Розпочинаємо цикл статей щодо діяльності колекторських компаній, вимог до стягнення боргів та захисту прав споживачів при врегулюванні прострочених сум. Наразі поговоримо про те, як має поводитися боржник (споживач) та якими правами він наділений для захисту себе та своїх близьких від незаконних дій колекторів.
Дії боржника під час спілкування з колекторами
Якщо вам телефонують з незнайомого номера і, піднявши слухавку, ви почули слова на кшталт «...за вами значиться борг...», «...ви знаєте, що заборгували кошти в сумі...», «…ви маєте 10 днів для сплати боргу за кредитом...» тощо, то перше ваше запитання має бути: «Ви хто?».
З 14.07.2021 р. — дати набрання чинності Законом №1349 — забороняється залучення до врегулювання простроченої заборгованості юрособи, не включеної до реєстру колекторських компаній. Якщо банк чи мікрокредитна установа продала ваш борг юрособі, яка відсутня в такому реєстрі, то їй загрожує штраф у розмірі від 5000 до 8000 н. м. д. г. (п. 9 ч. 2 ст. 41-1 Закону про фінпослуги).
Мало того, не варто забувати про те, що Закон про споживче кредитування вимагає до укладення договору споживчого кредиту надати попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, а також про право кредитодавця та/або нового кредитора залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію.
Таке попередження обов'язково має включати інформацію про:
— встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки);
— право споживача на звернення до НБУ щодо недотримання зазначених вимог кредитодавцем, та/або новим кредитором, та/або колекторською компанією;
— на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу в процесі врегулювання простроченої заборгованості;
— кримінальну відповідальність, передбачену ст. 182 ККУ за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб.
Навіть якщо ви уклали договір (отримали кредит чи мікропозику) до 14.07.2021 р., як позичальник ви маєте всі наведені вище права, зокрема з'ясувати, чи справді ваш банк чи фінансова (мікрокредитна) установа залучила колекторську компанію та яку саме.
Відповідні умови спілкування з боржниками наведені у ч. 2 ст. 25 Закону про споживче кредитування.
Умови спілкування з боржниками
Під час першої взаємодії зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, у межах врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов'язані повідомити:
1) повне найменування кредитора (у разі якщо взаємодію здійснює новий кредитор або колекторська компанія), своє повне найменування, номер телефону для здійснення зв'язку та адресу (електронну або поштову) для листування;
2) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює взаємодію із особами, які зазначені у договорі та надали згоду на таку взаємодію;
3) правову підставу взаємодії (зокрема, дату і номер договору);
4) розмір простроченої заборгованості, розмір неустойки та інших платежів. Коли йдеться про дзвінок чи смс-повідомлення іншій особі, ніж боржник, це може бути зроблено лише за згоди останнього.
Звісно, у такій ситуації без професійної правової допомоги не обійтись.
Крім того, будь-які дії, які свідчать про недотримання етичної поведінки або спробу стягнення боргу, який давно сплатили, можуть стати підставою для написання скарги до НБУ.
Нагадаємо також про ситуацію, коли мікрокредит оформлявся на сайті мікрофінансової установи. При такому оформленні обов'язково слід зазначити номер телефону родича чи знайомого, який згодом може також опинитися під прицілом колекторів. Тут варто звернути увагу на кримінальну відповідальність за ст. 182 ККУ та в разі отримання колекторами доступу до ваших персональних даних без вашого дозволу звернутися до Нацполіції, а можливо, й до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних https://ombudsman.gov.ua/ua/page/zpd/.
Адже збирати персональні дані та передавати їх без відома особи не мають права ані колектори, ані ті фізособи, які оформляють кредити чи мікропозики. Відповідна заборона за ч. 4 ст. 25 Закону про споживче кредитування поширюється на борги, які виникли до 14.07.2021 р. та після цього. I особливо це стосується інформації, розміщеної в соцмережах, та щодо стану здоров'я, а також фото- і відеоматеріалів із зображенням споживача, його близьких осіб.
Спілкування з родичами та знайомими боржника — тимчасовий порядок
За приписами Закону №1349 кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право звертатися до третіх осіб у порядку та на умовах, передбачених статтею 25 цього Закону, з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, якщо таке право прямо передбачено умовами договору про споживчий кредит, а в разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання, — в індивідуальній частині договору (ч. 2 ст. 12 Закону про споживче кредитування). За п. 5 Перехідних положень Закону №1349 договори, які продовжують діяти після 14.07.2021 р., мають бути переглянуті та приведені у відповідність до вимог цього Закону.
Проте, незважаючи на вищенаведене, колекторська компанія, інша юрособа, яка станом на 14.07.2021 р. вже провадить діяльність зі стягнення простроченої заборгованості, тимчасово все ж таки може здійснювати взаємодію зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами при врегулюванні простроченої заборгованості виключно шляхом:
1) безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі). Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9-ї до 19-ї години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов'язковому попередньому узгодженню;
2) надсилання текстових, голосових та інших повідомлень засобами телекомунікації, у тому числі без залучення працівника юрособи шляхом використання програмного забезпечення або технологій;
3) надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізособи.
Але це може тривати лише до 14.10.2021 р. Надалі така юрособа, яка здійснювала діяльність зі стягнення простроченої заборгованості станом на 14.07.2021 р., має бути включена до Реєстру колекторських компаній. Тож після 14.10.2021 р. спілкування з будь-якою юрособою, не включеною до Реєстру колекторських компаній, щодо стягнення будь-якої заборгованості (що виникла до 14.07.2021 р. чи після цього) є поза законом.
Новий кредитор, колекторська компанія на вимогу споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя або майнового поручителя зобов'язані протягом п'яти робочих днів після першої взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості надати документи, що підтверджують наявність та розмір заборгованості, — детальний розрахунок простроченої заборгованості та решти платежів за кожним платіжним періодом та підставу їх нарахування.
Зверніть увагу!
Щодо інформації про розмір кредиту та його стягнення встановлені особливі умови: забороняється використовувати написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень (ч. 5 ст. 25 Закону про споживче кредитування).
Усі подібні документи боржник, майновий поручитель, спадкоємець можуть отримати лише від державного та приватного виконавця (постанова про відкриття провадження) чи суду (ухвала, рішення, постанова). I про жодні зустрічі особисто чи з іншими представниками колекторів не може бути й мови (якщо попередньо це не було узгоджено телефоном чи письмово).
Надіслати таку інформацію вони можуть особисто, на електронну або поштову адресу такої особи.
Заборона залучення третіх осіб та повідомлення про розмір кредиту
Перше, на чому варто наголосити, — про будь-який продаж вашого кредиту чи мікропозики кредитор (банк чи фінустанова) мають повідомити споживача у спосіб, визначений у договорі, зокрема особисто, письмово на електронну пошту чи поштовою кореспонденцією.
I якщо у первісному договорі споживчого кредиту встановлено заборону на залучення колекторів, вона діє у разі продажу боргу. Ця заборона стосується всіх наступних перепродажів.
Крім цього, у разі звернення до третіх осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, у тому числі до близьких осіб, інформація про розмір простроченої заборгованості повідомляється лише за наявності згоди споживача на передачу інформації про наявність простроченої заборгованості таким особам (п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону про споживче кредитування).
Сума мінімального кредиту автоматично зростає до 6000/6500 грн
Багато хто з потенційних отримувачів кредитів звернули увагу на те, що якщо раніше сума мікрокредиту починалася від 3 — 5 тис. грн у середньому, то наразі ця сума зросла до 8 — 12 тис. грн. I для цього є причина — видавати кредити у розмірі мінімальної зарплати стало нецікаво.
Річ у тім, що положення про врегулювання простроченої заборгованості не поширюється на споживчі кредити за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору (ч. 4 ст. 3 Закону про споживче кредитування).
Відповідно, мікрофінансові установи вже не зацікавлені надавати кредити у розмірі до 6000 грн включно, а з 01.12.2021 р. — до 6500 грн включно.
Хоча такі суми можна отримати безпроблемно на умовах миттєвих кредитів з використанням мобільних застосунків.
При цьому цікавою є ситуація із розстроченнями — відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону про споживче кредитування, положення цього Закону (зокрема, ст. 25) щодо врегулювання простроченої заборгованості поширюються й на договори, що:
— містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця;
— не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами коштами.
Отже, у разі придбання товарів у Iнтернеті або в гіпер- чи супермаркетах з оплатою із розстроченням без нарахування процентів такі договориє можливими лише з однією умовою — якщо вони укладаються на суму більше від одного розміру мінімальної заробітної плати на день оформлення такого розстрочення.
До 6 тис. грн — без розстрочення?
На нашу думку, вимоги п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону про споживче кредитування призведуть до того, що банки (особливо ті, які мають відповідну функцію у мобільному застосунку) в договорах із продавцями товарів відмовляться оформляти такі розстрочення на суми менші ніж 6 — 6,5 тис. грн. Причому в цьому будуть зацікавлені як банки, так і самі продавці товарів: адже покупці, які добре знайомі з таким фінансовим інструментом, уже обиратимуть товар чи товари на суму, яка перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Кому скаржитися та в якому порядку?
Нагляд за додержанням кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією встановлених законодавством вимог щодо захисту прав споживачів фінпослуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), здійснює Нацбанк (ст. 26 — 28 Закону про споживче кредитування).
Тому в разі порушення наведених вище вимог при спілкуванні з боржником чи його близькими, знайомими слід надіслати до НБУ письмове звернення (не скаргу!) про недотримання вимог щодо етичної поведінки та додати до нього всю відому інформацію щодо порушень поведінки колекторською компанією чи її працівниками.
Чи несе відповідальність за надання персональних даних сам позичальник?
Важливо розуміти: у разі якщо позичальник надає інформацію про третіх осіб (родичів чи знайомих), номер мобільного, П. I. Б. та іншу персональну інформацію, то обов'язок щодо отримання від них згоди на обробку їхніх персональних даних до передачі таких персональних даних кредитодавцю чи колекторській компанії покладається на споживача.
Але Закон прямо вказує (ч. 6 ст. 25 Закону про споживче кредитування) на те, що після першого ж спілкування з колекторами така особа (родич чи знайомий) може заборонити спілкування зі собою та збір будь-яких даних про себе.
Закон не каже, в якій формі має бути надана така заборона. На нашу думку, найкраще все ж таки надіслати на адресу поштовим відправленням із повідомленням про вручення. А краще — з описом вкладеного.
А вже Нацбанк, зі свого боку, може:
1) здійснити перевірку дотримання колекторською компанією вимог щодо етичної поведінки;
2) надати кредитодавцю та новому кредитору рекомендації щодо необхідності посилення контролю за дотриманням колекторською компанією вимог щодо етичної поведінки;
3) надати рекомендації колекторській компанії щодо необхідності посилення контролю за дотриманням їхніми працівниками вимог щодо етичної поведінки;
4) здійснити перевірку дотримання колекторською компанією вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості та обмежень щодо обробки персональних даних споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя або майнового поручителя, третіх осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію;
5) застосувати до кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії штрафні санкції, передбачені ст. 41-1 Закону про фінпослуги:
— покласти на колекторську компанію обов'язок відсторонити від роботи будь-кого з керівників та/або працівників такої компанії;
— виключити колекторську компанію з відповідного реєстру. Зазначимо, що таке виключення потягне за собою розірвання в односторонньому порядку договору про стягнення простроченої заборгованості з боку банку чи фінансової установи.
Нормативна база
- Закон №1349 — Закон України від 19.03.2021 р. №1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості».
- Закон №1734 — Закон України від 15.11.2016 р. №1734-VIII «Про споживче кредитування».
- Закон про фінпослуги — Закон України від 12.07.2001 р. №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»