• Посилання скопійовано

Податки з реклами від нерезидента

Юрособа — резидент України, платник податку на прибуток і ПДВ, уклала з резидентом Республіки Білорусь договір, за яким останній надав за актом юрособі рекламні послуги (запуск та ведення рекламних кампаній у системі таргетованої реклами Facebook), після чого була здійснена оплата. Які особливості оподаткування?

Податок на додану вартість

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце надання яких розташоване на митній території України (пп. «б» п. 185.1 ПКУ).

Згідно з пп. «б» п. 186.3 ПКУ, місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Позаяк у ситуації, що розглядається, отримувачем рекламних послуг є юрособа-резидент, то зазначена операція отримання послуг оподатковується ПДВ.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку ПДВ до бюджету, є одержувач рекламних послуг, тобто юрособа-резидент (п. 180.2 ПКУ).

Консультують податківці

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 (далі — Порядок №21).

Згідно з пунктом 5 розділу I Порядку №21 отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають до контролюючого органу розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі — Розрахунок).

Відповідно до пункту 6 розділу I, пункту 2 розділу III та пункту 2 розділу VII Порядку №21 Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ та подається особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, до контролюючого органу за місцем її податкового обліку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати ПДВ. При цьому Розрахунок подається до контролюючого органу тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. Значення рядка 8 Розрахунку відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом*.

Оскільки Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ, то отримувач послуг (резидент — неплатник ПДВ) повинен подати до контролюючого органу Розрахунок протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому наявні операції з постачання послуг нерезидентом (з урахуванням положень пункту 49.20 статті 49 розділу II ПКУ). При цьому нарахована у Розрахунку сума ПДВ підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20-денного строку.

IПК ДФСУ від 08.12.2017 р. №2898/К/99-99-15-03-02-14/IПК

* У чинній редакції: «З розділу I «Розрахунок податкових зобов'язань за звітний (податковий) період» значення рядка «Усього до нарахування» розрахунку відображається в обліку з цього податку контролюючим органом». — Прим. ред.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є перша з подій: або дата списання коштів, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (абз. 3 п. 187.8 ПКУ).

У ситуації, що розглядається, першою подією було отримання акта наданих послуг, тому на дату акта юрособа-резидент має скласти податкову накладну.

Про це ми також писали в статті «Послуги від нерезидента: рахуємо ПЗ з ПДВ» у «ДК» №22-23/2020.

Податок на репатріацію

Відповідно до пп. 141.4.6 ПКУ, резиденти, у тому числі фізособи-підприємці, фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб'єкти господарювання (юрособи чи ФОПи), що обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний кошт.

Отже, у ситуації, що розглядається, юрособа-резидент повинна сплатити до бюджету податок на репатріацію в розмірі 20% від суми виплати в день оплати послуг нерезидента.

Наголосимо: 20% нараховуються зверху на суму коштів, які перераховують нерезиденту, а не утримуються з такої виплати.

Причому для рекламних послуг норми міжнародних договорів у частині зменшення (звільнення) суми податку не застосовуються, тому що така можливість не передбачена пп. 141.4.6 ПКУ, на відміну від загального правила, наведеного в пп. 141.4.2 ПКУ.

Якщо під час виплати доходу нерезидентові цей податок не утримали, юрособі-резиденту загрожує штраф за ст. 125-1 ПКУ — 10% (25%, якщо помилка умисна) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Водночас у період дії карантину, в період з 01.03.2020 р. і до останнього дня місяця, в якому закінчиться карантин (на момент написання цієї консультації це наразі 31.12.2021 р.), податкові штрафи і пеня не застосовуються (п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Отже, якщо підприємство вчасно не сплатило цього податку і це сталося під час карантину, підприємство може сплатити цей податок пізніше, без застосування штрафу.

Виплату нерезиденту і суму нарахованого податку на репатріацію відображають у додатку ПН до декларації з податку на прибуток.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року податок на репатріацію доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами скасовується — докладніше про це ми писали в статті «Електронні послуги від нерезидентів з 1 січня» в «ДК» №46/2021.

Податок на прибуток

Якщо платник податку на прибуток придбаває послуги у нерезидента і для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, може застосовуватися податкова різниця, встановлена пп. 140.5.4 ПКУ.

Докладно про цю різницю ми писали, приміром, у статті «Робота з нерезидентами: податкові різниці» в «ДК» №11/2016.

Але ця різниця застосовується у разі придбання товарів, робіт, послуг у:

— нерезидентів, включених до Переліку №1045;

— нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), у тому числі податку з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи.

Але Республіки Білорусь немає ані в Переліку №1045, ані в Переліку №480. Тому зазначена різниця в ситуації, що розглядається, не застосовується.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Перелік №480 — Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480.
  • Перелік №1045 — Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045.

Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру