• Посилання скопійовано

Нові МЗП і ПМ: дії роботодавця

З 1 грудня 2021 року зростають два показники: мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб. Які наслідки це матиме для оплати праці, лікарняних, декретних, відпусткових? Чи зміниться щось в оподаткуванні доходів працівників?

Нові розміри

З 1 грудня 2021 року розмір мінімальної зарплати становитиме:

— у місячному розмірі — 6500 грн;

— у погодинному розмірі — 39,12 грн.

А розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 грудня 2021 року становитиме 2481 грн.

Тобто обидва ці показники зростають. I що це означатиме для роботодавця?

Оплата праці у грудні

Передусім нагадаємо загальні правила застосування такого показника, як мінімальна заробітна плата, при оплаті праці. Їх ми наводили на початку року, і до кінця року вони вже навряд чи зміняться.

Усього ми вивели 5 найважливіших правил (усі вони випливають із норм ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Правило перше. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:

— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз'їзний характер робіт;

— премії до святкових і ювілейних дат.

Правило друге. Ті виплати, які не враховуються, ми вже навели у першому правилі. Відповідно решта складових зарплати працівника — враховуються! Зокрема, й індексація.

Правило третє. Працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана у підсумку нарахована заробітна плата (за мінусом винятків із першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.

Правило четверте. Якщо працівник не виконує місячної норми праці, мінімальний розмір оплати має бути пропорційним до виконаної норми праці.

Правило п'яте. Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

У статті «Мінімальна оплата праці в 2021 році» в «ДК» №1-2/2021, ми продемонстрували, як ці правила працюють на практиці.

Проте на оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці:

мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Утім, при погодинній оплаті праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру. Тобто тут мінімум, який слід виконувати, не 6500 грн за місяць, а 39,12 грн — за годину.

Докладніше про погодинну оплату праці у грудні читайте у «ДК» №48/2021.

А зараз ми поговоримо про грудневі особливості.

Чи зміниться щось в індексації зарплати у грудні?

Так. Адже за п. 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Отже, будьте уважні та обережні: у грудні індексувати вже слід зарплату в межах 2481 грн. Або у фактичному розмірі, якщо зарплата нарахована у розмірі, меншому за 2481 грн.

Чи потрібно переглядати у грудні штатний розпис?

Якщо ви ще на початку року встановили розміри місячних окладів (тарифних ставок) не нижче за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня, у грудні їх переглядати не обов'язково. Вимоги закону ви виконуєте, тому збільшувати оклади можете хіба що за домовленістю із працівниками та за наявності фінансової можливості.

Проте все ж таки більшість роботодавців у грудні штатні розписи змінить. Чому? Тому що зросте розмір мінімальної зарплати і роботодавці не бажають здійснювати обов'язкову доплату. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму 2481 грн, а мінімальній зарплаті 6500 грн — не доведеться робити доплату (6500 - 2481) = 4019 грн.

Якщо ж оплата праці вашим працівникам здійснюється у погодинному розмірі, то тут зростання мінімальної зарплати за годину теж змусить роботодавців переглянути штатний розпис. Якщо в когось із працівників годинна ставка менша за 39,12 грн, її треба буде підняти до цього рівня (можна і більше, але це вже не обов'язково).

Коли вносити зміни до штатного розпису? Бажано не в середині грудня, звісно. Тобто кінець листопада — оптимальний період для таких змін. Щоб уже з 1 грудня оплата праці ваших працівників відповідала вимогам закону!

Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи треба його затверджувати наново, ми докладно розповіли в статті «Як часто затверджують штатний розпис?» у «ДК» №48/2019.

Як нараховувати у грудні відпусткові?

Тут зростання мінімумів не вплине жодним чином. Ба більше, нагадуємо, що за сучасними правилами Порядку №100 навіть зростання окладу у місяці, коли надається відпустка, не призведе до обов'язку коригувати розмір відпусткових. Адже Кабмін постановою від 09.12.2020 р. №1213 вніс зміни до Порядку №100 і забрав п. 10 Порядку №100, яким передбачалося коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів.

Але: робити таке коригування нині не обов'язково, проте — можна. Таку думку висловило Мінекономіки в листі від 01.07.2021 р. №4711-06/34454-07, див. «ДК» №35/2021 і коментар «ДК».

Тобто якщо на підприємстві в колективному договорі чи іншому внутрішньому нормативному акті підприємства передбачено норму щодо коригування (збільшення) відпусткових у разі підвищення посадових окладів, то таке підприємство має право й надалі під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпусткових застосовувати коефіцієнт підвищення окладів, і це не буде порушенням трудового законодавства.

Проте, позаяк такого обов'язку норми Порядку №100 більше не встановлюють, порядок зазначеного коригування слід встановити тим самим внутрішнім нормативним документом підприємства.

Докладніше про нарахування відпусткових у 2021 році читайте у статті «Відпусткові-2021: алгоритм розрахунку» в «ДК» №21/2021.

Але при цьому не забувайте, що з 04.09.2021 р. до Порядку №100 (за яким рахується сума відпусткових) були внесені зміни. Зокрема, вони стосуються врахування премій (і місячних також) та інших заохочувальних (але вже кількамісячних) виплат при розрахунку середньої зарплати.

Останні роз'яснення Мінекономіки щодо цих нових правил наведено в листах Міністерства від 10.09.2021 р. №4711-06/45145-07, див. «ДК» №39/2021, коментар «ДК», від 27.10.2021 р. №4711-06/52043-07, див. «ДК» №47/2021, коментар «ДК».

Нагадуємо!

Не забувайте, що до 3 грудня слід устигнути перерахувати відпусткові за окремі періоди! Проте це вже не пов'язано зі зростанням мінімумів, а передбачено Постановою №917.

Працівникам, яким у період з 12.12.2020 р. до набрання чинності Постановою №917 середню заробітну плату було обчислено без урахування нарахованих у цьому періоді (з 12.12.2020 р. до 03.09.2021 р. включно) премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності Постановою №917 треба здійснити перерахунок середньої заробітної плати.

Докладніше про те, кому і як це треба зробити, читайте в «ДК» №39/2021 і №47/2021.

Як оплачувати лікарняні та декретні у грудні?

Про загальні правила 2021 року нарахування та виплати лікарняних та декретних ми докладно розповіли в статті «Лікарняні та декретні-2021» у «ДК» №8/2021.

Тоді само зазначили про зв'язок розміру лікарняних та декретних із розміром місячної мінімальної зарплати.

Правило перше. I лікарняні, і декретні мають максимальний місячний розмір.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї), а також допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).

Нагадаємо, що у 2021 році протягом січня — листопада цей показник становив 90000,00 грн. Але у грудні 2021 року він зростає до: 6500 х 15 = 97500,00 грн!

Отже, максимальний розмір лікарняних і декретних за грудень для працівника (за всіма місцями роботи сукупно) становитиме 97500 грн.

Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних — за основним місцем роботи.

Що ж до сумісників, то з метою виконання цього правила для них (якщо вони бажають отримати ці виплати) встановлено вимогу.

За сумісництвом працівник повинен надати довідку з основного місця роботи про розрахунок середньої зарплати, яка була використана для нарахування лікарняних та декретних (ч. 1 ст. 3 Закону №1105).

А що як декретні були нараховані у листопаді з урахуванням максимального показника 90000 грн? Чи треба їх у грудні донараховувати (за грудень і подальші місяці)? Ні.

Позаяк на практиці це обмеження застосовується таким чином. Згідно з п. 30 Порядку №1266 сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 мінімальних зарплат).

Тобто якщо ви рахували декретні наперед у листопаді, то ви застосовували обмеження щодо виплат за попередні місяці. До наступних місяців застосовувати це обмеження вже буде не потрібно — перерахунку перехідних виплат Порядком №1266 не передбачено.

Правило друге. Декретні мають мінімальний розмір

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Приклад 1 Нарахування декретних на рівні мінімальної зарплати.

Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.12.2021 р. до 12.04.2022 р.

Нарахований дохід за розрахунковий період (грудень 2020 року — листопад 2021 року) становить 100000 грн. Перевищення максимальної величини доходу, з якого сплачувався ЄСВ, відпусток без збереження зарплати, лікарняних у розрахунковому періоді не було. Тому середньоденна сума заробітку становить: 273,97 грн = 100000,00 грн : 365 грн.

Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн.

Сума декретних за фактичними даними — 34520,22 грн (273,97 грн х 126 к. д.),

а з розрахунку на рівні МЗП — 26904,78 грн (213,53 грн х 126 к. д.).

Позаяк сума декретних не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з МЗП, встановленої на час настання страхового випадку, то в такому разі її слід буде нарахувати на рівні фактичного заробітку працівниці (34520,22 грн).

Проте це означає, що у зв'язку зі зростанням мінімальної зарплати у грудні до 6500 грн перераховувати (збільшувати) декретні, нараховані в мінімальному розмірі (6000 грн) у попередніх місяцях, — не потрібно.

Але при цьому зміниться база нарахування ЄСВ, і ось тут донарахування треба буде зробити. Докладніше про це розповімо нижче.

Правило третє. Якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив'язкою до мінімальної зарплати.

Нагадаємо!

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №1105 працівники, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку (тобто місяцем відкриття листка непрацездатності) мають страховий стаж менше ніж 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Це саме правило діє і щодо оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності (п. 5 Порядку №440);

2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Приклад 2 Розрахунок лікарняних працівникові, який відпрацював 3 місяці та перед цим рік не працював.

Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.09.2021 р. Для працівника ТОВ «А» — це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад — 7000 грн. Страховий стаж — понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 16.12.2021 р. до 20.12.2021 р. (5 к. д.) працівник хворів.

Розрахунок лікарняних:

1) середньоденна зарплата за фактичними даними: (7000 грн + 7000 грн + 7000 грн) : (30 к. д. + 31 к. д. + 30 к. д.) = 230,77 грн;

2) з урахуванням загального страхового стажу: 230,77 х 100% = 230,77 грн;

3) середньоденна зарплата на рівні МЗП — 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн;

4) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 213,53 х 5 к. д. = 1067,65 грн.

Приклад 3 Нарахування декретних, якщо страховий стаж працівниці менший за 6 місяців.

Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.12.2021 р. до 12.04.2022 р.

Нарахований дохід за розрахунковий період (за п'ять місяців роботи з 1 липня до 30 листопада) становить 80000 грн. Ані відпусток без збереження зарплати, ані лікарняних не було.

Середньоденна сума заробітку становить: 522,88 грн = 80000 грн : (31 + 31 + 30 + 31 + 30).

Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн.

Середньоденна зарплата на рівні двох МЗП: 6500,00 х 2 : 30,44 к. д. = 427,06 грн.

Середньоденна зарплата, обчислена виходячи з фактичних доходів працівниці, становить 522,88 грн, що перевищує максимально допустимий для її випадку розмір середньої зарплати, виходячи з якого їй може нараховуватися допомога, — це середньоденна зарплата на рівні двох МЗП (427,06 грн).

Тому розмір її допомоги становитиме 53809,56 грн (427,06 грн х 126 к. д.).

А тепер погляньмо, як зростання мінімумів вплине на оподаткування доходів працівників.

Мінімальний страховий внесок

Мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Пункт 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ

ЄСВ

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ з січня до листопада 2021 року становить: 6000 х 22% = 1320 грн, а за грудень буде 1430 грн.

Максимальна база для нарахування ЄСВ з січня до листопада 2021 року становить 90000 грн, у грудні буде 97500 грн.

Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.

Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.

I в разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.

Тож з 1 грудня 2021 року при нарахуванні зарплати основному працівникові, який не має інвалідності, потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче ніж 1430 грн.

Що ж до максимальної суми ЄСВ, яку треба сплатити за працівника у грудні, то вона теж зросте. Адже максимальна база нарахування ЄСВ становитиме вже 97500 грн.

Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 100000 грн, то:

у листопаді на нього ЄСВ треба нарахувати: 90000 х 22% = 19800 грн;

а у грудні вже: 97500 х 22% = 21450 грн.

ПДФО та ВЗ

А ось тут не зміниться нічого. Адже всі основні показники, пов'язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо) прив'язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня. Тож зростання цих мінімумів у грудні на них не впливає. Те саме стосується і податкової соціальної пільги — правила її застосування у грудні не зміняться.

Отже, всі правила і приклади щодо ПДФО та ВЗ, які діяли на початку 2021 року, у грудні залишаються актуальними! Про них ми писали в «ДК» №1-2/2021.

Приклад 4 Працівник виконав місячну норму праці.

Працівникові встановлено оклад 4000 грн. У грудні 2021 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівнику нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату працівникові треба нарахувати за грудень?

По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн та індексацію 100 грн.

А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 6500 - 4000 - 100 = 2400 грн.

Таким чином, усього за грудень такому працівнику буде нараховано 6500 грн.

З цього доходу буде утримано:

— ПДФО: 6500 х 18% = 1170 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);

— ВЗ: 6500 х 1,5% = 97,50 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430 грн.

Приклад 5 Працівник не виконав місячної норми праці (неповний робочий час).

Працівникові встановлено оклад у розмірі 6500 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом у режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати за вересень?

За окладом буде нараховано зарплату: 6500 х 25% = 1625 грн. А доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, бо його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.

I далі суму такого доходу треба оподаткувати:

— ПДФО: 1625 х 18% = 292,50 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);

— ВЗ: 1625 х 1,5% = 24,38 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1625 х 22% = 357,50 грн.

Приклад 6 Працівник пів місяця був у відпустці.

У працівника оклад 4000 грн, і це основне місце роботи. При цьому в грудні він 15 днів був в оплачуваній відпустці (зі встановленої йому норми робочого часу він відпрацював рівно половину). Сума відпусткових становить 2000 грн. Яку зарплату працівникові треба нарахувати за грудень?

По-перше, йому буде нараховано половину окладу: 4000 х 0,5 = 2000 грн.

А далі суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою (пропорційно до виконаної норми робочого часу) і нарахувати доплату: 6500 х 0,5 - 2000 = 1250 грн.

Отже, всього за вересень буде нараховано: 2000 + 1250 + 2000 = 5250 грн.

З цього доходу буде утримано:

— ПДФО: 5250 х 18% = 945 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);

— ВЗ: 5250 х 1,5% = 78,75 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430,00 грн.

Приклад 7 Працівник пів місяця був на лікарняному.

Працівник має оклад 5000 грн, і це основне місце роботи. У грудні він надає листок непрацездатності за листопад, коли хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані працівникові у грудні?

З окладом усе зрозуміло — за грудень буде нараховано 5000 грн. Також йому донарахують доплату до розміру мінімальної зарплати 6500 - 5000 = 1500 грн.

З лікарняними так: їх розраховують виходячи з доходів, які працівник отримував за листопад 2020 р. — жовтень 2021 р.

I хоча такі лікарняні нараховуються у грудні, це дохід листопада. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату листопада додати до таких лікарняних.

Якщо загальна сума доходу буде менша за 6000 грн, — ЄСВ за листопад у грудні однаково доведеться доплатити до мінімального рівня: 6000 х 22% = 1320,00 грн. Якщо ж загальна сума доходу листопаду буде більша або дорівнюватиме 6000 грн, то ЄСВ у грудні за листопад треба буде нарахувати виходячи зі суми цих лікарняних.

Наприклад, якщо зарплата за листопад становила 4000 грн, а сума лікарняних — 2000 грн, то ЄСВ у грудні треба буде нарахувати в розмірі: за листопад: 2000 х 22% = 440,00 грн; за грудень: (5000 + 1500) х 22% = 1430,00 грн.

— ПДФО: (5000 + 2000 +1500) х 18% = 1530,00 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);

— ВЗ: (5000 + 2000 + 1500) х 1,5% = 127,50 грн.

Приклад 8 Працівниця йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Нараховуються декретні, як вони оподатковуються?

ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.

А ось з ЄСВ треба бути уважними й обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний. I це має бути мінімальний страховий внесок, що діє у місяці, за який нараховано дохід!

Отже, нарахування ЄСВ відбувається в тому самому місяці, коли нараховуються декретні (тобто в листопаді за правилами листопада, а в грудні — вже за правилами грудня).

Але позаяк у грудні розмір мінімальної зарплати зріс, то якщо місячна сума декретних, нарахованих за грудень у попередніх місяцях, менша за 6500 грн, за такі місяці слід донарахувати ЄСВ.

Наприклад, якщо сума допомоги за грудень, нарахована у листопаді, була 6000 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (6500 - 6000) х 22% = 110,00 грн.

I це треба зробити у грудні 2021 р.

А в додатку 1 до єдиної «зарплатної» звітності за грудень 2021 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо працівниці із зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяця 2021 року, за який здійснено донарахування — тобто «12.2021».

Нормативна база

  • Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
  • Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
  • Порядок №440 — Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. №440.
  • Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
  • Постанова №917 — Постанова КМУ від 01.09.2021 р. №917 «Деякі питання обчислення середньої заробітної плати».

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру