Незважаючи на те що практика щодо рахунків із заробітної плати дуже різна, все ж таки в одному суди на сьогодні одностайні: рахунки, передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов’язкових платежів до держбюджету, є рахунками зі спеціальним режимом використання, кошти на яких не підлягають арешту.
Єдине питання, яке досі є спірним, — як і хто має визначати, що саме цей рахунок використовується для виплати зарплати? Тим більше що окремого рахунку саме для виплати зарплати роботодавці не відкривають. Проте багато хто з них має в банках так звані зарплатні проєкти.
Що таке зарплатний проєкт?
Фактично це договір між банком та підприємством (роботодавцем) про виплату заробітної плати працівникам на картки певної платіжної системи. При цьому для кожного працівника підприємства відкривається власний рахунок та видається платіжна картка — договір укладається безпосередньо з працівником, хоча сама платіжна картка може містити назву організації роботодавця.
Чи може виконавець накласти арешт і на зарплатні рахунки працівників, щоби забрати з них зазначені в судовому рішенні кошти?
Приватний виконавець і зарплатні кошти
З практики зазначимо, що приватні виконавці не звертають стягнення на кошти, визначені з ст. 73 Закону №1404, на які не може бути звернено стягнення. Зарплатні кошти є в цьому переліку. То чому ж виконавці намагаються арештувати банківські рахунки, з яких зарплата виплачується?
Виконавці пояснюють це тим, що рахунок, який використовується для зберігання коштів для виплати зарплати, не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. У таких випадках виконавці діють у межах Закону №1404 та Інструкції №512/5. Жодних протиправних дій з їхнього боку під час стягнення коштів за судовими рішеннями немає.
Як ми вже зазначили вище, судова практика щодо цього різна. А тому вищенаведена позиція виконавців підтверджується, зокрема, постановами ВС у справах №756/1927/16-ц, №755/14912/19, №905/361/19. Проте в коментованій справі1 все було не так.
1 Постанова ВП ВС від 20.04.2022 р. у справі №756/8815/20.
Ситуація з практики
У коментованій справі йдеться про ситуацію, що мала складні наслідки для підприємця. Він залишився взагалі без засобів до існування. Причиною цього стало те, що приватний виконавець:
1) звернув стягнення за судовим рішенням на доходи ФО-боржника шляхом здійснення відрахувань із його доходів у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу. Постанова надіслана роботодавцю;
2) накладено арешт на кошти ФО-боржника, які містяться на відкритих рахунках, а також які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, у межах тієї самої загальної суми боргу. Постанова надіслана до банківської установи.
Унаслідок цього дві установи, незалежно одна від одної, стягуватимуть одну й ту саму суму боргу та фактично забороняють використання всіх без винятку коштів ФО-боржника.
Розмір стягнень обмежено законом
Якщо йдеться про зарплату, то з неї може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
— у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здорочв’я або смертю особи, у зв’язку з втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, — 50%;
— за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, — 20% (ч. 2 ст. 70 Закону №1404).
Нагадаємо!
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати зарплати й інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у т. ч. у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Це обмеження не поширюється, зокрема, на відрахування із зарплати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей — розмір відрахувань не може перевищувати 70% (ч. 3 ст. 70 Закону №1404).
Таким чином, закон говорить про погашення заборгованості. Але залишає фізособі хоча б частку коштів, зокрема у вигляді зарплати. Арешт рахунку не дає фізособі використати ці кошти.
Що сказав суд?
Суди попередніх інстанцій наголосили, що зобов’язання з виплати зарплати мають пріоритет перед іншими зобов’язаннями СГ, у т. ч. тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. Проте в ситуації, коли застосовується стягнення із зарплати та одночасно накладається арешт на ту саму зарплату на поточному рахунку боржника, то тут уже йдеться про подвійне стягнення однієї й тієї самої суми, проте різними способами та з однієї й тієї самої зарплати ФО-боржника.
Суди вважають, що, виявивши таку ситуацію, виконавець має самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі. Підставою для зняття арешту має бути документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону №1404).
Апеляційний суд уточнив, що за наявного арешту боржник позбавлений можливості використовувати частину зарплати (з якої уже відраховано стягнення) для забезпечення засобів для існування, які фактично повністю заблоковані навіть після здійснених утримань, у той час коли приватний виконавець не здійснює зарахування коштів із зазначеного рахунку на погашення заборгованості.
До речі, тут варто зауважити, що справді, на сьогодні не здійснюється часткове відрахування коштів з рахунку — виконавець надсилає постанову про відкриття виконавчого провадження до банку, а останній фактично повідомляє про залишок коштів. І якщо їх достатньо для стягнення, то вони стягуються у повному обсязі. Якщо ні — очікується накопичення повної суми. Тобто поступового стягнення не відбувається.
Саме тому й виникає проблема користування коштами, які є та зараховуються на картковий рахунок боржника, і фактично унеможливлюється користування коштами до накопичення на такому рахунку повної суми боргу, що підлягає стягненню.
Увага!
На нашу думку, ця ситуація цілком може стосуватися й юросіб у разі застосування арешту їхніх рахунків. Принаймні у такій ситуації важливо зняти арешт з рахунків у частині нарахування та виплати зарплати і податків, обов’язкових платежів. Адже те, що зарплатний проєкт прив’язаний саме до арештованого рахунку та з нього здійснюються виплати на картки працівників, підтвердити має саме банк. І цього має бути цілком достатньо для державного/приватного виконавця.
ВС: зарплата і після зарахування на рахунок працівника залишається зарплатою
Раніше ВС у таких ситуаціях пропонував вчиняти так:
1) подати письмову заяву до державного чи приватного виконавця з вимогою зняти арешт з рахунку на суму заборгованості із зарплати;
2) оскаржити дії державного чи приватного виконавця до суду, якщо останній відмовить у знятті арешту з карткового рахунку.
Але у коментованій справі (фактично перед тим, як оскаржувати дії приватного чи державного виконавця до суду) пропонується зібрати докази, які вказують на спеціальний режим використання зарплатного рахунку.