Раніше в «ДК» №31/2021 ми вже розглядали, що таке неприбуткова організація, як отримати цей статус і вести бухгалтерський облік її доходів та витрат (який має певні особливості). Сьогодні продовжуємо цю тему.
Придбання товару в неприбуткової організації
У платника податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання (пп. 140.5.4 ПКУ).
Таке збільшення не здійснюється, якщо:
— вартість придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт і послуг, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року;
— товари, у тому числі необоротні активі, роботи та послуги придбані у бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.
Таким чином, у разі якщо сума операцій з придбання у неприбуткових організацій (або тої, яка є об'єднанням страховиків) товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2021 році — 150 тис. грн), податкова різниця для коригування фінансового результату до оподаткування не виникає.
Якщо сума операцій перевищує встановлену граничну межу (25 розмірів мінімальної заробітної плати), необхідно збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на всю суму 30% всієї вартості товарів без ПДВ, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних протягом звітного (податкового) року.
Покупець — неприбуткова організація
Операція з придбання неприбутковою організацією будь-яких товарів відображається в обліку за загальним правилом та не передбачає коригування податкових різниць, адже розділом III ПКУ таке коригування не передбачено.
Приклад 1 Неприбуткова організація — неплатник ПДВ отримала цільове фінансування та придбала необхідні товари. У бухобліку таку операцію відображають так, як показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Придбання товарів неприбутковою організацією
№ з/п |
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
Д-т | К-т | |||
1. | Отримано цільове фінансування | 311 | 484 | 5000,00 |
2. | Проведено оплату за товари | 631 | 311 | 5000,00 |
3. | Отримано товари | 28 | 631 | 5000,00 |
4. | Проведено безоплатну передачу товарів у межах цільових заходів | 949 | 28 | 5000,00 |
5. | Відображено дохід у сумі витрачених цільових надходжень | 484 | 718 | 5000,00 |
Безоплатне отримання ОЗ
При безоплатному отриманні ОЗ неприбуткова організація ставить їх на баланс за справедливою вартістю, яку може визначити спеціально створена комісія, або ж, за бажання, можна долучити незалежного оцінювача.
Приклад 2 Безоплатно отримані ОЗ неприбуткова організація відображатиме в обліку так, як показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Безоплатне отримання ОЗ
№ з/п |
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
Д-т | К-т | |||
1. | Безоплатно отримано ОЗ | 152 | 484 | 20000,00 |
2. | Введено в експлуатацію ОЗ | 104 | 152 | 20000,00 |
3. | Нарахування амортизації (сума умовна) | 92 | 831 | 250,00 |
831 | 131 | 250,00 | ||
4. | Відображено дохід пропорційно до суми амортизації | 484 | 745 | 250,00 |
Неприбуткова організація як СГД та інвестор
Неприбуткова організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї, але такий дохід:
— не може бути розподілений між засновниками (учасниками), членами такої організації, працівниками (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членами органів управління та іншими пов'язаними з ними особами;
— повинен використовуватися виключно для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).
Наприклад, ст. 19 Закону №987 передбачено, що релігійні організації мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юрособи. А відповідно до п. 4 ст. 11 Закону №5073 благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об'єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом.
Отже, бажання здійснювати підприємницьку діяльність неприбуткова організація має зафіксувати у статутних документах. I позаяк неприбуткова організація для виконання своїх статутних завдань може виступати як засновник іншої юрособи, то здійснення внеску до статутного капіталу такого товариства не призведе до втрати статусу неприбутковості.
Зверніть увагу!
Юридичним особам — платникам податку на прибуток, які передають ОЗ неприбутковим організаціям безоплатно, слід мати на увазі:
— вартість таких безоплатно переданих ОЗ, яка протягом звітного (податкового) року перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду (пп. 140.5.9 ПКУ);
— якщо юрособа є платником ПДВ, то має визнати й ПЗ з ПДВ при такій безоплатній передачі. При цьому база оподаткування не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість таких ОЗ (п. 188.1 ПКУ).
Чи можна платити зарплату засновникам?
Чи може один із засновників працювати в неприбутковій організації, наприклад, на посаді її керівника? Чи можна йому в такому разі платити зарплату і чи не порушує це принципу неприбутковості, за яким майно і прибутки неприбуткової організації не можуть розподілятися між засновниками або приносити їм інші вигоди?
Якщо коротко, то:
1) засновники можуть працювати у власній неприбутковій організації. Якщо призначити засновника на посаду, то йому доведеться і зарплату платити. Адже це будуть трудові відносини. Разом з тим засновник має можливість працювати і безоплатно (хоча й без посади);
2) нарахування і виплата зарплати працівникам — це один із напрямів статутної діяльності неприбуткової організації. Заборони працювати у власній юрособі немає. Отже, прийняття на роботу засновника не порушує умови набуття неприбуткового статусу.
А тепер про все це докладніше.
Уповноваженою особою юрособи, яка має право підпису звітності (зокрема, і податкової), є особа, визначена установчими документами юрособи. Отже, якщо протоколом зборів засновників визначено, що функції керівника виконуватиме один із них (засновник!), і це буде зазначено в установчих документах юрособи, це цілком відповідає чинному законодавству.
Виконувати обов'язки керівника засновник має право без отримання оплати і без укладання трудового договору з юрособою (хоча про це також слід зазначити у протоколі зборів засновників).
Звісно, щодо такого засновника, виконувача обов'язків керівника юрособи має бути інформація в ЄДР та у ДПС за місцем обліку юрособи. До ЄДР така інформація потрапляє з установчих документів та реєстраційної заяви (або заяви про зміну реєстраційних даних) юрособи. А ДПС отримує таку інформацію від держреєстратора (в разі внесення змін до реєстраційних даних — також на підставі поданої юрособою заяви за формою №1-ОПП або заяви про реєстрацію платником ПДВ, див. п. 9.2, 9.3 Порядку №1588).
Якщо буде прийнято рішення про те, що складати (і підписувати) податкову звітність буде безпосередньо засновник неприбуткової організації, то повідомляти про наявність у юрособи бухгалтера без такого права підпису (фактично — не головного бухгалтера) не потрібно.
Якщо у протоколі загальних зборів буде зазначено, що одного із засновників (за його згодою) призначають на посаду керівника неприбуткової організації, то він є звичайним найманим працівником, якому обов'язково потрібно нараховувати й виплачувати зарплату. Будь-який найманий працівник не може працювати на громадських засадах, це трактується перевіряльниками як неоформлені трудові відносини з негативними наслідками під час перевірок.
Видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу керівника є обов'язковим. Зокрема, у разі призначення директора зборами засновників наказ (розпорядження) про вступ на посаду може видавати сам майбутній директор. Підставою для цього є протокол загальних зборів (а от заява в такому разі не обов'язкова).
Якщо в статуті підприємства прописано, що директор призначається зборами засновників з укладанням із ним трудового договору (контракту), то цей документ обов'язково потрібно розробити й підписати. Трудовим договором (контрактом) визначається строк найму, права, обов'язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Позаяк директор — це найманий працівник, йому має виплачуватися заробітна плата з дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці, відмовитися від якої директор не може. I якщо неприбуткова організація не є бюджетною, обмежень щодо максимального розміру оплати праці його працівників немає — неприбуткова організація самостійно розробляє та затверджує штатний розпис та інші внутрішні розпорядчі документи щодо оплати праці.
Нагадаємо також, що кошти на оплату праці — це різновид цільових коштів неприбуткової організації. Щодо цільових надходжень (цільового фінансування) слід орієнтуватися на НП(С)БО 15. Отримані цільові надходження згідно з п. 17 НП(С)БО 15 визнаються доходом у тих звітних періодах, у яких зазнано витрат, пов'язаних із виконанням умов такого фінансування. Тобто доходи неприбуткових організацій визнаються щомісяця, на рівні понесених витрат (витрачання коштів цільового фінансування).
При цьому витрати з нарахування зарплати визнаються в тому місяці, в якому вона нарахована. Саме тоді на суму таких витрат визнається і дохід від цільового фінансування.
Приклад 3 Отримано цільове фінансування на виплату зарплати двом працівникам неприбуткової організації в сумі 14640,00 грн. Оклад працівникам установлено в розмірі МЗП — 6000,00 грн. В обліку зарплату відображають проведеннями, показаними в таблиці 3.
Таблиця 3
Виплата зарплати працівникам неприбуткової організації
№ з/п |
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
Д-т | К-т | |||
1. | Отримано цільове фінансування | 311 | 484 | 14640,00 |
2. | Нараховано заробітну плату | 92 (811) | 661 | 12000,00 |
3. | Утримано із заробітної плати суму ПДФО | 661 | 6411 | 2160,00 |
4. | Утримано із заробітної плати суму ВЗ | 661 | 6421 | 180,00 |
5. | Нараховано ЄСВ на суму заробітної плати | 92 (811) | 651 | 2640,00 |
6. | Перераховано заробітну плату на картки працівників | 661 | 311 | 9660,00 |
7. | Перераховано ПДФО до бюджету | 6411 | 311 | 2160,00 |
8. | Перераховано військовий збір до бюджету | 6421 | 311 | 180,00 |
9. | Перераховано ЄСВ на не бюджетний рахунок | 651 | 311 | 2640,00 |
10. | Визнання доходів у сумі понесених витрат | 484 | 718 | 14640,00 |
Податкова звітність
Неприбуткові організації повинні подавати такі звіти:
— щомісяця до податкової:
— Декларацію з ПДВ (якщо неприбуткова організація зареєстрована платником ПДВ);
— щокварталу до податкової:
— Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (за наявності);
— Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (якщо є наймані працівники);
— Декларацію з податку на прибуток (якщо неприбуткова організація порушила умови неприбутковості, в році порушення починаючи з кварталу, в якому вчинено порушення);
— раз на рік протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року, — Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
Зверніть увагу: до Декларації з податку на прибуток та/або Звіту про використання доходів (прибутків) обов'язково додається фінансова звітність неприбуткової організації (як невід'ємна частина такої звітності). I податківці пояснюють так.
Неприбуткові організації (крім тих, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подають Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №1 — 5).
Неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми №1-м, №2-м або №1-мс, №2-мс).
Суб'єкти державного сектора подають такі форми фінансової звітності: Баланс (форма №1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма №2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма №3-дс), Звіт про власний капітал (форма №4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма №5-дс).
Ліквідація неприбуткової організації
Припиняється діяльність неприбуткової організації шляхом її реорганізації або ліквідації. Така процедура зазвичай має бути прописана в статуті неприбуткової організації. Реорганізують неприбуткову організацію за рішенням її вищого колегіального органу управління або за рішенням суду.
Але, на відміну від інших юросіб, у разі реорганізації або ліквідації неприбуткової організації всі належні їй права й обов'язки, кошти та майно переходять до її правонаступника (правонаступників). I це не засновники!
Так, неприбуткова організація може бути реорганізована лише в неприбуткову організацію.
А в разі ліквідації кошти та майно, що залишаються після погашення боргів неприбуткової організації, передаються одній або декільком неприбутковим організаціям чи спрямовуються на благодійні або інші цілі, передбачені законом.
Коли рішення про ліквідацію неприбуткової організації приймається в судовому порядку, то і всі майнові, фінансові та інші питання вирішуються за рішенням суду.
Після завершення процедури ліквідації неприбуткова організація вилучається з ЄДРПОУ. Разом із ліквідацією неприбуткової організації відбувається припинення членства в організації.
ДПС у ЗIР, підкатегорія 102.20.02, зазначає, що ліквідаційний Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за останній податковий (звітний) період (рік) подають до органу ДПС за місцем реєстрації у паперовому вигляді із позначкою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша). Можливість подання ліквідаційного Звіту за останній податковий (звітний) період (рік) засобами електронного зв'язку в електронній формі на сьогодні не реалізована.
I неприбуткові організації можуть подати доповнення до Звіту, передбачене п. 46.4 ПКУ, з поясненням мотивів проставлення позначки «Ліквідаційний», яке може бути складене в довільній формі.
Враховуючи, що дата ліквідації може припадати на початок або середину податкового (звітного) періоду (року), неприбуткові організації можуть подати останній (ліквідаційний) Звіт до закінчення податкового (звітного) періоду (року), але не пізніше строків, установлених п. 49.18 ПКУ.
Неприбуткова організація — платник єдиного податку
У листі ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2015 р. №1006/П/15-32-15-03-42 зазначається, що юрособа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати III групу спрощеної системи лише за умови вилучення її з цього Реєстру.
Розділом XIV ПКУ не встановлено окремих пільг у разі перебування неприбуткової організації на єдиному податку, а це означає, що такі організації можуть перебувати на єдиному податку за умови відповідності вимогам пп. 3 п. 291.3 ПКУ.
Нагадаємо, що у III групі єдиного податку можуть перебувати юрособи будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Якщо неприбуткова організація захоче стати платником єдиного податку, то до моменту переходу на єдиний податок її обсяг доходу не має перевищувати зазначеного розміру. Подаючи заяву на реєстрацію, слід обрати ставку єдиного податку 3% зі сплатою ПДВ чи 5% без сплати ПДВ.
Оподатковуватиметься єдиним податком будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).
Якщо неприбуткова організація продаватиме свої ОЗ, оподатковуватиметься сума коштів, отриманих від продажу таких ОЗ. Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначатиметься як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПКУ).
Також до суми доходу платника єдиного податку включатиметься вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ).
Безоплатно отримані товари (роботи, послуги)
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу також включатиметься вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано аванс, сюди потраплять і благодійна допомога та членські внески, бо вони не потрапили до переліку доходів, які не оподатковуються єдиним податком (п. 292.11 ПКУ). А от суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу неприбуткової організації, не підлягатимуть оподаткуванню.
Як бачимо, переваг у «єдинників» справді небагато, крім ставки єдиного податку. Саме тому переважна більшість тих юросіб, які існують за рахунок цільового фінансування, віддають перевагу загальній системі оподаткування. Адже отримати неприбутковий статус означатиме не платити жодного податку з доходів. I на єдиний податок таких юросіб може змусити перейти хіба що втрата неприбуткового статусу.
Нагадаємо, що юрособи III групи звітують до ДПС шляхом щоквартального подання Декларації з єдиного податку (протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу). А от фінзвітність (за формами, які ми зазначили вище) такі юрособи складають, але до ДПС не подають. Як правило, таку фінзвітність подають до органів статистики і засновникам.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №987 — Закон України від 23.04.1991 р. №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації».
- Закон №5073 — Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
- НП(С)БО 15 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. №290.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»