ФОП планує розпочати діяльність з приймання у населення склотари як вторинної сировини. Але що для цього потрібно? Чи треба отримувати ліцензію? Iз цими запитаннями він звернувся до податківців. Прокоментуймо, що відповіли податківці в IПК від 19.08.2021 р. №3090/IПК/99-00-04-03-03-06 (див. «ДК» №38/2021).
ФОП у зверненні до податківців просив надати роз'яснення з десяти питань, що стосуються діяльності з приймання у населення склотари. Проте лише шість із них перебувають у компетенції податківців. На інші чотири запитання податківці не відповіли, порадивши звернутися до Міндовкілля. А саме:
— чи вважається склопляшка вторинною сировиною?
— чи потрібно отримувати дозволи, ліцензії для заняття діяльністю з приймання склотари?
— які вимоги до приміщення та/або території для приймання склотари?
— чи можна приймати сировину від населення з областей та регіонів?
Тож за відсутності офіційних відповідей спробуємо дати свої у тому обсязі, який потрібен для розуміння правил приймання склотари від населення.
Склотара — це вторинна сировина
Скло (у тому числі скляна тара, яка вже була використана за призначенням) належить до відходів, якщо воно відповідає визначенню відходів у ст. 1 Закону про відходи.
Згідно з класифікатором ДК 005-96, склотара має код класифікації відходів 7710.3.1.02 «Тара скляна використана та бій скла (за винятком відходів тари, що утворилися під час перевезень, та тари аптечної)».
Але є і відходи як вторинна сировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні є відповідні технології та виробничо-технологічні та/або економічні передумови (ст. 1 Закону про відходи). Загальновідомо, що повторне використання склотари та переробка скла в Україні відбуваються вже багато років, тож склотара належить до відходів, які можуть бути використані як вторинна сировина.
Підтверджує це і профільне міністерство — Міндовкілля, зазначаючи, що правила сортування вторинної сировини поширюються, у тому числі, на скляні пляшки та банки від напоїв, косметики та ліків, а також на бите скло.
Які документи оформлювати під час приймання склотари?
У коментованій IПК податківці не дали чіткої відповіді на запитання про те, які ж саме документи слід оформлювати під час приймання склотари у населення з одночасною виплатою коштів за прийняту склотару.
Але в інших консультаціях вони звертають увагу, що виплата фізособі коштів за вторинну сировину — це розрахункова операція у розумінні Закону про РРО. Така точка зору не нова, і податківці підтримують її вже не один рік. Хоча ми з нею не згодні.
Дивимося визначення розрахункової операції у ст. 2 Закону про РРО.
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця. Як бачимо, про сплату коштів за вторсировину у цьому визначенні немає ані слова.
Також у ст. 2 Закону про РРО визначено поняття «розрахунковий документ» — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом про РРО, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну.
Чому ж тоді податківці стверджують, що ця операція саме розрахункова? А тому що така операція згадується у Переліку №1336, створеному на виконання ст. 10 Закону про РРО.
Для таких операцій з приймання вторсировини застосовувати РРО не обов'язково. Можна обмежитися тільки розрахунковими квитанціями на підставі п. 19 Переліку №1336. Це означає, що здійснювати розрахунки без РРО, але із застосуванням РК та КОРО суб'єкти господарювання можуть незалежно від обсягу розрахункових операцій з приймання склотари.
Чому така операція потрапила до Переліку №1336 — це питання до НБУ. Але на підставі цього податківці роблять ще глибший висновок — що ФОП на загальній системі з першої ж операції з приймання вторсировини повинен або застосовувати РРО, або використовувати РК та КОРО.
Тим часом ФОП-«єдинник» до кінця 2021 року може проводити розрахункові операції без РРО за умови річного доходу 1320 тис. грн (див. п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). А отже, на нашу думку, і без РК та КОРО. Проте в 2022 році правила для платників ЄП 2-ї — 4-ї груп будуть аналогічними до правил, установлених для ФОПів-«загальників».
Чи включаються до витрат ФОПа-«загальника» кошти, сплачені ним за склотару?
Податківці у коментованій IПК зазначають, що діяльність з приймання склотари у населення ФОП може вести як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування. Звісно, при цьому потрібно дотримуватися загальних вимог ПКУ щодо обліку та оподаткування такої діяльності.
Об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для ФОПа на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОПа (п. 177.2 ПКУ). У разі ведення діяльності з приймання склотари доходом ФОПа є виручка від продажу склотари переробникам та іншим покупцям зібраної сировини, а витратами можуть бути кошти, сплачені населенню за прийняту в нього склотару — як вартість купованих товарів, адже склотара для такого ФОПа і є товаром, який придбавається для подальшого перепродажу. Тому такі витрати відповідають вимогам пп. 177.4.1 ПКУ.
Дохід підприємця-«загальника»
Оскільки виручкою фізичної особи — підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формах, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.
Тобто, до того як ФОП не отримав гроші на свій рахунок або в касу, доходу в нього немає. Якщо підприємець ще не реалізував товар чи не надав послуги, а вже отримав гроші, тобто отримав аванс, то такі суми включаються до складу доходів. Для приватних підприємців — платників податку на додану вартість до складу доходів не відноситься сума податку на додану вартість, що входить до ціни проданих товарів.
Роз'яснення ДФС від 13.11.2015 р.
Податківці у коментованій IПК зазначають, що витрати мають бути підтверджені документально. Але, як ми наголошували вище, щодо того, якими саме документами це слід підтверджувати, вони нічого не сказали.
На нашу думку, такими документами мають бути чеки РРО або розрахункові квитанції, про які ми говорили вище. Проте у роз'ясненні від 13.11.2015 р. податківці кажуть, що обов'язково має бути ще й акт приймання вторсировини, а первинні документи мусять мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву суб'єкта господарювання, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що уможливлюють ідентифікацію особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абзацу першого п. 177.10 ПКУ фізособи-підприємці на загальній системі зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару. Ось для цього без акта приймання не обійтися.
Які документи вимагати у фізособи, яка здає склотару?
ПКУ вимагає лише подання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника (РНОКПП) або паспортних даних від тих фізосіб, які відмовилися від отримання РНОКПП (пп. 70.12.1 ПКУ).
Мало того, податківці у роз'ясненні у 2015 році говорили, що «приймання вторинної сировини від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання». Але подання такого документа не передбачено податковим законодавством, як ми згадали вище.
Проте тут є один нюанс: документи, пов'язані з виплатою доходів, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ПКУ). Але про які документи в цьому випадку йдеться?
Вище ми говорили про розрахункові документи: чек РРО або розрахункова квитанція, які мають затверджені форми. Якщо говорити про зазначення РНОКПП або паспортних даних отримувачів, — таких реквізитів ці форми не мають. Ми вже раніше писали про це в статті «Вторсировина і додаток 4ДФ» у «ДК» №14/2021.
На нашу думку, можна обрати один із варіантів:
— або додати відповідний необов'язковий реквізит до касового чека форми ФКЧ-2 або РК (це потребує зміни програмного забезпечення РРО);
— або зазначати ці дані вручну в розрахунковій квитанції;
— або (і це, на нашу думку, є найправильнішим рішенням) зазначати таку інформацію при складанні акта приймання вторсировини!
Зверніть увагу!
Чи можна додавати необов'язкові реквізити до форм ФКЧ-2 або РК, які не передбачені для цих форм? Відповідно до п. 3 Положення №13, встановлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. За відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматиметься як розрахунковий. На нашу думку, додавання до форми ФКЧ-2 або розрахункових квитанцій необов'язкового реквізиту (РНОКПП або паспортних даних отримувачів коштів) не робить такий чек або РК недійсними — за умови наявності всіх обов'язкових реквізитів.
ФОПи-«загальники» складатимуть такі акти додатково до розрахункових документів, а для ФОПів-«єдинників», які не застосовують РРО чи РК, такий акт буде єдиним документом, у якому можна зазначити ідентифікаційні дані отримувачів коштів.
Що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
Відповідно до пп. 165.1.25 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД) та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Позаяк склотара належить до вторинної сировини, доходи фізосіб від її здавання не оподатковуються ПДФО. А отже, не оподатковуються військовим збором.
ЄСВ на суму такого доходу теж не нараховується (адже таких сум немає у ст. 7 Закону про ЄСВ).
Яку звітність подавати?
Згідно з п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку — фізособі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Таким чином, ФОП незалежно від системи його оподаткування є податковим агентом фізосіб, які отримують доходи за здавання вторсировини. Тому він повинен подавати до ДПС додаток 4ДФ до Податкового розрахунку.
Позаяк дохід від здавання склотари не оподатковується ані ПДФО, ані військовим збором, то у додатку 4ДФ заповнюють лише графи 3а та 3 у сумі виплаченого доходу, а графи 4а, 4 5а, 5 не заповнюють. Ознака доходу — 149.
Чи сплачувати екоподаток?
Згідно з п. 240.1 ПКУ платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
— викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
— скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
— розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
— утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
— тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання (пп. 242.1.3 ПКУ).
Отже, суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ПКУ).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про відходи — Закон України від 05.03.1998 р. №187/98-ВР «Про відходи».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Класифікатор ДК 005-96 — Державний класифікатор відходів ДК 005-96, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту від 29.02.1996 р. №89.
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Положення №13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»