Рішення, що їх приймають засновники (учасники) підприємства, впливають на його подальшу долю. І часто стають підставою для кадрових або бухгалтерських операцій. Але це стосується лише правильно прийнятих та оформлених, а отже, дійсних рішень! І саме про цю проблему, точніше, про те, скільки засновників або учасників потрібно, щоб прийняти рішення у товаристві, ми зараз і поговоримо.
Ситуації з практики. Учасник ТОВ із часткою у статутному капіталі розміром 1050,00 грн, що становить 35% статутного капіталу та відповідно 35% голосів учасників товариства, звернувся до суду щодо питання кворуму на загальних зборах та порядку голосування.
Він зазначає, що 24.03.2021 р. без його участі було проведено загальні збори учасників ТОВ, які були оформлені протоколом №1 від 24.03.2021 р.
З огляду на відсутність кворуму, передбаченого статутом товариства з обмеженою відповідальністю, він вважає, що такі збори були неповноважними, а прийняті за його відсутності рішення загальних зборів порушують його права. Адже він не зміг взяти участь у загальних зборах товариства, обговорювати та проголосувати щодо питань порядку денного (заміни керівника ТОВ).
Що прописано у протоколі загальних зборів?
За змістом Протоколу №1 загальних зборів ТОВ 24.03.2021 р. були ухвалені такі рішення:
1. Для проведення загальних зборів та оформлення протоколу обрати головою загальних зборів учасника 2 Товариства.
2. Роботу директора Товариства в 2020 році визнати задовільною, затвердити результати фінансово-господарської діяльності Товариства та річну фінансову звітність за 2020 рік.
3. Припинити з 24.03.2021 року повноваження директора Товариства та звільнити його із займаної посади за власним бажанням.
4. Призначити з 25.03.2021 р. на посаду нового директора Товариства.
5. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників покласти на Товариство.
Але учасник-позивач вважає рішення загальних зборів таким, що порушує його права бути на зборах та голосувати через те, що згідно з п. 11.5 Статуту ТОВ (у редакції від 20.03.2017 р.) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють сукупно понад 70% голосів.
Натомість згідно з протоколом участь у загальних зборах та голосуванні взяли троє учасників, які сукупно володіють 65% голосів.
Це цікаво!
До статуту ТОВ включено положення щодо кворуму загальних зборів, яке було передбачено ще попередньою редакцією частин 1 та 2 ст. 60 Закону про госптовариства: загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупно понад 50% голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких немає державної частки, може бути встановлено інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Позаяк учасників було троє і кількість їхніх голосів становила 65%, що менше, ніж 70% голосів учасників, то такі загальні збори не повноважні приймати будь-які рішення (немає кворуму).
Увага! Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ТОВ/ТДВ діючі товариства мали оновити свої статути з 17.06.2018 р. до 17.06.2019 р. Інакше статути втрачають чинність та діє виключно Закон про ТОВ/ТДВ. У коментованій нами справі впродовж «перехідного періоду» положення Статуту ТОВ не змінювалися — діяла редакція до 17.06.2018 р. Тобто статут та його норми щодо кворуму, порядку голосування та правила щодо кількості голосів для прийняття рішень загальними зборами втратили чинність 17.06.2019 р.
І за новим Законом про ТОВ/ТДВ зміна керівника голосується більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ). А про присутніх на зборах (кворум) тут узагалі не йдеться.
Утім, якщо у статуті є відповідна норма щодо кворуму, то її має бути дотримано. Такої самої думки і суд першої інстанції.
Висновок суду першої інстанції
Системний аналіз норм законодавства у сфері корпоративних правовідносин юридичних осіб приватного права приводить до висновку про загальнодозвільний тип правового регулювання в цій сфері за принципом «дозволено все, окрім того, що прямо заборонено законом».
Вищевказаний висновок підтверджується змістом норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема ст. 5, 6, 11, 12, 14, 15, 18, 20, 21, 24, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 36, 39, 41, 42, 43, 44, 45, в яких законодавцем використані конструкції: «якщо статутом не встановлено інше / інший порядок / інший строк / особливий порядок / інші умови / іншу особу / іншу назву», тощо.
Отже, Закон допускає врегулювання учасниками товариства всіх своїх корпоративних правовідносин на власний розсуд, окрім випадків прямо заборонених або безальтернативно визначених законом. Тобто в статуті учасники вправі передбачити все «інше», що прямо не суперечить нормам законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо.
Статут містить норми, які є обов’язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які зобов’язані діяти відповідно до установчих документів та закону, а також в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Таким чином, статут товариства є обов’язковим для виконання учасниками товариства та його органами управління; положення статуту можуть не застосовуватись, виключно якщо вони прямо суперечать імперативним нормам законодавства.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 р. у справі №922/1122/21
Дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом
Закон про ТОВ/ТДВ не містить вимог щодо кворуму загальних зборів учасників товариства.
Проте частинами 5 та 6 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ передбачено відомості, які зазначаються у статуті товариства, зокрема статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
Закон про ТОВ/ТДВ допускає принцип: «якщо статутом не встановлено інше / інший порядок / інший строк / особливий порядок / інші умови / іншу особу / іншу назву» тощо.
Отже, Закон допускає врегулювання учасниками товариства всіх своїх корпоративних правовідносин на власний розсуд, окрім випадків, прямо заборонених або безальтернативно визначених законом.
Це важливо!
Закон про ТОВ/ТДВ, хоча прямо й не встановлює необхідності дотримання певної кількості голосів учасників для визнання зборів повноважними, проте залишає на розсуд учасників можливість передбачити відповідний порядок проведення загальних зборів у статуті. При цьому Закон вочевидь не містить прямої заборони щодо погодження учасниками у статуті умови про кворум найменшої кількості голосів, необхідної для визнання загальних зборів повноважними.
Тому суд першої інстанції доходить висновку, що позаяк положення п. 11.5 Статуту ТОВ щодо кворуму у розмірі понад 70% відповідали чинному на момент його затвердження законодавству та не суперечать положенням Закону про ТОВ/ТДВ, іншим актам чинного законодавства, то учасники товариства під час проведення 24.03.2021 р. загальних зборів повинні були керуватися такими положеннями статуту як обов’язковими.
Отже, проведення загальних зборів ТОВ усупереч вимогам статуту товариства за відсутності учасника 1 (35% частки СК) та відповідно мінімальної кількості голосів, необхідної для визнання таких зборів повноважними, порушує корпоративні права учасника 1, а саме право на участь в управлінні товариством, право на участь у загальних зборах, право голосу з питань порядку денного, та є підставою для визнання недійсними рішень, які на них прийняті.
Кворум недопустимий за новим Законом про ТОВ/ТДВ
Апеляційна інстанція та Верховний Суд дійшли іншого висновку1: встановлення статутом товариства, який є локальним актом ненормативного характеру, вимог щодо забезпечення кворуму на загальних зборах учасників, за наявності на цих зборах учасників, які володіють кількістю голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, що встановлено ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ, суперечить вимогам ст. 14 ЦКУ, згідно з якою особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.
1 Постанова Верховного Суду від 16.02.2022 р. у справі №922/1122/21.
Відповідно до п. 11.3 Статуту ТОВ рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників. Щодо інших окремих питань — враховується кількість голосів від загальної кількості голосів учасників.
Водночас колегія суддів зазначає, що кворум та загальна кількість голосів, необхідних для прийняття загальними зборами рішення, не є тотожними поняттями.
Кворум встановлює вимоги щодо найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного.
А вимоги щодо загальної кількості голосів, необхідних для прийняття загальними зборами рішення, встановлюють лише найменшу кількість голосів учасників, за яких рішення загальних зборів вважаються прийнятими.
Проте хай би якими правильними, на наш погляд, були висновки Верховного Суду, все ж таки суд відмовив учасникові 1 — адже для заміни керівника достатньо простої більшості голосів (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ), яких було 65%, що є достатнім для прийняття рішення загальними зборами.
Від редакції
На прикладі вищенаведеного маємо важливе зауваження для всіх ТОВ, які досі не оновили своїх статутів. А саме: приймаючи рішення на загальних зборах, порядок голосування та розрахунок кількості голосів, достатніх для прийняття рішення, слід керуватися не застарілим статутом (він є недійсним з 17.06.2019 р.), а виключно нормами Закону про ТОВ/ТДВ.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про госптовариства — Закон України від 19.09.1991 р. №1576-XII «Про господарські товариства» (з 17.06.2018 р. втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю).
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275‑VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».