Воєнний стан продовжено до 25 квітня
! Усім
У зв’язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 18.03.2022 р. того ж дня набрав чинності закон, яким затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Відповідно до нього дія воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 26.03.2022 р. строком на 30 діб.
Закон України від 15.03.2022 р. №2119-IX чинний з 18.03.2022 р.
Особливі правила трудових відносин під час війни
! Працедавцям і працівникам
У зв’язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 18.03.2022 р. наступного дня набрав чинності Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Цим законом визначаються особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану».
У Законі зазначено, що на період дії воєнного стану:
- вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України;
- не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.
На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
У період дії воєнного стану умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою за середній заробіток за попередньою роботою.
На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Внесено зміни щодо розірвання трудового договору.
З ініціативи працівника. У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташовані підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури).
З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням у результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі, не меншому від середнього місячного заробітку.
На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
На період дії воєнного стану норми статті 43 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)» КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
На період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя — п’ята статті 67 та статті 71 — 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.
На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.
На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:
- вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року;
- особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
На час воєнного стану частини перша та друга статті 54 «Тривалість роботи в нічний час» КЗпП не застосовуються.
На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.
Заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором.
У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.
На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без урахування норм частини першої статті 26 Закону «Про відпустки».
Запроваджується поняття «призупинення дії трудового договору». Це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання роботи.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідних норм колективних договорів.
Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX чинний з 24.03.2022 р.
Перелік товарів критичного імпорту знову розширено
! Імпортерам, аграріям
Кабмін знову вніс зміни у додаток до Постанови КМУ від 24.02.2022 р. №153 «Про перелік товарів критичного імпорту», розширивши його важливими для аграріїв позиціями.
До переліку включено необхідну аграріям сільгосптехніку, запчастини, обладнання для сільгоспробіт: трактори, сільгоспмашини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо.
Постанова КМУ від 19.03.2022 р. №324 чинна з 21.03.2022 р.
З 19 березня нотаріат в Україні працює за новими правилами
! Нотаріусам, громадянам
Міністерство юстиції України затвердило зміни до деяких своїх нормативно-правових актів у сфері нотаріату.
Змінами передбачено таке:
- в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
- за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
- спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
- забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі;
- в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру та Єдиного реєстру довіреностей як нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування, так і нотаріальне посвідчення довіреностей, припинення їх дії здійснюється без використання цих реєстрів з подальшим внесенням до них відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
- термін зберігання в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса невитребуваних з депозиту грошових сум та цінних паперів, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зменшено до одного року, після закінчення якого вони підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
Наказ Мін’юсту від 11.03.2022 р. №1118/5 чинний з 19.03.2022 р.
НБУ збільшив ліміт на зняття готівки в Україні з рахунків в іноземній валюті
! Банкам і їхнім клієнтам
Нацбанк вніс низку змін до Постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Зокрема, збільшено щоденний ліміт на зняття готівки в Україні з рахунків в іноземній валюті з 30 тис. грн до 100 тис. грн (в еквіваленті). Водночас уточнено, що цей ліміт також поширюється на зняття валюти за кордоном із рахунків в іноземній валюті, що відкриті в українських банках.
Щоденний ліміт у 100 тис. грн на зняття коштів в Україні з рахунків в національній валюті лишається чинним. Натомість за кордоном зняття валюти з гривневих рахунків обмежено лімітом у 100 тис. грн на місяць. Відповідні уточнення покликані запобігти виведенню капіталу за кордон у значних обсягах. Зазначені зміни не стосуються використання платіжних карток за кордоном та в Україні для розрахунків із метою оплати вартості товарів, робіт та послуг: вони й надалі можуть здійснюватися без обмежень.
Розширено перелік винятків із заборони на транскордонні операції: тепер без обмежень можна перераховувати кошти для оплати навчання на рахунки навчальних закладів за кордоном. До таких винятків також належать витрати, пов’язані зі смертю громадян, лікуванням в медичних закладах та транспортуванням хворих.
Обмежено загальним лімітом у 100 тис. грн (в еквіваленті) на місяць:
- переказ коштів на рахунки фізичних осіб за кордоном з використанням реквізитів платіжних карток платника та отримувача (P2P-перекази);
- здійснення операцій із використанням платіжних карток для придбання активів, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій quasi cash. Серед таких операцій: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.
Крім того, Нацбанк:
- розширив перелік винятків до заборони, що стосується переказів за кордон, валютними операціями резидентів із виконанням зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
- дозволив купувати іноземну валюту на умовах «форвард» за форвардними договорами, що були укладені до 23.02.2022 р. (включно) з дотриманням визначених умов.
Додатково Нацбанк уточнив порядок розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют. Зокрема, визначено, що встановлення курсу гривні до іноземних валют (крім курсу гривні до долара США), спеціальних прав запозичень (СПЗ), а також розрахунок ціни банківських металів здійснюватимуться за довоєнною процедурою відповідно до вимог Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою НБУ від 10.12.2019 р. №148, із використанням офіційного курсу гривні до долара США. Водночас офіційний курс гривні до долара США й надалі зафіксовано на рівні 24.02.2022 р.
Постанова НБУ від 21.03.2022 р. №58 чинна з 21.03.2022 р.
Із «правами» категорії B дозволено керувати вантажівками
! Водіям, власникам ТЗ
Кабінет Міністрів вніс зміну до Постанови КМУ від 03.03.2022 р. №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», доповнивши її пунктом 1-1 такого змісту:
«Установити, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В».
Водійські права категорії С призначені для перевезення вантажів автомобілями, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг, С1 — від 3500 до 7500 кг.
Постанова КМУ від 22.03.2022 р. №348
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 23.03.2022 р. офіційно не опублікована
Скасовано імпортні мита
! Імпортерам
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про скасування митних платежів, у тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита, встановивши, що на період воєнного стану суб’єктам господарювання та громадянам надається право обирати один з двох способів їх митного оформлення та митного контролю:
1) спрощений спосіб, який передбачає, що митний контроль та митне оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, здійснюються без справляння митних платежів, у тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита, шляхом подання декларантом митному органу попередньої митної декларації без проведення митного огляду, без застосування фітосанітарного контролю, безпосередньо у пунктах пропуску.
2) стандартний спосіб, який передбачає, що митний контроль і митне оформлення товарів здійснюються у повному обсязі відповідно до вимог МКУ, а оподаткування ввезених товарів здійснюється на загальних підставах, установлених ПКУ.
Спрощений спосіб не може застосовуватися до спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Водночас втратить чинність Постанова КМУ від 09.03.2022 р. №236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».
Постанова КМУ від 20.03.2022 р. №330
набирає чинності одночасно із законом, який передбачає, зокрема, здійснення в умовах воєнного стану митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, без справляння митних платежів, у тому числі податку на додану вартість та акцизного податку