Мінінфраструктури затвердило зміни до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Що тепер вважається робочим часом водія? Яка різниця між часом відпочинку та перервою? Як обліковується робочий час та час, коли водій не працював?
Мінінфраструктури Наказом №337 затвердило зміни до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення №340). Розглянемо докладніше ці зміни, ознайомимося з новими правилами та нагадаємо старі.
Що включається до робочого часу водія?
Робочий час водія — це час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Робоча зміна — це період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини.
Як і для всіх працівників, нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.
Так само і на водіїв поширюється норма ст. 52 КЗпП щодо п'ятиденного і шестиденного робочого тижня та тривалості щоденної роботи:
— якщо у водія п'ятиденка, — тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності,
— якщо шестиденка, — тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи водіїв скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Водіям, які працюють у нічний час, тривалість роботи скорочується на одну годину. Нічним часом вважається період доби з 22:00 до 06:00.
Що включається до робочого часу водія, покажемо у зручній таблиці.
Таблиця
Робочий час водія
|
№
з/п |
Включається до робочого часу водія
|
Примітки
|
|
1
|
Змінний період керування | 1. Це сумарна тривалість періодів керування за робочий день (зміну). 2. Він не повинен перевищувати 10 годин не частіше ніж двічі на тиждень та 9 годин в інші дні. 3. Його може бути збільшено понад норми в разі виникнення непередбачуваних обставин (технічна несправність ТЗ, зупинення руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, відсутність місць стоянки) (фактично не планово). Водій має зазначити на роздруку тахографа характер і причину виникнення непередбачуваних обставин не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки. 4. Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Але в разі застосування підсумованого обліку робочого часу ситуація інша (див. нижче) |
|
2
|
Підготовчо-заключний період | Час для виконання робіт перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення |
|
3
|
Час простоїв не з вини водія | Він містить, у тому числі, й час, коли водій не зобов'язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв'язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу |
|
4
|
Час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів) | |
|
5
|
Час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення | |
|
6
|
Час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі) | |
|
7
|
Час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов'язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм | |
|
8
|
Половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем | Час присутності на робочому місці водія, коли він не керує ТЗ, при направленні у рейс двох водіїв зараховується йому в розмірі не менше 50 відсотків робочого часу. Конкретна тривалість часу присутності на робочому місці водія, коли він не керує ТЗ при направленні в рейс двох водіїв, що зараховується в робочий час, встановлюється перевізником |
Підсумований облік робочого часу водіїв
Допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, якщо за умовами роботи не може бути додержано встановленої щоденної або щотижневої тривалості робочого часу.
У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) без урахування часу перерви не може перевищувати 10 годин.
Перерви в роботі водія: коли та скільки?
Змінна перерва — це сумарна тривалість перерв за робочий день (зміну), період, протягом якого водій не керує автомобілем та не виконує іншої роботи і який використовується для відпочинку.
Перерва для відпочинку та харчування не включається до робочого часу водія. Водії використовують час перерви на власний розсуд.
Водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше ніж 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку після керування протягом 4 годин 30 хвилин. Також ця перерва може бути замінена перервою тривалістю не менше ніж 15 хвилин із наступною перервою тривалістю не менше ніж 30 хвилин.
Тривалість періоду керування в такому разі не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів.
Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 10 годин, але не частіше ніж двічі на тиждень та 9 годин в інші дні.
Для водіїв, яким установлено підсумований облік робочого часу, треба складати відповідно до додатка 1 до Положення №340 графік змінності водіїв колісних транспортних засобів (п. 2.4 Положення №340). Графік складається на весь обліковий період, і ним визначається тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів. При цьому забезпечується наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня!
Графік змінності на обліковий період має бути доведено до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.
Надурочні роботи
Буває, що водій перевищує норму встановленого йому робочого часу, тобто працює надурочно. Залучення водіїв до надурочних робіт здійснюється відповідно до ст. 62 — 64 КЗпП.
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного водія 4-х годин протягом двох днів поспіль або 120 годин на рік. Водночас, як зазначається у п. 3.3 Положення №340, змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшено понад установлені п. 3.1 та 3.2 цього Положення норми у разі виникнення непередбачених обставин (технічна несправність ТЗ, зупинка руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо).
Водіям легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Кількість годин перепрацьованого часу за такої роботи визначається у колективному договорі.
Відпочинок водія: тривалість щоденно та щотижнево
Відпочинок — це безперервний період часу, що його водій може використовувати на власний розсуд.
Щоденний відпочинок — це період, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом протягом доби.
Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше ніж 11 послідовних годин.
Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують двоє водіїв, кожен із них повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше ніж 9 послідовних годин.
За підсумованого обліку робочого часу тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшено до 9 послідовних годин протягом будь-якого 24-годинного періоду, але не частіше ніж тричі на тиждень, рахуючи від початку робочої зміни. При цьому робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норми робочого часу, встановленої законодавством.
Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і надаються водієві у вигляді додаткових, вільних від роботи протягом облікового періоду годин у порядку, передбаченому графіком змінності.
Щотижневий відпочинок — це період, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом протягом тижня.
Тривалість щотижневого відпочинку водія має бути не менше ніж 45 послідовних годин.
Допускається за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) робота водіїв у святкові та неробочі дні, якщо зупинення роботи неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства), а також у зв'язку зі здійсненням робіт, пов'язаних із необхідністю обслуговування населення і виконання ремонтних та вантажно-розвантажувальних робіт.
Якщо говорити про водіїв вантажних автомобілів, то їх щоденний (міжзмінний) відпочинок не може здійснюватися у кабіні вантажного автомобіля, крім випадків, коли у вантажному автомобілі є спальне місце для відпочинку водія. Водій вантажного автомобіля протягом щоденного (міжзмінного) відпочинку повинен мати належні умови для відпочинку (ліжко чи спальне місце для відпочинку в кабіні вантажного автомобіля, користування туалетом, можливість харчування гарячими стравами).
Облік робочого часу
Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі Табеля обліку використання робочого часу.
Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2 до Положення №340), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Тобто у відомості відображають заплановані дані та фактичні, які можуть відрізнятися.
Водій, який керує ТЗ, не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3 Положення №340) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів та/або вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4 до Положення №340). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Зверніть увагу!
Дуже цікавий і неоднозначний момент: що означає «може заповнювати бланк підтвердження діяльності»? Тобто він не обов'язковий і перевізник може цей бланк не заповнювати? Відповідь на це запитання може дати лише міністерство.
У разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, встановленої законодавством для водіїв ТЗ, на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів. Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).
Робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щодня.
Водії автобусів: час відпочинку, керування та облік
Для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, за їхньою згодою може встановлюватися робочий день із розподілом зміни на дві частини за умови, що тривалість цих частин не перевищує 4-х годин з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки. При цьому тривалість перерви між частинами зміни повинна бути не менше ніж дві години без урахування часу для відпочинку і харчування. Час перерви між двома частинами зміни в робочий час не включається.
На автобусні маршрути понад 500 км скеровуються два водії, причому період керування кожного повинен становити половину загального періоду керування.
Щоденний (міжзмінний) відпочинок водія автобуса не може здійснюватися водієм у салоні автобуса, крім випадків, коли автобусом керують два водії і в автобусі є місце для відпочинку водія. Водій автобуса протягом щоденного (міжзмінного) відпочинку повинен мати належні умови для відпочинку (ліжко або місце для відпочинку в салоні автобуса в разі, коли автобусом керують два водії, користування туалетом, можливість харчування гарячими стравами).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Наказ №337 — Наказ Мінінфраструктури від 24.06.2021 р. №337 «Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340».
- Положення №340 — Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. №340.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»