Питанню підтвердження форс-мажору ми приділили багато уваги у попередніх публікаціях.
* Постанова ВС від 19.08.2022 р. у справі №908/2287/17.
Проте цього разу ситуація з форс-мажорними обставинами склалася не на користь того, хто у цей форс-мажор потрапив і навіть отримав про це сертифікат від ТПП.
Нагадаємо: як правило, у договорах сторони передбачають, що дія форс-мажорних обставин має підтверджуватися документом, виданим ТПП України або іншим уповноваженим на це органом із зазначенням наслідків.
Зокрема, якщо форс-мажор триває певний час (два — три місяці чи більше, сторони вирішують долю цього договору, в т. ч. розривають його). Наявність сертифіката ТПП, як виняток, може бути підставою і для примусового внесення змін до відповідного договору, але виключно за умови, що це передбачено умовами самого договору. Наприклад, ідеться про продовження строків виконання, зміни умов постачання товару, зміни номенклатури тощо.
Але чи може сертифікат ТПП звільнити від пені та штрафу у період, коли сторони укладали договори та/або додаткові угоди, знаючи про дію форс-мажору?
Основні умови договору та форс-мажор
Продемонструємо, як це відбувається, на практичному прикладі.
04.01.2013 р. між ПАТ 1 та ПАТ 2 укладено договір на купівлю-продаж природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2013 — 2015 роках природний газ, а покупець — прийняти й оплатити газ на умовах договору.
Приймання-передача газу, переданого у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.3, 3.4 договору).
Згідно з п. 6.1 договору оплату за газ покупець здійснює виключно коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором покупець здійснює після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, надані продавцю в попередньому місяці.
ЦКУ про форс-мажор
Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання
1. Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Пунктом 7.2 договору закріплено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Через несвоєчасне виконання умов договору щодо остаточних розрахунків продавець звернувся до суду за стягненням пені за договором, 3% річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦКУ).
Покупець проти позову заперечував, посилаючись на недотримання Міненерго та НКРЕКП вимог законодавчих та підзаконних нормативних актів щодо встановлення тарифів на розподіл природного газу, що сприяло б уникненню настання форс-мажорних обставин.
Сертифікатом ТПП засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади ПАТ, що вплинуло на виконання обов’язку (зобов’язання) здійснити остаточний розрахунок за фактично використаний протягом 2014 — 2015 років природний газ.
Тут варто нагадати, що сертифікат ТПП може засвідчити як форс-мажорні обставини, пов’язані з договірними та податковими (у т. ч. для списання безнадійного податкового боргу) зобов’язаннями, так і обставини, які унеможливили виконання обов’язків (зобов’язань) для госпсуб’єктів за законодавчими та іншими нормативними актами України.
Покупець, маючи у договорі застереження про форс-мажор, вказує саме на своєчасність виконання зобов’язань до того моменту, поки це унеможливилося саме внаслідок бездіяльності третіх осіб — органів державної влади.
І це є форс-мажором та підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання обов’язків за укладеним договором.
Причому на виконання п. 8.3 договору покупець зобов’язаний негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтвердні документи відповідно до законодавства.
І покупець отримав від ТПП України сертифікат від 21.06.2017 р. №7638 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Таким чином, на переконання покупця продавець не може мати до нього претензій щодо заборгованості та штрафних санкцій за договором на період дії форс-мажорних обставин, спричинених незаконними діями/бездіяльністю органів державної влади.
ГКУ про форс-мажор
Підстави господарсько-правової відповідальності
1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Чи достатньо лише сертифіката для звільнення від штрафу/пені?
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що отриманий покупцем сертифікат не може звільняти ані від сплати основної суми зобов’язання за договором, ані від відповідальності.
На їхню думку, сертифікат видається торгово-промисловою палатою на звернення однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору). Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не зобов’язує суд у разі виникнення спору між сторонами безумовно визнати бездіяльність органів державної влади саме форс-мажорними обставинами.
І це, справді, так — засвідчити форс-мажорні обставини у ТПП та отримати сертифікат далеко не просто. Для цього особі мало тільки звернутися до ТПП. Потрібно також довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, й обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання. І це лише для звільнення від відповідальності за несвоєчасне часткове чи повне невиконання взятих на себе зобов’язань за договором.
Тож логічно, що сам сертифікат ТПП не є беззаперечним та достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Достатньо надати суду докази неможливості виконання зобов’язань стороною, яка їх не виконала.
Висновки
Отже, під час укладення госпдоговорів та у разі настання форс-мажору сторонам договірних зобов’язань слід врахувати, що:
— сертифікат ТПП України є не єдиним документом на підтвердження форс-мажору;
— сертифікат ТПП звільняє від відповідальності за невиконання госпзобов’язань, проте не звільняє від виконання самого зобов’язання;
— для звільнення від відповідальності сторона повинна не лише довести, що вона не могла виконати зобов’язання, а й довести неможливість альтернативного виконання зобов’язання;
— продовження виконання договору, укладення додаткових угод та вчинення інших домовленостей під час дії договору (та фактично вже під час дії форс-мажору) здебільшого унеможливлює звільнення від відповідальності.
Докази неможливості виконання зобов’язань
За загальним правилом обов’язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов’язання є вина особи, яка його порушила, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинною, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч. 1 ст. 614 ЦКУ).
За змістом ч. 2 ст. 218 ГКУ підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що вона не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути і ця подія завдала збитків.
Отже, для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести:
1) наявність обставин непереборної сили;
2) їх надзвичайний характер;
3) неможливість запобігти за цих умов заподіянню шкоди;
4) причинний зв’язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Крім того, має бути елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Отже, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов’язання.
Якщо ж повернутися до поставленого запитання на початку статті та коментованої справи, то покупець протягом дії договору не лише отримував природний газ, а й погоджувався на його ціну, у т. ч. і шляхом укладення додаткових угод щодо ціни на природний газ (і все це попри те, що він був обізнаний щодо встановлених тарифів та бездіяльності органів державної влади). На думку судів, обставини, встановлені ТПП України у сертифікаті №7638 від 21.06.2017 р., — дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади — не мають ознак надзвичайності і невідворотності.
Відповідно ці обставини не є непереборною силою (форс-мажорними обставинами) у розумінні ст. 617 ЦКУ щодо виконання обов’язку зі сплати заборгованості. Тож ці обставини не є підставою для звільнення покупця як від виконання основного зобов’язання щодо оплати природного газу, так і від відповідальності за його невиконання.