Премія від нерезидента за обсяги продажу

Підприємство працює за дистриб'юторським договором з нерезидентом із Німеччини. Передбачено винагороду з боку нерезидента за обсяги продажу товарів іншим підприємствам. Отримано валюту. Якими є облік та оподаткування отриманих сум?

В IПК ДПСУ від 27.01.2020 р. №312/6/99-00-07-03-02-06/IПК зазначено, що одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулювальних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дилери, дистриб'ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника.

Позаяк мотиваційні та стимулювальні виплати (премії, бонуси, інші заохочення), що їх постачальник продукції сплачує на користь покупців за досягнення певних економічних показників (досягнення встановленого обсягу закупівель, придбання повного асортименту продукції тощо), спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

А документом, на підставі якого в обліку відображається надання послуг, не обов'язково має бути акт, підписаний обома сторонами договору. Це може бути і рахунок-фактура (інвойс), але для відображення такої операції в бухобліку резидента він повинен мати всі обов'язкові реквізити первинного документа, зазначені в ст. 9 Закону про бухоблік, та бути оплаченим.

Податок на додану вартість

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і 186.3 ПКУ. Маркетингових послуг у цих пунктах не наведено, тому операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг нерезиденту є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%.

Докладніше про дату виникнення ПЗ, а також про те, який курс застосовувати під час нарахування ПЗ з ПДВ у разі надання послуг нерезиденту, ми розглядали в «ДК» №31/2021.

Податкову накладну складають як на операцію з надання послуг неплатнику ПДВ. У верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставлять «X» і зазначають тип причини «02» — «Складена на постачання неплатнику податку» (п. 8 Порядку №1307). У графі «Отримувач (покупець)» — «Неплатник», а в графі «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний IПН «100000000000» (п. 12 Порядку №1307).

Послуги, надані нерезиденту, відображають у декларації з ПДВ у загальному рядку 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою». У додатку Д1 такі суми розшифровують лише у тому разі, якщо підприємство не зареєструє ПН на дату подання декларації.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку таку операцію відображають як реалізацію послуг нерезиденту за валюту. Наприклад:

— отримано кошти на валютний рахунок — Д-т 312 К-т 362;

— визнано дохід від надання маркетингових послуг нерезиденту — Д-т 362 К-т 703;

— нараховано ПЗ з ПДВ — Д-т 703 К-т 641.

Зазвичай до такого набору проведень входить і формування собівартості наданих послуг (за Д-т 903). У цьому випадку собівартість виникне, тільки якщо підприємство самостійно вирішить, які витрати були понесені у зв'язку з отриманням такої винагороди (і не були списані за іншою статтею витрат).

Податок на прибуток

Якщо підприємство податкових різниць для коригування фінрезультату не застосовує, то таку операцію обліковує виключно за правилами бухобліку.

Високодохідним платникам податку за результатами звітного року необхідно звернути увагу на коригування фінрезультату, передбачене пп. 140.5.5-1 ПКУ. Фінрезультат до оподаткування збільшують на суму 30% вартості робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь, зокрема, нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480.

Організаційно-правові форми нерезидентів з ФРН, на які слід звернути увагу, наведено в таблиці.

Таблиця

Організаційно-правові форми нерезидентів з ФРН з Переліку №480

Проте вимоги пп. 140.5.5-1 не застосовують, якщо операція не є контрольованою та суму таких доходів платник податку підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

I якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінрезультату до оподаткування здійснюють на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Нормативна база

• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Перелік №480 — Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480.
• Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»