До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 23.04.2021 р. №1698/IПК/99-00-07-05-01-06
Податківці — про РРО, POS-термінали та ПТКС
Нещодавно податківці надали дві IПК щодо застосування РРО — про роботу POS-термінала з РРО та особливості приймання платежів через ПТКС. Зокрема, вони вважають, що POS-термінал повинен працювати у зв'язці з РРО, а платежі, отримані через ПТКС, не потрібно реєструвати через РРО.
Якщо є РРО, то POS-термінал має бути з ним інтегрований
Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи без ПДВ) та здійснює діяльність у сфері послуг.
Його цікавить, чи можуть різні суб'єкти господарювання використовувати спільно один платіжний термінал, який запрограмований так, що кошти надходитимуть окремо на рахунки кожного суб'єкта господарювання, відкриті в банківській установі?
I ще: чи обов'язково під'єднувати платіжний термінал до РРО та/або ПРРО, чи його можна використовувати (розміщувати) окремо один від одного? Адже очевидно, якщо під'єднати термінал до РРО/ПРРО. то один РРО/ПРРО на декількох торговців уже не працюватиме.
На ці запитання податківці відповіли в IПК від 23.04.2021 р. №1698/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №20/2021).
Хоча насправді на перше запитання вони не відповіли, а запропонували звернутися до Нацбанку, адже це питання належить до його компетенції, а не до компетенції податківців.
POS-термінал не виконує функцій РРО та використовується додатково, а не замість РРО. Якщо ФОП звільнений від використання РРО, але бажає встановити POS-термінал, то законодавство не забороняє використовувати POS-термінал окремо без РРО. Тоді POS-термінал лише замінює готівкові розрахунки на безготівкові за допомогою банківських карток, що зручно покупцям.
Чи можуть два різні СГ використовувати один POS-термінал? Чіткої відповіді в законодавстві немає, як і прямої заборони. Отже, що не заборонено, те дозволено. До того ж банки вже пропонують такі схеми роботи, коли один POS-термінал використовується різними торговцями, а програмне забезпечення налаштоване так, щоб розрізняти грошові надходження кожного і відповідно зараховувати їх на рахунки таких торговців.
За логікою, під'єднувати POS-термінал до РРО одного з торговців не потрібно. Законодавство не забороняє спочатку провести розрахунок через POS-термінал, тобто зняти кошти з картки покупця та роздрукувати чек з термінала, а вже потім провести суму платежу через РРО та роздрукувати фіскальний чек. Але податківці мають іншу думку.
Вони посилаються на постанову Кабміну від 29.09.2010 р. №878, якою визначено, що СГ, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують РРО, повинні перейти на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). I кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості РРО, а в разі наявності одного РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.
З цього податківці роблять дивний висновок, що в такому разі POS-термінал має бути інтегрований з РРО. Але ж Постанова №878 цього не вимагає! Вона вимагає лише застосування POS-терміналів тими СГ, хто зобов'язаний застосовувати РРО, а про інтегрування цих пристроїв — ані слова. Не вимагає цього і Закон про РРО.
Отже, погодитися з думкою податківців ми не можемо і вважаємо, що декілька підприємців можуть спільно використовувати один POS-термінал і потім реєструвати свої надходження через власні РРО. Звісно, тоді не вдасться інтегрувати такий POS-термінал із жодним РРО. Чи буде така практика зручною, — вирішувати самим СГ. Також слід пам'ятати, що в цьому разі думка податківців буде не на боці СГ.
При отриманні платежів через ПТКС фінустанов РРО застосовує власник ПТКС
У другій IПК від 22.04.2021 р. №1677/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №20/2021) податківці відповідали на запитання, чи можна не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки в таких випадках:
— при оплаті користувачами наданих послуг через сервіси переказу коштів EasyPay, 2click і їх термінали самообслуговування;
— при оплаті користувачами наданих послуг через сервіс LiqPay;
— при оплаті користувачами наданих послуг через сервіс переказу коштів WayForPay.
Податківці навели норму з абзацу другого п. 2 ст. 9 Закону про РРО, яка говорить, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються під час виконання банківських операцій, окрім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів (тобто за винятком банкоматів).
З цього випливає висновок: якщо ПТКС належить банку, то він виконує банківські операції, а отже, фіскалізувати його не потрібно, тобто банки не зобов'язані фіскалізувати свої ПТКС.
Відповідно, якщо клієнти здійснюють платежі за послуги через банківські ПТКС, то ані банк, ані отримувач коштів не зобов'язані реєструвати такі оплати через РРО/ПРРО.
Далі, якщо ПТКС належить комерційним агентам банків та небанківським фінансовим установам, його потрібно фіскалізувати, але цей обов'язок покладається на власника ПТКС, а отримувачі платежів через такі ПТКС вже не зобов'язані реєструвати отримані платежі через РРО/ПРРО.
Сервіси LiqPay та WayForPay здійснюють переказ коштів з використанням платіжних карток (електронних платіжних засобів). Автори IПК звертають увагу: якщо дистанційна послуга оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок суб'єкта господарювання надходитимуть від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. Такі платежі відповідають визначенню розрахункових операцій у ст. 2 Закону про РРО.
Але з 10 грудня 2020 року набрала чинності норма п. 14 ст. 9 Закону про РРО, яка звільняє від застосування РРО під час здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Тож, якщо розрахунок із клієнтами за надані послуги здійснюватиметься виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО застосовувати не потрібно.
Однак прямо у своїй відповіді податківці не пишуть, на які сервіси переказу коштів поширюється це звільнення. Аналогічно і в попередній IПК ГУ ДПС у м. Києві від 30.04.2021 р. №1805/IПК/26-15-07-07-01-14 (див. «ДК» №20/2021) прямої відповіді щодо конкретних платіжних систем не було і зазначалося, що з питанням про віднесення способу отримання оплати за товари (послуги) як здійсненого з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів платникові податків необхідно звертатися до НБУ.
Зокрема, раніше НБУ у листі від 15.01.2021 р. №57-0010/3184 роз'яснював, що до переліку «сервісів переказу коштів» можна віднести LiqPay, Portmone, iPay, WayForPay та інші, які надають можливість споживачам оплатити товари (послуги), зокрема дистанційно.
Проте з огляду на те що НБУ не має права роз'яснювати порядку застосування РРО (про що прямо й пише, бо застосування РРО належить до сфери податківців), а відповіді самих податківців не містять інформації про конкретні сервіси, закривати це питання ще зарано.
Остаточну крапку тут зможуть поставити лише відповідні зміни до Закону про РРО, в яких враховуються сучасні методи приймання оплати від покупців.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»