Відповідно до вимог ст. 39 ПКУ платники податку на прибуток, які в 2020 році здійснювали контрольовані операції, повинні подати Звіт про контрольовані операції до ДПС до першого жовтня 2021 року. Отже, останній день подання такого Звіту — це 30 вересня. Нагадаємо про основні моменти, на які потрібно звернути увагу при поданні цього Звіту.
Отже, 30 вересня 2021 року — це граничний день, до якого (включно) слід подати до ДПС Звіт про контрольовані операції за 2020 звітний рік та (за потреби) Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній — на цьому наполягають податківці.
Наразі за постановою КМУ від 11.08.2021 р. №855 карантин триває до 01.10.2021 р. Нагадуємо, що під час карантину ще триває мораторій на штрафи, який поширюється і на штрафи щодо звітності з ТЦУ.
Але якщо з 1 жовтня 2021 року карантин не буде продовжено, штрафні санкції почнуть застосовуватися.
Адже, незважаючи на те що до платників податків, які допустили порушення щодо подання звітів про контрольовані операції, у період дії карантину штрафні санкції, передбачені нормами ПКУ, не застосовуються, обов'язок щодо звітування про контрольовані операції під час карантину не скасовано. I штрафні санкції мають значні розміри, про що ми розповімо наприкінці статті.
Які платники подають Звіт про КО
Звіт про КО подають платники податку на прибуток, які у звітному 2020 році здійснювали контрольовані операції.
Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі дві умови:
— річний дохід платника податків від усіх видів діяльності в 2020 році, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150000000 грн, за мінусом непрямих податків. Для визначення такого доходу слід підсумувати такі показники звіту про фінрезультати:
чистий дохід від реалізації продукції;
інші операційні доходи;
прибуток від участі в капіталі;
інші фінансові доходи;
інші доходи.
— обсяг господарських операцій платника податків за 2020 рік із кожним контрагентом, який підпадає під критерії ст. 39 ПКУ, перевищує 10000000 грн, за мінусом непрямих податків.
При цьому контрагенти платника податків також повинні підпадати під один із таких критеріїв:
контрагент-нерезидент має бути пов'язаною особою з платником податків;
зовнішньоекономічна господарська операція платника податків щодо реалізації/або купівлі товарів (послуг) виконувалася за участю комісіонера-нерезидента;
контрагент-нерезидент зареєстрований у державі, яка перебуває у переліку держав, що відповідають критеріям, установленим у ст. 39 ПКУ, або контрагент-нерезидент виступає резидентом цих держав;
контрагент-нерезидент зареєстрований в організаційно-правовій формі, що входить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податку на прибуток, у тому числі податку з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і не виступають податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік — пп. 39.2.1.7 ПКУ.
Щоб визначити обсяг контрольованих операцій, слід врахувати загальний обсяг усіх видів операцій, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Орієнтовний перелік таких операцій наведено у пп. 39.2.1.4 ПКУ, зокрема:
— операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
— операції з придбання (продажу) послуг;
— операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також із будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
— фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
— операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Зверніть увагу!
Зазначений у пп. 39.2.1.4 ПКУ перелік контрольованих операцій не є вичерпним — брати до уваги треба будь-які операції, які у бухгалтерському обліку спричиняють виникнення доходів або витрат. Наприклад, виплата дивідендів у грошовому еквіваленті, які нараховуються/сплачуються платниками-резидентами на користь нерезидентів у 2020 році, не є контрольованою операцією. Але фінансові інвестиції в дочірні компанії, які обліковують у бухгалтерському обліку резидента України шляхом збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій товариства за методом участі в капіталі, впливають на податок на прибуток і тому можуть бути контрольованими операціями — див. IПК від 16.08.2021 р. №3012/IПК/99-00-21-02-02-06.
Загалом, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток платника податку — див. IПК від 10.06.2021 р. №2338/IПК/99-00-21-02-02-06.
Які особливості звітування з ТЦУ за 2020 рік через Закон №466?
Законом №466 внесено зміни до ПКУ, зокрема до пп. 39.4.2 ПКУ, яким установлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, наступного за звітним, Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Така пряма і буквальна норма вже призвела до того, що навіть податківці консультують: подавати Повідомлення мають ті, хто подає Звіт про КО!
Правильно це чи ні? Адже можна бути учасником міжнародної групи компаній, але контрольованих операцій не здійснювати (зокрема, за рахунок меншого обсягу господарських операцій, ніж установлено п. 39.2 ПКУ). I навпаки, багато хто з тих, хто подає Звіт про КО, не є учасниками міжнародної групи компаній.
Проте маємо пряму норму ПКУ, тож доведеться виконати її.
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подається до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Iнформація, яку має містити Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми пункту 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.
Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом зі Звітом про КО вперше подають Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Наразі діє форма Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджена Наказом №839. Заповненню цієї форми присвячено свіжу УПК №479 (див. «ДК» №36/2021), яку ми коментували в «ДК» №36/2021.
Зокрема, Мінфін у цій УПК №479 зазначав: якщо резидент вирішує, що він не є учасником МГК (у значенні пп. 14.1.113-3 ПКУ), Повідомлення про участь у МГК однаково подає. Але цей резидент проставляє код UNC102 у графі 6 Повідомлення. А далі графи 7.6 — 11 і розділи I та II Повідомлення не заповнює. А в графі 12 можна (але Мінфін цього не вимагає!) навести пояснення, чому проставлено код, який свідчить, що резидент не вважає себе учасником МГК.
I це ще не все. Відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ ДПС має право надіслати запит із вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платникові податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути надіслано не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а в разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік — не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї самої міжнародної групи компаній, ДПС надсилає запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків на свій вибір (пп. 39.4.7 ПКУ).
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.
Наприклад, якщо фінансовий рік закінчується 31 грудня 2021 року, то запит майстер-файла за 2021 рік ДПС може надіслати у період з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року. Майстер-файл за 2020 звітний рік ДПС ще не має права запитувати.
Зверніть увагу!
Хоча, звісно, у разі виникнення запитань щодо вже поданої звітності про контрольовані операції ДПС має право надсилати запити вже, в тому числі під час карантину. Цьому питанню було присвячено іншу свіжу УПК №478 (див. «ДК» №36/2021), яку ми коментували в «ДК» №36/2021. Мінфін стверджує: норми п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на строки надання відповідей на запити ДПС з подання документації з ТЦУ. Причина: позаяк такі строки встановлені не ст. 73 і 78 ПКУ, а ст. 39 ПКУ, які в цьому пункті не згадуються!
Таким чином, навіть під час карантину відповідати на запити з ТЦУ треба вчасно. Одна втіха: під час карантину штрафи за неподання або несвоєчасне подання документації з ТЦУ за таким запитом не застосовуються (п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Тому платник податків, який помилився у розрахунку строку, коли він мав відповісти на запит, поки карантин триває, ще має час виправити це порушення без фінансового штрафу.
Що нового у формі Звіту про КО?
Мінфін Наказом №841 виклав у новій редакції Звіт про контрольовані операції та Порядок складання Звіту.
Їх привели у відповідність до Закону №466, який вніс зміни до ПКУ щодо:
— визначення терміна «пов'язані особи» (для потреб трансфертного ціноутворення), яким, зокрема, збільшено поріг пов'язаності з 20% до 25% та запроваджено нову категорію пов'язаних осіб — «утворення без статусу юридичної особи»;
— особливостей застосування методів трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій із сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;
— зазначення платниками податків використаних джерел інформації з метою забезпечення виконання вимог щодо обґрунтування в документації з трансфертного ціноутворення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
— використання під час здійснення перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» тих самих джерел інформації, що їх використовував платник податків.
Відповідно низку змін внесено і до форми Звіту про КО.
Звіт про КО за 2020 рік подається за новою формою!
Нова форма Звіту з ТЦУ набрала чинності з 19 березня 2021 року. Відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності мають застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Тобто за нормами ПКУ вперше за оновленою формою звітувати з ТЦУ треба було б за 2021 рік до 1 жовтня 2022 року.
Проте податківці так не вважають і в листі від 10.06.2021 р. №13408/7/99-00-21-02-03-07 наголошують, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюють і подають за оновленою формою та в порядку, що затверджені Наказом №841.
1. У формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новою графою 4 «Цифровий код країни», де зазначається цифровий код країни реєстрації нерезидента — сторони контрольованої операції.
2. У новій редакції таблицю додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» доповнено стовпцем «Джерело(а) інформації, використане(ні) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»», який складається з графи 26 «Код(и) типу джерела» та графи 27 «Назва(и) джерела (джерел) інформації».
3. Iнформація про пов'язаність осіб доповнена кодом пов'язаності «523», де зазначається ознака пов'язаності відповідно до пп. «в» пп 14.1.159 ПКУ на момент здійснення контрольованої операції.
А як же карантинний мораторій на штрафи?
Так, у 2021 році до останнього місяця дії карантину діє мораторій на штрафи згідно з п. 52-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ. Наразі карантин встановлено до 1 жовтня 2021 року з високою ймовірністю його продовження. Проте цей мораторій не звільняє платників від подання звітності з ТЦУ і відповідей на запити з надання документації. Тому якщо до закінчення карантину не виправити ці порушення, то після закінчення карантину будуть накладені зазначені вище штрафні санкції.
Штрафні санкції за порушення щодо ТЦУ в 2021 році
Неподання платником податків Звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або Повідомлення про участь у МГК відповідно до вимог статті 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) згідно з пунктами 120.3 — 120.7 ПКУ.
З 1 січня 2021 року штрафні санкції, передбачені пунктами 120.3 — 120.7 ПКУ, розраховуються відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2021 році він становить 2270 гривень.
Так, за неподання Звіту про контрольовані операції передбачено накладання штрафу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (в 2021 році — 681000 грн).
За невчасно поданий Звіт про контрольовані операції — один прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту. Але сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів (681000 грн).
За невчасне декларування контрольованих операцій штраф буде такий самий, як і за невчасне подання Звіту про контрольовані операції: один прожитковий мінімум, установлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен прострочений день, але не вище ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму (681000 грн).
Невключення до поданого Звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1% від суми цих операцій.
Але сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, за весь обсяг незадекларованих контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
Штраф за неподання документації з трансфертного ціноутворення становитиме 3% від обсягу контрольованих операцій, за якими платник податків повинен був підготувати таку документацію.
Але сума штрафу не повинна перевищувати 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році — 454000 грн) за весь обсяг контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
За невчасно подану документацію — два розміри прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Такий штраф виплачується за всі прострочені дні, але не вище 200 розмірів прожиткового мінімуму.
За неподання Повідомлення про участь у МГК або надання недостовірної інформації передбачено штраф — 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (113500 грн).
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання Звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або Повідомлення про участь у МГК.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
- Наказ №839 — Наказ Мінфіну від 31.12.2020 р. №839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній».
- Наказ №841 — Наказ Мінфіну від 31.12.2020 р. №841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».
- УПК №478 — Узагальнююча податкова консультація щодо тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення, затверджена наказом Мінфіну від 20.08.2021 р. №478.
- УПК №479 — Узагальнююча податкова консультація щодо заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджена наказом Мінфіну від 20.08.2021 р. №479.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»