Статтею 181 СКУ передбачено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину. Ці способи визначаються за домовленістю між батьками. За домовленістю між ними той із них, хто мешкає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій та/або натуральній формі.
Також є ще один спосіб стягнення аліментів — за рішенням суду, які присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі на вибір того з батьків чи інших законних представників дитини, разом з яким мешкає дитина.
Відрахування аліментів здійснюється зі суми зарплати після утримання з неї податків і зборів, тобто податку на доходи фізосіб та військового збору (ч. 1 ст. 70 Закону про виконавче провадження).
Штрафи за непроведення відрахувань
За несплату аліментів на боржника (працівника) може бути накладено фінансовий штраф за ст. 71 Закону про виконавче провадження.
Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1 рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20% суми заборгованості.
Приклад Якщо боржник має щомісяця сплачувати аліменти в розмірі 2000 грн, ухиляється від їх сплати протягом 1 року, то сума боргу становитиме 24000 грн. З огляду на це виконавець накладе на таку особу штраф у розмірі 20% від цієї суми, а саме в розмірі 4800 грн (24000 х 20%). Загальна сума 28800 грн перераховується на користь дитини.
Крім того, за несплату аліментів передбачено адміністративну (ст. 183-1 КУпАП) та кримінальну (ст. 164 ККУ) відповідальність.
У разі прострочення сплати аліментів стягувач також має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше ніж 100% заборгованості (ст. 196 СКУ).
З огляду на практику Верховного Суду суди не вбачають порушення з боку роботодавця за непроведені утримання аліментів за виконавчими листами (навіть з їхньої вини), а тільки з боку працівника, боржника за такими аліментами — мабуть, через те що, отримуючи зарплату (щомісячний розрахунковий лист про зарплату), працівник бачив факт неутримання аліментів та приховав його.
Практика Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.10.2018 р. №359/9950/16-ц, посилаючись на ст. 196 СКУ, зазначає, що основною підставою для нарахування пені є саме винні дії платника аліментів. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з не залежних від нього причин, зокрема через несвоєчасну виплату заробітної плати, затримку або неправильне перерахування аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі №333/6020/16-ц розмір пені за місячним платежем розраховують так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов’язання не включається до строку заборгованості), та помножити та 1 відсоток.
Тобто заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
Чи потрібно робити відрахування за весь рік та як?
Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено статтями 179 — 197 СКУ.
За змістом зазначених норм законодавства розмір заборгованості з аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), що його платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Суму заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначає державний або приватний виконавець (ч. 3 ст. 71 СКУ). Він обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця, а також може проводити індексацію, якщо аліменти встановлено у твердій грошовій сумі, та повідомляє про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, зокрема, у разі подання заяви стягувачем або боржником (ч. 4 ст. 71 СКУ).
Відповідно до СКУ аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.
Отже, працівник (боржник), не чекаючи на ще один виконавчий лист, але вже про стягнення заборгованості, може самостійно звернутися із заявою до виконавця про розрахунок заборгованості. Результат розрахунку надати до бухгалтерії.
Бухгалтер з місяця виявлення несплати аліментів за виконавчим листом починає проводити їх утримання та перерахування до виконавця на користь стягувача з відповідним відображенням у додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності за ознакою доходу «140». Той факт, що аліменти переказують виконавчій службі, не впливає на заповнення графи 2 розділу І додатка 4ДФ: у ньому однаково зазначають номер стягувача аліментів — фізособи. При цьому попередній рік несплати до уваги не береться, допоки не надійдуть результати розрахунку заборгованості з аліментів від виконавця і порядок їх утримання.
Увага! Зі суми аліментів не утримують податок на доходи фізосіб та військовий збір.
Звітність
За кожною постановою про стягнення роботодавці, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подають окремий звіт про здійснені відрахування та виплати (п. 8 Інструкції №512/5).
Тож, утримуючи аліменти за виконавчими листами, підприємство зобов’язане подавати до державного чи приватного виконавця щомісячний Звіт про здійснення відрахувань і виплат (додаток 9 до Інструкції №512/5). Конкретні строки подання звіту законодавством не визначені, але варто подати його відразу після закінчення виплати заробітної плати.
Починає підприємство звітувати перед виконавцем за фактом проведення утримання/перерахування аліментів, а після отримання розрахунку заборгованості до звіту включатиметься, крім утриманих аліментів за відпрацьований місяць, ще й сума боргу з відповідними позначками у примітках звіту.
Нормативна база
- ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. №2947-III.
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Інструкція №512/5 — Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. №512/5.