Як ми повідомляємо у «ДК» №48/2021, 24.11.2021 р. у газеті «Голос» України офіційно опубліковано Закон №1888, який набере чинності з дня оголошення КМУ про початок діяльності Бюро економічної безпеки України (далі — БЕБ). Законом посилено кримінальну відповідальність за податкові порушення та розширено повноваження БЕБ.
Розслідування кримінальних злочинів щодо ПДВ
Спочатку спинимося на змінах до ст. 191 ККУ — до повноважень БЕБ віднесено право розслідувати кримінальні правопорушення, предметом яких є бюджетне відшкодування.
Про те, що йдеться саме про ПДВ, у цих змінах чітко не зазначено. Тож ідеться як про відшкодування ПДВ, так і про інше відшкодування з бюджету (якщо таке надалі виникне).
Але на стадії розроблення нового закону було очевидно, що під прицілом є саме ПДВ. Так, у законопроєкті №3969-1 пропонували внести зміни до ККУ шляхом внесення окремої норми ст. 222-2 «Шахрайство з ПДВ». Проте в остаточній редакції на голосуванні цю норму забрали, але зміни щодо бюджетного відшкодування взагалі залишилися.
Немає і чіткого розуміння, яким чином БЕБ розслідуватиме подібні злочини, якщо за ст. 191 ККУ розслідуються кримінальні правопорушення щодо привласнення чи розтрати чужого майна.
За приписами пп. 14.1.18 ПКУ бюджетне відшкодування — відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Наразі взагалі незрозуміло, за яких умов бюджетне відшкодування ПДВ стане злочином, якщо сума такого відшкодування пройшла документальну або камеральну перевірку. Хто буде винен у злочині і чи можна прирівняти результати перевірки до розтрати майна? I хто буде суб'єктом такого злочину — посадова особа платника податку чи посадова особа органу ДПСУ?
Водночас, враховуючи примітки до ст. 185 ККУ, для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 191 ККУ розрахунок бюджетного відшкодування ведеться в сумі від 283750 грн («привласнення, розтрата майна» в частині відшкодування ПДВ у великих розмірах).
Тож питання щодо «шахрайства з ПДВ» чи «привласнення чи розтрати майна» в частині бюджетного відшкодування наразі відкрите.
Адмінвідповідальність за ненадання відповіді на запит
Законом №1888 передбачено адмінвідповідальність за ненадання інформації на запит посадових осіб БЕБ, надання свідомо неправдивої інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших законних вимог посадових осіб зазначених органів. Новий штраф за ці порушення становитиме від 4250 грн до 6800 грн.
Причому відповідні зміни внесено до ст. 185-13 КУпАП, представники БЕБ складатимуть протоколи про адмінправопорушення, а розглядати адмінсправи та застосовувати штрафи будуть суди (ст. 221 КУпАП).
Досудове розслідування
Також детективи БЕБ здійснюватимуть досудове розслідування й інших кримінальних порушень у сфері госпдіяльності, а саме:
— виготовлення та незаконний збут акцизних марок (ст. 199 ККУ);
— підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей (ст 200 ККУ);
— незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей (ст. 203-2 ККУ);
— незаконна діяльність із алкогольними напоями, пивом, тютюном, промисловими замінниками тютюну, пальним або іншими підакцизними товарами (ст. 204 ККУ);
— злочин, який прийшов на заміну фіктивності підприємництва (реєстрація юросіб на «підставних» осіб), — це внесення в документи, які подаються держреєстратору для реєстраційних дій в ЄДР, свідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять неправдиві відомості (ст. 205-1 ККУ);
— така складова рейдерства, як протиправна вимога припинити займатися госпдіяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити права того, хто займається госпдіяльністю, поєднана з погрозами насильства, пошкодження чи знищення майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об'єктів будівництва, а також припинення або обмеження діяльності на цих об'єктах та обмеження доступу до них (ст. 206 ККУ);
— умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та ЄСВ (ст. 212, 212-1 ККУ);
— доведення до банкрутства громадянином — засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта госпдіяльності — вчинення дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності госпсуб'єкта (ст. 219 ККУ);
— надання неправдивої інформації для одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (ст. 222 ККУ);
— незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або інше порушення права на ці об'єкти (ст. 229 ККУ);
— незаконне збирання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, в цілях їх розголошення чи іншого використання, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту госпдіяльності, злочини, пов'язані з використанням інсайдерської інформації, злочини з ЦП, незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 231, 232, 232-1, 233 ККУ).
На відміну від податкової міліції, органи БЕБ при проведенні досудових розслідувань наведених вище кримінальних правопорушень отримали право на:
— здійснення прослуховування (за ухвалою слідчого судді — зміни до ст. 263 КПКУ);
— моніторинг банківських рахунків (за ухвалою слідчого судді — зміни до ст. 269-1 КПКУ);
— проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Їх проводитиме слідчий БЕБ або слідчий іншого органу із залученням оперативних підрозділів БЕБ (зміни до ч. 6 ст. 246 КПКУ).
Подвоєно штраф за ухилення від сплати податків (крім ЄСВ)
Удвічі збільшено адмінштраф за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять до системи оподаткування, а саме:
1) якщо ненадходження становило значний розмір (від 3405000 грн на 2021 рік), штраф становитиме від 85 тис. до 170 тис. грн (до цього розмір штрафу становив від 51 тис. до 85 тис. грн);
2) якщо ненадходження становило великий розмір (від 5675000 грн на 2021 рік), штраф становитиме від 170 тис. до 255 тис. грн (до цього розмір штрафу становив від 85 тис. до 119 тис. грн).
Щодо ЄСВ — штрафи незмінні (до ч. 1 — 3 ст. 212-1 ККУ зміни не внесено).
Проте уточнено ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 ККУ, а саме: особа, яка вчинила діяння, передбачені ч. 1 — 3 ст. 212 та 212-1 ККУ, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Нормативна база
- ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
- КПКУ — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- Закон №1888 — Закон України від 17.11.2021 р. №1888 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов'язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»