500,00 грн.
Туристичний збір
Згідно з пп. 268.3.1 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно зі законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:
— до 0,5% — для внутрішнього туризму;
— та до 5% — для в’їзного туризму
від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Тобто цей показник залежить від МЗП на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.
Протягом 2022 року максимальний розмір за добу на 1 особу становитиме:
— до 32,50 грн — для внутрішнього туризму;
— до 325,00 грн — для в’їзного туризму.
Але, як і раніше, фактичний розмір туристичного збору на територіях кожної громади мають встановити місцеві ради. І він може бути меншим за максимальний розмір.
Увага!
Згідно з пп. «з» пп. 268.2.2 ПКУ не повинні сплачувати туристичний збір особи, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону про ВПО, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця проживання/перебування.
Податок на нерухомість
Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Тобто цей показник залежить від МЗП на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.
Отже, за 2022 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за максимальною ставкою: 6500 х 1,5% = 97,50 грн. Але якою точно буде ця ставка на території певної територіальної громади, вирішуватиме місцева рада.
Увага! Згідно з «воєнним» Законом №2142:
— за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, за об’єкти житлової нерухомості (у т. ч. їх частки), які перебувають у власності фізосіб;
— на період із 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, за об’єкти житлової нерухомості (у т. ч. їх частки), які перебувають у власності юросіб;
— на період з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, за об’єкти нежитлової нерухомості (у т. ч. їх частки), що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб.
Але: вищезазначене звільнення від оподаткування стосується лише об’єктів нерухомості, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, а також об’єктів житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання через військову агресію Російської Федерації проти України.
Транспортний податок
За пп. 267.2.1 ПКУ до об’єкта оподаткування належатимуть легкові авто:
— від дати випуску яких минуло не більше ніж 5 років;
— середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (в 2022 році — це 6500 грн х 375 = 2437500 грн).
Нагадуємо, що ця середньоринкова вартість визначається Мінекономрозвитку за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року. Дізнатися про неї можна на сайті Мінекономіки.
Якщо автомобіль викрадено
У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом (пп. 267.6.8 ПКУ).
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Головне управління ДПС у Полтавській області
Збір за паркування
За пп. 268-1.3.1 ПКУ ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного року.
Таким чином, у 2022 році максимальний розмір ставки цього збору за 1 кв. м становитиме: 6500 х 0,075% = 4,87 грн.
Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства
За ст. 14 Закону про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних зарплат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Тож протягом 2022 року мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становитиме 8125000 грн.
Штрафи за порушення законодавства з праці
Про те, що фінансова відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства встановлена у вигляді штрафів, розмір яких прив’язаний до розміру місячної мінімальної зарплати, ми зазначали в новинах та статтях доволі часто.
І хоча з 24 лютого в Україні запроваджено воєнний стан, але вже з 19 липня Держпраці має право перевіряти додержання вимог Закону про організацію трудових відносин під час війни, законність звільнення та здійснювати інспектування щодо виявлення неоформлених працівників. Тож знати про розміри штрафів за порушення норм трудового законодавства актуально для роботодавців і тепер (див. таблицю).
Таблиця
Розміри штрафів за порушення норм трудового законодавства
| Вид порушення | З 1 січня до 30 вересня 2022 року | З 1 жовтня до 31 грудня 2022 року |
| Неоформлені працівники та зарплата «у конвертах» | 10 МЗП (65000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І — ІІІ груп — попередження; 30 МЗП (195000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, — за повторне протягом 2 років з дня виявлення порушення | 10 МЗП (67000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І — ІІІ груп — попередження; 30 МЗП (201000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, — за повторне протягом 2 років з дня виявлення порушення |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 3 МЗП (19500 грн) | 3 МЗП (20100 грн) |
| Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» | 16 МЗП (104000 грн) | 16 МЗП (107200 грн) |
| Порушення строків виплати зарплати | 3 МЗП (19500 грн) | 3 МЗП (20100 грн) |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 2 МЗП (13000 грн) за кожного працівника | 2 МЗП (13400 грн) за кожного працівника |
| Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам | 4 МЗП (26000) за кожного працівника. А до роботодавців-«єдинників» І — ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження | 4 МЗП (26800) за кожного працівника. А до роботодавців-«єдинників» І — ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження |
| Інші порушення трудового законодавства | 1 МЗП за кожне порушення (6500 грн); 2 МЗП (13000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення | 1 МЗП за кожне порушення (6700 грн); 2 МЗП (13400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення |
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про АТ — Закон України від 17.09.2008 р. №514-VI «Про акціонерні товариства».
- Закон про бюджет-2022 — Закон від 02.12.2021 р. №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
- Закон про ВПО — Закон України від 20.10.2014 р. №1706‑VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
- Закон №2142 — Закон України від 24.03.2022 р. №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».