На сьогодні для багатьох суб’єктів господарювання актуальною є тема вилучення майна або добровільного передання (особливо транспортних засобів) військовим підрозділам чи теробороні. Враховуючи, що такі активи перебувають не лише у власності юросіб, а й обліковуються на балансі як основні засоби, то бухгалтери і керівники вже замислилися, як списати це майно та відобразити в обліку його передання.
Про податкові наслідки ми вже розповіли у статті «Бізнес допомагає ЗСУ під час війни: які податкові наслідки?» в «ДК» №11/2022. Скоро продовжимо цю тему з погляду свіжих змін до ПКУ. А зараз поговоримо про юридичну частину.
Відразу зауважимо, що документального оформлення саме добровільної передачі транспортних засобів та іншого рухомого майна безпосередньо теробороні чи ЗСУ чинним законодавством щодо воєнного стану не передбачено (надання благодійної допомоги у цій статті ми не розглядаємо). Втім, враховуючи що ініціаторами такої передачі є все ж такі юрособи, то для таких випадків варто скористатись документальними оформленням, встановленим для вилучення майна.
Основним нормативним актом, який регулює питання вилучення майна, є Закон №4765.
Нагадаємо, що останні роки військові комісаріати й органи військового управління ведуть військовий облік транспортних засобів і техніки з метою планування передачі підприємствами, установами та організаціями транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період (п. 12 Положення про військово-транспортний обов’язок, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921).
На керівників підприємства, установи та організації покладався обов’язок, зокрема, забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, а також двічі на рік подавати військовим комісаріатам (до 20 червня та 20 грудня кожного року) інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з дод. 1 (п. 14, 15 Положення №1921).
Залучення під час мобілізації таких ТЗ та іншої техніки, інформація про які подавалася до військкоматів згідно з відомостями (дод. 1 до Положення №1921), слід оформляти актом приймання-передачі за формою згідно з дод. 4 і 5 (п. 27 Положення №1921). Такий акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, військовим комісаром або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.
А можна не чекати, поки держава про них згадає, та передати ці активи військовим добровільно?
Як бути з наданням ТЗ добровільно конкретному підрозділу ЗСУ?
Коли йдеться про майно приватної власності (юридичних та фізичних осіб), то на таке передання (примусове вилучення) складають акт за формою, затвердженою Постановою №998.
У такому акті зазначають, зокрема:
- відомості про власника (власників) майна, наприклад для юросіб — повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;
- відомості про документ, що встановлює право власності на майно (за наявності);
- опис майна, достатній для його ідентифікації, для ТЗ — відомості про реєстраційний номер, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані.
Водночас в акті зазначають назву військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення.
Адже така особа має право й на підписання акта.
Наголосимо, що просто так передати майно конкретному підрозділу, який обрала юрособа (власники чи керівник), можна, але тоді вищезгаданого акта ви не отримаєте.
Річ у тім, що майно вилучається на користь тих підрозділів, які подали відповідні звернення до військкоматів (тобто йдеться про потребу у відповідній техніці чи ТЗ). Не здійснюється вилучення всієї техніки поспіль, про яку подано інформацію згідно з відомостями за дод. 1 до Положення №1921.
До речі, для цього військові адміністрації (обласні та районні) можуть створювати робочі групи для забезпечення підготовки пропозицій командувачам (начальникам) органів військового управління, командирам з’єднань, військових частин ЗСУ та інших військових формувань щодо вилучення майна, що перебуває в приватній або комунальній власності, майна державних підприємств та державних господарських об’єднань, та розгляду їх клопотань.
Приклад організації такої роботи бачимо на сайті Волинської ОДА.
Відповідно до ст. 4 Закону №4765 примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів АР Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
При цьому у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з наведеними вище органами, тобто без військового командування.
Військовим командуванням (ст. 3 Закону №389-VIII), якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:
- Головнокомандувач Збройних Сил України;
- Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України;
- командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління;
- командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Саме військовому командуванню надаються повноваження на вилучення (відчуження) майна в умовах правового режиму воєнного стану та видачу про це відповідних документів установленого зразка (ст. 8 Закону №389). Ідеться й про акти про вилучення майна за дод. 1 до Постанови КМУ №998.
Це важливо!
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта. Проте здійснити переоформлення на час дії воєнного стану доволі складно. Принаймні на сьогодні ми знаємо, що всі реєстри заблоковано. Але 15.03.2022 р. підписано Закон «Про хмарні послуги», що фактично дозволяє розміщення баз даних у хмарних ресурсах. Можливо, у найкоротші строки такі бази запрацюють вже на хмарах із належним доступом.
Як бути з переданням активів на користь тероборони?
Сили територіальної оборони Збройних Сил України — окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладаються організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони відповідно до Закону №1702.
Склад Сил територіальної оборони Збройних Сил України
1. Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
2. Регіональні органи військового управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
3. Бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
4. Батальйони зі складу бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Водночас Закон №1702 чітко прописує повноваження складу Сил тероборони. Серед них немає повноважень на вилучення будь-якого майна (ст. 15, 16 Закону №1702).
Відповідно складати та підписувати акти про вилучення (передачу), у т. ч. добровільну, транспортних засобів та іншої техніки відповідні керівники територіальної оборони не можуть. Тож такі акти, на нашу думку, не визнаватимуться такими, що можуть бути підставою для переоформлення права власності на транспортні засоби або для наступного відшкодування за таке майно юрособам на умовах Постанови №998.
Фінансове забезпечення та забезпечення озброєння, військової, спеціальної техніки, інших матеріальних ресурсів для виконання завдань тероборони належать до повноважень Міноборони (ч. 2 ст. 12 Закону №1702).
При цьому слід розуміти, що участь у створенні системи управління територіальної оборони у зоні (районі) територіальної оборони, а також у створенні штабу зони (району) тероборони, спрямуванні його діяльності та забезпеченні його функціонування беруть створені на сьогодні військові адміністрації.
Водночас вище ми згадували, що відповідно до ст. 4 Закону №4765 примусове вилучення майна під час воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з обласними, районними, Київською чи Севастопольською міськими держадміністраціями або виконавчим органом відповідної місцевої ради. Таке погодження не вимагається у разі вилучення майна у місцевостях, де ведуться бойові дії.
Тож якщо ми говоримо про передачу теробороні майна, зокрема транспортних засобів та іншої техніки, то підписання таких актів має бути з боку саме військової адміністрації відповідної території (області) за погодженням з місцевим органом виконавчої влади чи без такого. Акт підписується за формою та в порядку, що визначені Постановою №998.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №389 — Закон України від 12.05.2015 р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».
- Закон №1702 — Закон України від 16.07.2021 р. №1702-IX «Про основи національного спротиву».
- Закон №4765 — Закон України від 17.05.2012 р. №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
- Положення №1921 — Положення про військово-транспортний обов’язок, затверджене постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921.
- Постанова №998 — Постанова КМУ від 31.10.2012 р. №998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».