Роботодавці часто запитують: якщо працівник не виконав норму робочого часу і мінімальна зарплата йому нараховується пропорційно до відпрацьованого часу, яку мінімальну зарплату треба використовувати — місячну чи погодинну? З'ясуймо, що таке погодинна оплата праці і чим вона відрізняється від інших.
Що таке погодинна оплата праці?
Ця форма оплати праці з'явилася в Україні з 01.01.2010 р., коли відповідні зміни було внесено Законом №1574 до КЗпП та Закону про оплату праці.
А потім, з 01.01.2017 р., коли правила застосування мінімальної зарплати змінилися і в Законі про оплату праці з'явилася ст. 3-1, у ній також з'явилася норма, яка стосується погодинної оплати праці!
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізосіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
Як роз'яснювали фахівці (див. «Вісник податкової служби України» №28/2009, с. 7), погодинна оплата праці є однією із систем погодинної форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки та фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Ця форма оплати праці має такі системи: пряма погодинна (проста) і погодинно-преміальна, за якої працівники, крім основної заробітної плати, отримують премії.
У разі прямої погодинної системи заробітну плату Зп. пог. (грн) обчислюють так:
Зп. пог. = Фміс x Сг,
де: Фміс — фактично відпрацьований за місяць час, год; Сг — годинна тарифна ставка працівника, грн.
У разі погодинно-преміальної системи заробітну плату Зп. прем. (грн) обчислюють як:
Зп. прем. = Зп. пог + Д,
де: Д — сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.
Зверніть увагу, що за ст. 92 КЗпП при погодинній оплаті працівникам встановлюють нормовані завдання. При встановленні таких завдань необхідно обґрунтовувати норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування, які визначаються виходячи з нормальних умов праці.
Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 год. на тиждень.
Хто має застосовувати мінімальну погодинну оплату праці?
Механізм застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі був затверджений Постановою №330. Цією постановою також передбачено гарантії працівникам з погодинною оплатою праці. Так, пп. 4 п. 1 Постанови №330 визначено, що підвищення мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці, а згідно з п. 3 встановлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу.
Але найголовніше, що зазначає ця постанова, — це коло тих роботодавців, які зобов'язані застосовувати мінімальну зарплату у погодинному розмірі:
— на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням із профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
— фізособи, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;
— в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття КМУ рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці.
Iз зазначеного можна зробити висновок: застосовувати мінімальну зарплату в погодинному розмірі повинні лише ті роботодавці, які у колективних або трудових договорах встановили, що оплата праці певних працівників відбуватиметься саме погодинно — без установлення їм місячного окладу, але за встановленою годинною ставкою.
Це прямо збігається з іншою нормою чинного законодавства. Нагадаємо, що згідно з останнім абзацом нової статті 3-1 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізосіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
Але попри зміни у законодавстві, згідно зі ст. 97 КЗпП, право вибору форми оплати праці надано підприємству. Тому, як роз'яснювали фахівці Мінсоцполітики (див. «Вісник податкової служби України» №22/2010), у кожному конкретному випадку має застосовуватися саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприятиме поліпшенню результатів трудової діяльності. Тож застосовувати погодинну оплату праці чи ні, вирішувати роботодавцям.
Нагадаємо!
За змінами, внесеними до ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Проте Закон про бюджет-2021 встановлює розмір цього прожиткового мінімуму лише з розрахунку на місяць (а не на годину), ще й передбачає зміну цього показника протягом року (у травні та грудні). Тож визначити мінімальний розмір годинної тарифної ставки з цього показника не вдасться, і варто встановлювати її не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі.
Наприклад, якщо працівникові встановлено погодинну оплату праці, то починаючи з січня 2021 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 36,11 грн. Тоді, у разі якщо працівник виконує місячну норму робочого часу, встановлену законодавством (наприклад, 151 годин в січні при 40-годинному робочому тижні), йому має бути нараховано зарплати не менш ніж: 36,11 х 151 = 5452,61 грн. Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати (6000 грн) у цьому разі не потрібно, адже завдяки застосуванню мінімальної зарплати у погодинному розмірі вимога абз. першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці — не нижче за розмір мінімальної заробітної плати.
У грудні 2021 року мінімальний розмір зарплати за годину при погодинній оплаті праці зросте і становитиме 39,12 грн. Тому за повністю виконану місячну норму робочого часу (174 години в грудні при 40-годинному робочому тижні) йому має бути нараховано зарплати не менш ніж: 39,12 х 174 = 6806,88 грн. Тобто в цьому разі нарахована за місяць зарплата буде навіть вища за місячний мінімальний розмір зарплати.
Якщо норму робочого часу за місяць такий працівник не виконав (через прогули, хворобу, відпустки тощо), то треба виконувати вимоги передостаннього абзацу ст. 3-1 Закону про оплату праці: мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Наприклад, якщо працівник відпрацював лише 100 годин замість установлених йому у грудні 2021 р. 174 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менше ніж: 39,12 х 100 = 3912,00 грн.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон про бюджет-2021 — Закон України від 15.12.2020 р. №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон №1574 — Закон України від 25.06.2009 р. №1574-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці»
- Постанова №330 — Постанова КМУ від 05.05.2010 р. №330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»