Нагадаємо, що 7 березня 2022 року набрав чинності Закон №2118, який, зокрема, доповнив підрозділ 10 розділу XX ПКУ пунктом 69.
Але з 17 березня до цього нового пункту вже внесли зміни Законом №2120!
Так, на початку війни, згідно з пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, податкові перевірки не розпочиналися, а розпочаті перевірки були зупинені.
І ось тепер Законом №2120 підпункт 69.2 викладено в новій редакції: у ньому з’явилися винятки.
Так, податкових перевірок нині немає, зокрема, крім:
— камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), по яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених пп. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 ПКУ;
Увага!
Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.
— фактичних перевірок.
Якщо з камеральними перевірками ситуація більш-менш зрозуміла, то ситуація з фактичними перевірками багатьох бізнесменів засмутила.
Повне відновлення фактичних перевірок
Спершу наголосимо, що з 17 березня до ст. 80 ПКУ (підстави проведення фактичних перевірок) внесено зміни щодо розрахунків картками, зокрема до:
1) пп. 80.2.2 ПКУ — зміна дозволяє проведення фактичних перевірок з підстав наявності та/або отримання інформації від державних органів чи органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
2) пп. 80.2.3 ПКУ — зміна в частині такої підстави проведення фактичних перевірок, як письмове звернення покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Отже, під удар потрапили всі торговельні заклади, заклади громадського харчування, заклади надання послуг (салони краси тощо) та інші, які мають приймати як готівку, так і картки для розрахунки за товари, послуги.
Нагадаємо, що Держпродспоживслужба неодноразово наголошувала, що всі торговельні мережі мають приймати платіжні картки для розрахунків без жодних обмежень. Адже після початку війни РФ проти України виявлено значну кількість фактів відмов в оплаті карткою. І особливо часто таке спостерігається серед ФОПів.
Зі свого боку й НБУ закликав операторів торговельних мереж та заправних станцій — від малих до великих — не допускати жодних відмов у прийнятті безготівкової оплати.
Писали про це нещодавно й податківці в ЗІР.
Тож можна сказати, що за таких умов поновлення фактичних перевірок органами ДПС під час дії воєнного стану є певним чином виправданим.
Крім того, слід звернути увагу на те, що з-під мораторію виведено ВСІ фактичні перевірки — без жодних обмежень. Тобто йдеться про фактичні перевірки з будь-яких підстав, наведених у ст. 80 ПКУ.
Зміни внесено й до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Тож наразі мораторій на період з 18 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, поширюється на проведення лише документальних перевірок. Слово «фактичних» вилучено.
Це важливо!
Постановою №89 скорочено строк дії обмежень, установлених п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, чим дозволено проведення тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок юросіб, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені.
Законом №2120 внесено зміни й до абзацу десятого п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Зокрема, відтепер фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені і які були тимчасово зупинені на період до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, можуть бути поновлені/продовжені та проведені без прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. І стосуються вони як юросіб, так і ФОПів.
Але є й добрі для бізнесу новини — з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, який встановлює мораторій на перевірки на час карантину, вилучено виняток, що дозволяв проведення фактичних перевірок щодо порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 цього Кодексу.
Чи такі перевірки тепер знову потрапили під мораторій, чи йдеться про внесення косметичних правок до п. 52-2 через прийнятий пп. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (у редакції коментованого нами Закону №2120)? Це запитання до податківців.
Відповідальність за виявлені порушення під час фактичних перевірок
За приписами пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених цим підпунктом, до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи. Тобто будуть не тільки фактичні перевірки, а й штрафи.
Зверніть увагу!
Мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ, у такому разі не застосовується, у тому числі положення пп. 112.8.9 ПКУ. Йдеться про неможливість посилання платників податків на вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) як на обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства.
Це стосується як відповідальності за порушення, виявлені під час фактичних перевірок, так і виведених з-під мораторію камеральних перевірок поданих податкових декларацій та уточнюючих розрахунків.
Окремо наголосимо, що ст. 114 ПКУ щодо відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, доповнена пунктом 114.5. За цим новим пунктом положення ст. 114 ПКУ (у т. ч. й у частині обмеженого розміру відшкодування шкоди — не більше ніж 50 розмірів мінімальної зарплати) не застосовуються, якщо шкода, заподіяна бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, зумовлена дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Перевірок з ЄСВ наразі не буде
Зазнав змін і розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону ЕСВ — доповнено, зокрема, п. 9-23, яким встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.
Зверніть увагу!
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються до останнього календарного дня третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.
Податкова застава під час передачі майна на користь ЗСУ
Відповідно до пп. 69.21 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ. У разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.
Єдине запитання: чи потрібно повідомляти органи ДПС (податкового керуючого) про прийняття такого рішення керівником військово-цивільної адміністрації?
Важливо знати, що узгоджувати такі операції з податковим керуючим не потрібно — ст. 92 у разі вилучення майна керівником військової адміністрації не застосовується. Але, найімовірніше, повідомити про таке рішення податкового керуючого варто — задля звільнення такого майна з-під податкової застави. Нагадаємо, що у разі вилучення майна за рішенням керівника військової адміністрації має бути складено акт за формою додатка до Постанови №998, який і буде надалі підставою для отримання відповідного відшкодування (яке має бути спрямовано на погашення податкового боргу платника податків).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2118 — Закон України від 03.03.2022 р. №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану».
- Закон №2120 — Закон України від 15.03.2022 р. №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
- Постанова №89 — Постанова КМУ від 03.02.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
- Постанова №998 — Постанова КМУ від 31.10.2012 р. №998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».