Платником ПДВ не можна стати автоматично — для цього потрібно проходити процедуру реєстрації, про правила якої у 2022 році ми написали в «ДК» №3/2022.
Тож законодавством передбачено і процедуру анулювання такої реєстрації. Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регламентовано ст. 184 ПКУ.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ зазначено у п. 184.1 ПКУ. І всього їх дев’ять. Рішення про анулювання може прийняти як сам платник ПДВ, так і контролюючий орган. Тому варто добре проаналізувати ці підстави для анулювання, щоб не виникло ситуації, коли анулювання відбудеться за рішенням контролюючого органу без відома платника ПДВ.
Що таке контролюючі органи, визначено у ст. 41 ПКУ: це ДПС та її територіальні органи (головні управління) в областях, м. Києві, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Районні податкові інспекції не є контролюючими органами та не можуть анулювати реєстрацію платників ПДВ.
Отже, є такі підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ — пп. «а» — «з» п. 184.1 ПКУ:
1) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була менша від суми, визначеної ст. 181 ПКУ (а саме 1000000 грн), за умови сплати суми податкових зобов’язань з ПДВ;
2) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених розділом V ПКУ;
3) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ — це 1-ша та 2-га групи платників ЄП для фізосіб і ставка 5% платників ЄП 3-ї групи для фізосіб та юросіб. Сюди ж належить і перехід «єдинників» 3-ї групи зі ставки 5% на ставку 3%;
4) особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
5) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник ПДВ, визнані рішенням суду недійсними;
6) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юрособи-банкрута;
7) платник ПДВ ліквідується за рішенням суду (фізособа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати ПДВ чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
8) фізособа, зареєстрована як платник ПДВ, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
9) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників ПДВ, зазначених у пп. 4, 5 і 8 п. 180.1 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Відповідно до п. 184.2 ПКУ анулюється реєстрація на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 ПКУ, тільки за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, може здійснюватися як за заявою платника ПДВ, так і за самостійним рішенням контролюючого органу.
Отже, на практиці платник ПДВ може самостійно подавати заяву про анулювання з будь-якої з вищенаведених підстав, крім підстави, визначеної у пп. «є» п. 184.1 ПКУ — якщо фізособа — платник ПДВ померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність, вона не зможе самостійно подати заяву. Реєстрація такої фізособи буде анульована або за рішенням контролюючого органу, або на підставі заяви, поданої опікуном або піклувальником.
За своїм самостійним рішенням (пп. «а» п. 184.1 ПКУ) платник ПДВ може подати заяву про анулювання, тільки якщо він був зареєстрований таким платником протягом попередніх 12 місяців та загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була менша ніж 1 млн грн (без урахування ПДВ). І всі податкові зобов’язання з ПДВ мають бути сплачені.
Іншими словами, лише за умови перебування платником ПДВ протягом 12 місяців , а також скорочення обсягів оподатковуваних операцій до суми, меншої за граничний обсяг для реєстрації платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ), можна добровільно полишити лави платників ПДВ.
Увага!
Реєструючись платником ПДВ, слід пам’ятати про те, що цей статус суб’єкт господарювання буде мати як мінімум протягом 12 наступних місяців. Раніше знятися з реєстрації не вдасться.
За інших підстав, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, анулювати реєстрацію може як сам платник ПДВ, так і контролюючий орган. Причому в останньому випадку вже колишній платник ПДВ дізнається про це постфактум. Щоб мінімізувати ймовірність такої події та мати можливість завчасно підготуватися, звернімо увагу на підстави, визначені у пп. «в» та «г» п. 184.1 ПКУ.
Так, якщо платник ПДВ на загальній системі або платник єдиного податку з ПДВ переходить на сплату єдиного податку без ПДВ, податківці мають право самостійно анулювати його реєстрацію (пп. «в» п. 184.1 ПКУ). Тож перед зміною системи оподаткування або ставки єдиного податку слід провести підготовчу роботу та вчасно здійснити перехідні операції (про це далі), а відтак самостійно подати заяву на анулювання.
Також платники ПДВ, які тимчасово припинили діяльність, часто не беруть до уваги пп. «г» п. 184.1 ПКУ, згідно з яким податківці самостійно анулюють реєстрацію платника ПДВ, якщо він протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації з ПДВ (п. 49.2 ПКУ) та/або подає декларацію, в якій немає показників щодо постачання або придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.
Можливість не подавати декларацію без показників передбачена п. 49.2 ПКУ, який вимагає подавати податкову декларацію лише у тому разі, якщо там є що декларувати.
Отже, якщо 12 місячних декларацій поспіль подаються без заповнення розділів І і ІІ (за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21), то податківці можуть самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації такого декларанта, незважаючи на те що у декларації можуть бути показники рядків 16, 16.1 та 21 (коли платник ПДВ декларує лише від’ємне значення минулих періодів). Наявність цих показників не врятує від анулювання податківцями.
Для уникнення цієї ситуації потрібно стежити за показниками декларацій з ПДВ, у тому числі проводити оподатковувані операції або робити закупівлі товарів/послуг з ПДВ, аби не було нульових показників протягом 12 місяців поспіль. Тобто достатньо буде відображати в декларації тільки податковий кредит з ПДВ без обов’язкової наявності податкових зобов’язань, щоб не підпасти під норми пп. «г» п. 184.1 ПКУ.
Дата анулювання реєстрації платника ПДВ
Реєстрація платника ПДВ анулюється на дату:
— подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
— зазначену в судовому рішенні;
— припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
— що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше. Наприклад, якщо контролюючий орган прийняв рішення про анулювання раніше, ніж платник ПДВ подав заяву, датою анулювання буде дата прийняття рішення податківцями.
Відповідно до п. 184.10 ПКУ про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання реєстрації.
Якщо платник ПДВ подав заяву про анулювання, а податківці з’ясують, що насправді для анулювання немає підстав (наприклад, якщо протягом останніх 12 місяців вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, понад 1 млн грн, а платник ПДВ подав заяву про анулювання на підставі пп. «а» п. 184.1 ПКУ), то контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви повинен надати вмотивовану письмову відмову з поясненнями (п. 184.4 ПКУ).
Останній звітний період
Відповідно до п. 184.6 ПКУ останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників ПДВ буде період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, до дати анулювання реєстрації. По суті, це останній повний або неповний звітний місяць платника ПДВ, на який припадає дата анулювання його реєстрації.
Наприклад, якщо дата анулювання 22 грудня 2021 року, то останнім звітним періодом буде грудень 2021 р. До декларації за цей період слід буде включити операції, проведені з 1 грудня до 22 грудня 2021 р. включно.
Суб’єкти господарювання, реєстрацію ПДВ яких анульовано та яких вилучено з реєстру платників ПДВ, після закінчення граничних термінів для подання декларації з ПДВ не мають можливості подавати декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та інші податкові періоди, за які звітність не була подана.
Тож не забуваймо про подання останньої декларації з ПДВ і робімо це вчасно!
Що кажуть податківці
Податківці неодноразово звертали увагу, що у разі несвоєчасного звітування з ПДВ податковий орган нарахує ПДВ відповідно до пп. 54.3.1 і до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені п. 120.1, 123.1 ПКУ.
Щодо строків подання декларації за останній звітний період податківці зазначають: якщо реєстрація платника ПДВ анулюється в інший день, аніж останній день календарного місяця, такий платник подає декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного місяця, в якому відбулося анулювання платника ПДВ. Тобто остання декларація подається у звичні строки — до 20 числа наступного місяця включно.
Сплата податкових зобов’язань з ПДВ
Суми ПДВ, зазначені в декларації з ПДВ, що подається за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунку платника ПДВ не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань. Якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зобов’язана протягом 10 к. д., наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься вона зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.
А от якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених ст. 200 ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ПКУ).
Тобто сплата ПДВ та відшкодування здійснюються у загальному порядку та в загальні строки.
Повернення помилково або надміру сплачених коштів
Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Для закриття електронного рахунку ДФС надсилає Держказначейству реєстр платників ПДВ. На підставі нього Держказначейство перераховує суми податку до бюджету. Повідомлення про закриття електронних рахунків Держказначейство надсилає ДФС у день закриття рахунку.
З огляду на це потрібно заздалегідь подбати про те, аби на цьому рахунку не було зайвих коштів у сумі, що перевищує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, яку він має сплатити за даними останньої декларації.
У кого ж такі надлишки є, варто скористатися п. 200-1.6 ПКУ: якщо на дату подання декларації з ПДВ (у тому числі останньої декларації) сума коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ перевищує суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ), платник ПДВ має право подати у складі такої декларації заяву за формою додатка 4 до декларації. Відповідно до цього додатка такі кошти перераховуються на поточний рахунок платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає у додатку 4, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Якщо ж забули про цей момент при складанні останньої декларації, то це не проблема. Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання також можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ за його заявою, яку він складає у довільній формі. Подання заяви є обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання (п. 43.3 ПКУ).
Напрями повернення зайво сплачених коштів
Напрями повернення коштів, зайво сплачених у рахунок погашення зобов’язань з ПДВ, визначені п. 43.4-1 ПКУ, їх усього два:
1) виключно на рахунок платника ПДВ у СЕА ПДВ;
2) за відсутності рахунку в СЕА ПДВ (зокрема, коли він уже закритий після анулювання реєстрації) на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Тобто процедуру повернення зайвих коштів на бюджетному рахунку за даними інтегрованої картки платника ПДВ можна розпочати заздалегідь, і тоді кошти будуть повернуті на рахунок у СЕА ПДВ. Відтак їх можна буде врахувати під час остаточних розрахунків за податковими зобов’язаннями з ПДВ.
Якщо цього не зробити до дати анулювання, то кошти повертатимуться вже на поточний рахунок платника у банку.
Згідно з п. 43.2 ПКУ, якщо платник податків має податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на його поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, за відсутності у платника податків рахунку в банку, здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.
У наступній статті розповімо про перехідні операції та складання податкових накладних у разі анулювання реєстрації платника ПДВ.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Наказ №21 — Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
- Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №569.