Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 22.04.2021 р. №1677/IПК/99-00-07-05-01-06
Щодо питань застосування реєстраторів розрахункових операцій
Суттєво. Розрахунки за послуги із застосуванням ПТКС фінансових установ потребують застосування РРО — але власником таких ТКС, а не самим надавачем послуг.
! СГ сфери послуг
Державна податкова служба України розглянула лист ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Згідно з запитом товариство планує надавати послуги доступу до платформи мобільних операторів для розсилки повідомлень через телекомунікаційні мережі.
Чи може товариство не застосовувати РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через сервіси переказу коштів EasyPay, 2click і їх термінали самообслуговування?
Чи може товариство не застосовувати РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через сервіс LiqPay?
Чи може товариство не застосовувати РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через сервіс переказу коштів WayForPay?
Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пункти 1 та 2 статті 3 Закону №265 визначають, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Iнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Форму та зміст розрахункового документа/електронного розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. №13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за №220/28350.
Відповідно до абзацу другого п. 2 ст. 9 Закону №265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС), за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або програмними РРО), забороняється.
Згідно з роз'ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу (далі — ЕПЗ), не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, якщо дистанційна послуга оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок суб'єкта господарювання будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг, на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через онлайн-систему банківських платежів.
Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020 р. №57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції, здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону №265.
Водночас відповідно до п. 14 ст. 9 Закону №265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Якщо розрахунок за надані товариством послуги доступу до платформи мобільних операторів через Iнтернет для розсилки повідомлень буде здійснюватися виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, то РРО застосовувати не потрібно.
При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.
У разі коли розрахункові операції за послуги проводяться через сервіси небанківських фінансових установ без використання рахунку, відкритого в установі банку, товариству слід застосовувати РРО.
Розрахунки із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС) фінансових установ потребують застосування РРО, і обов'язок його застосування покладається на власника таких терміналів самообслуговування. Таким чином, обов'язок застосовувати РРО у надавача послуг, який отримує оплату за них через розрахунковий рахунок від фінансових установ, не виникає.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консульта-ції.