Нагадаємо, що накази про відсторонення працівників через відмову вакцинуватися від COVID-19 успішно оскаржуються у судах першої інстанції. Проте заробітну плату за період відсторонення отримують далеко не всі. Але ж саме втрата у зарплаті (а не в роботі) є найбільшою скаргою від працівників!
Важливо й те, що такі рішення нині оскаржуються роботодавцями. У разі їх оскарження до апеляційної інстанції позиція судів вже не така однозначна. Тому голова Миколаївського апеляційного суду звернувся за роз’ясненнями до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Що каже ВС КЦС?
У коментованому листі від 24.12.2021 р. №3223/0/208-21 ВС КЦС окреслив такі моменти:
1. Щодо правового регулювання на національному рівні питання відсторонення працівників у зв’язку з відсутністю щеплення від COVID-19.
ВС КЦС вважає, що ст. 12 Закону про захист від інфекційних хвороб поширюється на профілактичні щеплення, які є обов’язковими та включені до Календаря щеплень.
І працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та/або поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням за переліком, який визначає МОЗ.
У разі відмови або ухилення від щеплень ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. І це стосується працівників за професіями, наведеними у Переліку №2153.
Водночас важливо пам’ятати, що:
— чинним законодавством не передбачено обов’язку роботодавця щодо збереження зарплати за працівником на період його відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від обов’язкового щеплення проти COVID-19, проте зберігається його робоче місце на весь строк відсторонення;
— відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: 1) в наказі про відсторонення зазначаються підстава та строки відсторонення; 2) керівник зобов’язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення; 3) якщо працівник відмовляється від ознайомлення або проставити свій підпис на наказі, керівник складає акт про відмову працівника ознайомитися з документом;
— законодавство про працю не передбачає такої підстави для звільнення, як відсутність у працівника щеплення від COVID-19 або відмова від вакцинації проти COVID-19.
2. Щодо практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Наразі немає жодної правової позиції ЄСПЛ щодо відсторонення від роботи працівників через відсутність щеплення від COVID-19.
Натомість ЄСПЛ має право негайно вжити тимчасових заходів у разі наявності ризику настання непоправного наслідку порушення прав людини. Проте ЄСПЛ відхилив запит про вжиття таких заходів, поданий 672 французькими пожежниками, щодо закону, який передбачає вимогу про обов’язкову вакцинацію для низки професій з подальшим відстороненням від роботи в разі її недотримання (Abgrall and 671 Others v. France, запит під заявою №41950/21).
Аналогічна ситуація спіткала й грецьких медиків (запит під заявами №43375/21 та №43910/21), які просили не лише зупинити впровадження закону, а й дати змогу продовжити працювати (без вакцинації).
Загалом ЄСПЛ наголошує, що обов’язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя. Проте таке втручання мало би спиратися на національне законодавство, яке має бути сформульоване з достатньою чіткістю.
Практика ЄСПЛ
Вавржичка та інші проти Чеської Республіки (Vavřička and Others v. the Czech Republic, заяви 47621/13, 3867/14, 73094/14, 19306/15, 19298/15 та 43883/15 (ЄСПЛ 8 квітня 2021 року), — судова справа 2021 року, в якій Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Чеська Республіка запровадженням обов’язкової вакцинації дітей у цій країні не порушила Європейської конвенції з прав людини.
Первинний позов подав громадянин Чехії Павел Вавржичка, який отримав штраф за відмову вакцинувати своїх дітей від правця, гепатиту В та поліомієліту. Суд встановив, що інтереси громадського здоров’я у досягненні імунітету від інфекційних хвороб переважають над правом особи на приватне життя і що чеське законодавство містить достатні положення для звільнення від вакцинації тих, хто має на це медичні або релігійні причини, проте жодна з них не було продемонстрована з боку батька, який заперечував проти щеплення.
Ця справа була першою, в якій ЄСПЛ виніс рішення щодо питання про обов’язкову вакцинацію.
3. Щодо практики Верховного Суду.
ВС КЦС також наголосив на тому, що на сьогодні (станом на грудень 2021 року) відповідної практики ще не сформовано.
Утім, Верховний Суд у 2021 році розглядав справи щодо обов’язкових щеплень дітей, в одній з яких дійшов висновку1, що заклад освіти правомірно відмовив у прийнятті дитини через відмову матері від профілактичного щеплення через недовіру до вакцини. В іншій справі2 Верховний Суд визнав правомірним відсторонення дитини від занять (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку ЛКК).
1 Постанова Верховного Суду від 08.02.2021 р. у справі №630/554/19.
2 Постанова від 10.03.2021 р. у справі №331/5291/19.
Висновки
Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду запропонував враховувати викладене під час розгляду справ за заявами працівників, яких відсторонили від роботи через відмову або ухилення від вакцинації проти COVID-19.
Тож, позаяк висновки Верховного Суду та ЄСПЛ неоднозначні, а чіткої практики на сьогодні ми не маємо, найімовірніше, рішення суддів будуть різні. І ми не виключаємо, що в окремих випадках суди можуть стати й на бік роботодавців!
А наразі відсторонені працівники, які не згодні проходити вакцинацію, мають суцільні збитки. Річ у тім, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням ч. 1 ст. 94 КЗпП, ч. 1 ст. 1 Закону про оплату праці та ч. 3 ст. 5 Закону про державну службу. Згадані норми щодо оплати праці не створюють пільг щодо карантину або щодо відсторонення від роботи через відсутність вакцинації. Якщо під час відсторонення робота зроблена не буде, не буде й зарплати. А це (залежно від періоду тривалості відсторонення) може вплинути і на розрахунок страхового стажу, відпусткових та лікарняних працівника тощо.
До того ж у листі Мінсоцполітики від 09.12.2021 р. №6748/0/290-21/45 наголошується, що у разі настання тимчасової непрацездатності у період фактичного відсторонення від роботи з припиненням виплати заробітної плати працівника допомога з тимчасової непрацездатності не фінансується, бо у зазначеному періоді немає факту втрати заробітку. Аналогічної позиції дотримується й ФСС у листі від 16.12.2021 р. №2931-11‑1. Отже, працівники зіткнуться вже не лише зі зменшенням сум майбутніх лікарняних, а й із повною їх втратою під час відсторонення!
Нормативна база
- Закон про захист від інфекційних хвороб — Закон України від 06.04.2000 р. №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».
- Календар щеплень — Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.09.2011 р. №595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 р. №551).
- Перелік №2153 — Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.10.2021 р. №2153.