Законом №1767 запроваджується режим paperless. Головне, що наразі потрібно знати, — паперові документи не зникають, звернення за різними публічними (адміністративними) послугами спрощено, інформація для надання послуг братиметься з державних реєстрів, побільшає послуг, що отримуються онлайн.
Останнім часом не минає і дня, щоб ми не дізналися про нововведення у сфері цифрових технологій. Iз серпня ми вже офіційно користуємося цифровими паспортами в «Дії», які запроваджені Законом №1368, замість паспортів-книжечок та ID-карток.
Ми вже давно реєструємо та закриваємо ФОПів, а також відкриваємо деяких ЮО, не виходячи з дому. Користуємося різними соціальними послугами, які доступні на порталі «Дія».
Загалом, перелік послуг у «Дії» вже доволі значний, серед яких, зокрема, наведено дозвільні та декларативні документи, інформацію про нерухоме майно та багато іншої інформації.
Отже, держава дуже близько підійшла до необхідності закріплення на законодавчому рівні переходу надання державних послуг до електронного режиму спілкування з громадянами — так званого режиму paperless, «без паперів». Цьому режиму присвячено окремий розділ на порталі «Дія».
I ось уже на початку 2022 року держава готується перейти до автоматичного режиму надання електронних публічних послуг. На це, зокрема, спрямовані закони №1689 та №1767. Закон №1689 офіційно опубліковано у газеті «Голос України» 07.08.2021 р. і набрав чинності через три місяці з дати опублікування — 07.11.2021 р. З цієї самої дати набрав чинності і Закон №1767, офіційно опублікований у газеті «Голос України» 19.10.2021 р.
Що таке електронна публічна послуга?
Закон №1689 електронною публічною послугою називає послугу, що надається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, у т. ч. адміністративну послугу (у т. ч. в автоматичному режимі), яка надається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі заяви (звернення, запиту), поданої в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (у т. ч. з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг), або без подання такої заяви (звернення, запиту).
Чи означає це, що відтепер ми будемо отримувати адміністративні послуги від держави та органів місцевого самоврядування, дослівно, не виходячи з дому?
Ні, насправді йдеться про те, що для отримання будь-якої послуги заявнику буде достатньо або звернутися через інформаційний портал (Єдиний державний вебпортал електронних послуг), або все-таки прийти, зокрема, до ЦНАПу чи іншої установи та подати заяву (звернення, запит).
У чому ж тоді полягає режим paperless, «без паперів»?
Річ у тім, що передбачається, що для звернення потрібні будуть лише заява та документи, що підтверджують особу та/або ідентифікують її, без необхідності збирання та надання різних документів по різних інстанціях.
Звісно, і тут не обійшлося без винятків, адже:
1) не вимагатиметься надавати лише ті документи та/або інформацію, які містяться в електронних реєстрах відповідних органів державної та виконавчої влади, комунальних органів, органі місцевого самоврядування тощо та за умови, що такі органи, посадові особи, підприємства, установи та організації не направили до суб'єкта надання публічної (електронної публічної) послуги такі відомості або документи у визначений Законом строк. Тож насправді все трохи складніше, адже спочатку будь-яка особа має звернутися за послугою до певної установи, відтак така установа має перевірити у себе наявність потрібної інформації та, у разі потреби, зробити запит за відповідними документами чи інформацією до інших державних органів чи реєстрів.
Тож зрозуміло, що реєстрів згодом побільшає або розширяться наявні. А наразі з моменту набрання чинності Законом №1689 слід говорити лише про інформацію з тих реєстрів, які вже сформовані та діють, — зокрема, реєстри РАЦСу, міграційний реєстр, ЄДР тощо;
2) Закон №1689 передбачає, що для надання окремої адміністративної послуги все ж таки може бути передбачено додання до заяви (звернення, запиту) паперових документів. Тоді заявник подає або паперову копію, засвідчену власноручним підписом (як і раніше), або скан-копію відповідних документів, якщо заява (звернення, запит) подаються засобами інформаційно-телекомунікаційних систем (у тому числі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг). До речі, хто вже користувався «Дією», знає: наприклад, для того аби отримати 8 тис. грн допомоги підприємцям чи внести посвідчення водія до мобільного застосунку «Дія», ми просто сканували наявні у нас документи та передавали їх через портал «Дія».
Зверніть увагу
Мінцифри неодноразово наголошувало, що важливою частиною впровадження режиму «без паперів» є Закон про публічні електронні реєстри, над яким воно тривалий час працювало. Адже створення електронних реєстрів та взаємодія між ними передбачена саме у цьому Законі. I ось 18.11.2021 р. цей Закон, точніше, поки що законопроєкт №2110 було проголосовано, а вже 24.11.2021 р. спрямовано на підпис Президенту України.
Цим Законом передбачено, що він поширюється на всі документи, що створюються під час ведення реєстрів, зокрема паспорти, свідоцтва, сертифікати, ліцензії та інші документи, які містять реєстрову інформацію та призначені для здійснення фізичної та/або юридичної ідентифікації чи засвідчення правових, майнових та інших спеціальних статусів, речей і прав на них та на інші об'єкти реєстрів.
Документи, що створюються під час ведення реєстрів, на вибір правоволодільця видаються в електронній формі та/або на паперових носіях.
I головне — вся інформація, яка збирається у публічні електронні реєстри, використовується для надання адміністративної, соціальної та іншої публічної послуги. Дозвільні органи, які видають ліцензії та інші дозвільні документи, отримують інформацію та/або документи на підставі зазначених суб'єктом звернення відомостей у заяві шляхом доступу до реєстрової інформації реєстрів відповідно до цього Закону. Простіше кажучи, суб'єкт звернення має просто написати заяву та зазначити в ній всю інформацію, необхідну для запиту до реєстрів та формування необхідного дозвільного документа (ліцензії).
А як бути, якщо інформації в реєстрі немає? Тут цікаво — якщо реєстрової інформації, необхідної для надання адміністративної, соціальної та інших публічних послуг, документа дозвільного характеру у відповідному реєстрі немає, то реєстратор спочатку приймає документи для внесення інформації до публічного реєстру, а вже потім приймає документи для видачі дозволу, ліцензії. Умовно: вам потрібно отримати ліцензію, й один із документів, які ви подаєте реєстратору, — це інформація про право власності чи оренду будівлі. Тож якщо інформація про будівлю, у т. ч. право оренди, не внесена до Реєстру речових прав, то спочатку інформація вноситься до Реєстру нерухомості. А вже потім реєстратор прийматиме у вас документи для видачі ліцензії.
А якщо відповідного електронного реєстру взагалі немає і він ще навіть і не створювався? У такому разі, за відсутності публічного електронного реєстру, всі необхідні документи подаватимемо у паперовій формі (але до створення такого реєстру).
Усе наведене буде запроваджено Законом про публічні електронні реєстри з 01.01.2022 р.
Таким чином, не відразу, але у далекому майбутньому, нас очікує повна цифровізація спілкування з органами державної і місцевої влади у режимі paperless.
Наведемо приклад, як цей режим має працювати. Скажімо, вам потрібно для анулювання місця реєстрації (прописки) місця проживання подати довідку про кількість зареєстрованих у квартирі (або іншому помешканні) осіб. Як правило, за цією довідкою ми звертаємося до органів місцевого самоврядування та очікуємо кілька тижнів.
Iз запровадженням режиму paperless ця довідка вже буде не потрібна, адже така інформація має бути надана шляхом інформаційного запиту. Це доволі зручно, адже на сьогодні багато людей навіть не зберігають домової книги.
I таких прикладів можна наводити багато.
Отже, режим paperless покликаний звільнити нас від зайвої роботи та витрачання значного часу для збирання різних паперів.
I якщо необхідна для надання публічної послуги інформація міститься хоча б в одному з реєстрів органів державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування, надавач такої послуги може її витребувати.
Як ідентифікуватимуть заявника чи його представника?
Спочатку нагадаємо, що не варто забувати про деякі функції, які вже є і яких Закон №1689 не скасовує.
Зокрема, функція шерингу документів. Вона вже запроваджена у «Дії» та дозволяє ділитися цифровими копіями документів. Також у «Дії» можна побачити історію шерингів: коли, скільки разів і з ким ділилися цифровими копіями документів.
Не менш важливу роль відіграє й Дія.QR. Цей інструмент є дуже важливим для деяких установ, організацій, а також малого бізнесу, зокрема, при поселенні у готель чи отриманні окремих поштових послуг. За допомогою Дія.QR також можна ділитися необхідними документами онлайн, хоча є певна складність — для цього обов'язковим є спеціальне обладнання для зчитування інформації шляхом генерації QR-коду та можливості роздрукувати її.
Крім того, Закон №1689 наголошує, що планується перевіряти не всіх заявників та не завжди. Приписи ст. 6, 8 Закону №1689 зазначають, що здійснення перевірки цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи — громадянина України, яка народилася на території України, для надання електронних публічних послуг планується лише у разі, якщо законодавством для отримання публічної послуги таке вимагається.
I така перевірка має відбуватися шляхом отримання відомостей про особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (РАЦСу) або з Єдиного державного демографічного реєстру.
У разі якщо законодавством для отримання публічної послуги вимагається встановлення повноважень представника фізособи, ФОПа чи юрособи, то такий представник має або подати паперовий документ, що посвідчує його повноваження, або в електронній формі із засвідченням КЕП.
Нагадаємо!
До речі, коли йдеться про ФОПів та ЮО, то вони можуть внести особу-представника до ЄДР. У такому разі повноваження представника не підтверджуватимуться документально — посадова особа надавача публічних послуг просто звертається до ЄДР для підтвердження особи-представника та обсягу її повноважень.
Певно, така можливість буде реалізована у багатьох інших реєстрах. А якщо в ЄДР такої особи немає, то, як це на сьогодні передбачено для державних реєстраторів, посадовій особі надавача публічної послуги буде надано доступ до реєстру нотаріальних довіреностей.
Крім того, перевірятимуть і цивільну правоздатність та дієздатність юрособи — і тут враховуватимуть відомості, зокрема, з установчих документів. Відповідно, ситуація значно спрощується для ТОВ, які перереєструвалися після 17.06.2018 р., та інших юросіб, які внесли або вноситимуть зміни до установчих документів після 2017 р. Для них уся інформація є в ЄДР в електронному вигляді (без паперових статутів, установчих договорів тощо). Тож, знову ж таки, всю інформацію для ідентифікації юросіб братимуть з ЄДР в електронному вигляді.
Загалом, усі ці механізми мають бути ще ретельно доопрацьовані.
Що далі? Яких сфер режим paperless не стосуватиметься?
Наразі зрозуміло, що режим paperless стосуватиметься далеко не всіх. Наприклад, дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, визначені ч. 2 ст. 2 Закону України «Про адміністративні послуги» (ч. 2 ст. 2 Закону №1689).
Зокрема, йдеться про відносини щодо:
— здійснення державного нагляду (контролю), у тому числі державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, метрологічного контролю і нагляду, державного регулювання ринків фінансових послуг, державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
— судочинства, виконавчого провадження, нотаріальних дій;
— застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
— авторизації електронних майданчиків та прийняття рішення про відімкнення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»;
— вчинення дій, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування напівпровідникових виробів, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, об'єкти авторського права і суміжних прав, реєстрація та акредитація організацій колективного управління);
— набуття статусу резидента Дія Сіті та внесення відомостей до реєстру Дія Сіті відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
А що з податковою сферою?
Режим paperless не містить жодних заборон чи обмежень на застосування у сфері податкових відносин. Але ж відомо, що податкові органи дуже ретельно оберігають персональні дані платників податків та не роздають таку інформацію інакше, як на особистий запит самого платника, у т. ч. через електронний кабінет платника. А представники, навіть звертаючись на гарячу лінію ДПСУ, мають називати реквізити нотаріальної довіреності для представництва. Тож, найімовірніше, такий режим «без паперів» взагалі не стосуватиметься податкових відносин або відповідні зміни будуть внесені до ПКУ.
Крім того, запроваджується принцип мовчазної згоди, за яким у разі потреби підтвердження вже виданого документа протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту щодо підтвердження видачі відповідного документа має бути забезпечено таке підтвердження (надання публічної послуги).
Якщо протягом п'яти робочих днів відповідь на запит щодо підтвердження або заперечення видачі відповідного документа не отримано, підтвердження вважається наданим за замовчуванням (ч. 2 ст. 5 Закону №1689). Проте це не стосується документів на нерухоме майно, документів, які видають РАЦСи, держреєстрації юросіб, їхніх відокремлених (структурних) підрозділів, державної реєстрації друкованих ЗМI та інформаційних агенцій, процедур банкрутства.
Документи на нерухоме майно
У принципі, отримати інформацію з Реєстру речових прав на сьогодні нескладно — достатньо зайти до кабінету електронних сервісів на порталі Мін'юсту й отримати необхідну довідку. Проте ця послуга є платною для всіх, хто бажає її отримати. Тому, на нашу думку, при наданні будь-яких публічних послуг заявнику у 2022 році вже буде не потрібно заходити та оплачувати її додатково — посадові особи надавача публічних послуг, у т. ч. ЦНАПу, мають отримати відповідний доступ до такого Реєстру нерухомості.
Щодо результату надання публічної послуги — за наведеним нами прикладом інформація з Реєстру підтверджує право власності на нерухоме майно, жодних свідоцтв про право власності на спеціальних бланках вже давно не видається.
Тож постає запитання: чи матиме юридичну силу результат публічної послуги, виданий в електронному вигляді та роздрукований на принтері (без оригінального підпису та мокрої печатки)?
Як і раніше, результат публічної послуги може бути наданий або в паперовій формі — якщо відповідним законом це передбачено, або в електронній формі з можливістю отримання його, зокрема, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (ст. 11 Закону №1689).
При цьому Закон №1689 прямо передбачив, що результати надання публічних (електронних публічних) послуг в електронній формі, розміщені в інформаційно-телекомунікаційних системах, прирівнюються до результатів, оформлених у паперовій формі.
Тож важливо, щоб використання документів, отриманих в електронній формі без оригінального підпису посадової особи та її печатки, було передбачено відповідними законами. Тому при отриманні публічних послуг та поданні заяв (звернень, запитів) слід спочатку ознайомитися з відповідним законом та прийняти рішення — звертатися в електронній формі чи краще піти особисто та подати паперову заяву з отриманням паперового документа нарочно. Адже паперові документи й надалі існуватимуть.
Тому не виключаємо, що навіть подання заяв (звернень, запитів) в електронній формі передбачатиме можливість отримання паперового результату (документа). Варто бути вкрай уважними.
Ну і, звісно, фізособам, а особливо ФОПам, вже нині варто подбати про отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Адже подання заяв в електронній формі, у т. ч. через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, потребуватиме наявності КЕП.
Нормативна база
- Закон №1368 — Закон України від 30.03.2021 р. №1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
- Закон №1689 — Закон України від 15.07.2021 р. №1689-IX «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг».
- Закон №1767 — Закон України від 22.09.2021 р. №1767-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних) послуг».
- Закон про публічні електронні реєстри — Закон України від 18.11.2021 р. №1907-IХ «Про публічні електронні реєстри».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»