ТОВ на ЄП (5%) надає платні медичні послуги. Чи можна працювати без РРО, якщо клієнти сплачують через касу банку на рахунок ТОВ? Якщо банк не працює, чи можуть клієнти сплачувати за надані послуги через термінали самообслуговування? Чи можна в такому разі не встановлювати РРО з 1 січня 2021 року?
Відразу зауважимо, що зміни з 1 січня 2021 року, що їх вносить Закон №10171, стосуються платників єдиного податку — фізичних осіб, а не юридичних. Для юросіб працюють загальні норми Закону про РРО2. Тобто, щоб уникнути застосування РРО у своїй діяльності, потрібно виконати вимоги ст. 9 Закону про РРО. Якщо не брати до уваги спецнорми щодо реалізації продукції власного виробництва, продажу проїзних документів тощо, то для більшості СГ, щоб не застосовувати РРО, слід повністю унеможливити розрахункові операції.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Тобто розрахункові операції включають у себе приймання від покупця готівки, видачу готівки у разі повернення товару/послуги, а також приймання карток (це може бути звичайний еквайринг, якщо покупець розраховується на місці за допомогою POS-терміналу, або ж інтернет-еквайринг, коли здійснюється оплата карткою на сайті за допомогою застосунку, як-от Liqpay, Ipay, Platon тощо), і, відповідно, повернення коштів на картку в разі відмови від послуги (повернення товару) з оформленням відповідних банківських документів.
Усі перелічені операції є розрахунковими та потребують реєстрації через РРО.
Які варіанти уникнути розрахункових операцій?
Будь-які безготівкові надходження від покупців без застосування платіжних карток не потребують застосування РРО.
По-перше, безготівковий переказ з рахунку покупця на рахунок продавця, як правило, робиться за допомогою платіжного доручення, яке створюється у системі «клієнт-банк» та підписується покупцем — власником рахунку, а потім виконується банком (п. 1.30 ст. 1 та ст. 8 Закону про платіжні системи3). Зазвичай покупець може зробити це дистанційно в системі «клієнт-банк», і платіжні картки покупця при цьому не застосовуються.
1 Закон України від 01.12.2020 р. №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
2 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3 Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
По-друге, також не потребують реєстрації через РРО платежі покупців за реквізитами продавця через касу будь-якого банка, адже вони теж ініціюються без застосування платіжних карток — за допомогою заяви платника на переказ готівки.
По-третє, за аналогічним принципом здійснюються і платежі через ПТКС, що належать банкам: покупець вносить до ПТКС готівку, а ПТКС зараховує її на рахунок продавця та видає покупцю розрахунковий документ. Нагадаємо, що відповідно до абз. 2 п. 1.32-2 Закону про платіжні системи програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) — пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
У всіх перелічених випадках кожен платіж від кожного клієнта надходить окремо (тобто ніхто їх не збирає за день в одну суму, як це робить банк-еквайр при еквайрингу), а ідентифікують платіж (від кого, за що цей платіж та згідно з яким рахунком) за інформацією, яку платник наводить у призначенні платежу (за що та за яким рахунком було сплачено). Ці операції є готівковими для платника та безготівковими для отримувача коштів.
Отже, якщо продавець товарів/послуг, зокрема ТОВ на ЄП, що надає медичні послуги, використовуватиме один із зазначених вище способів (чи всі разом) у відносинах зі своїми клієнтами-замовниками, то він може не застосовувати РРО, адже зазначені операції є безготівковими для нього та не є розрахунковими в розумінні Закону про РРО.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»