Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 06.04.2021 р. №1388/IПК/99-00-04-03-03-09
Щодо визначення поняття «населення» та правомірність надання послуг фізичним особам — нерезидентам на другій групі платників єдиного податку
Суттєво. Надавати послуги нерезидентам, у т. ч. фізособам, можна тільки на 3-й групі платників єдиного податку.
! Фізособам — майбутнім «єдинникам»
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що планує зареєструватися фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку та надавати консультаційні послуги фізичним особам, які не є резидентами України.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення поняття «населення» та правомірність надання послуг фізичним особам — нерезидентам на другій групі платників єдиного податку.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Поняття «населення» у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не є специфічним, а використовується у загальному значенні.
При цьому «населення» — це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Враховуючи викладене, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку має право перебувати на другій групі платників єдиного податку за умови надання послуг населенню України та виконання інших вимог, визначених пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.
Разом з тим слід зазначити, що згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі — Закон №959) зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво» (ст. 5 Закону №959).
Отже, якщо фізична особа — нерезидент не знаходиться в юрисдикції України, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку має право надавати консультаційні послуги такому нерезиденту у межах зовнішньоекономічної діяльності та за умови переходу такого суб'єкта господарювання на сплату єдиного податку, встановленого для третьої групи платників єдиного податку, або на сплату інших податків і зборів.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.