Мін'юст затвердив Iнструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка встановлює порядок застосування адмінштрафів щодо адвокатів, нотаріусів та ФОПів, які надають юридичні послуги.
Хто та щодо кого складатиме протоколи?
Складання протоколу про виявлене порушення у сфері фінмоніторингу — це перший крок до штрафу.
Хто складатиме протоколи?
Протоколи про адмінправопорушення складатимуть уповноважені на те посадові особи Міністерства юстиції України, територіальних органів Мін'юсту (далі — уповноважена посадова особа).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. 218 — 221 цього Кодексу, право складати протоколи про правопорушення мають уповноважені на те посадові особи суб'єктів державного фінансового моніторингу, які виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб'єктами первинного фінансового моніторингу (ч. 1 ст. 166-9, ст. 188-34).
Щодо кого складатимуть протоколи?
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону про фінмоніторинг державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються щодо:
— адвокатських бюро, адвокатських об'єднань та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
— нотаріусів;
— суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги;
— осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.
Який порядок складення протоколів Мін'юстом та розгляду справ судами?
Уповноважені особи Мін'юсту складають протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 166-9 та ст. 188-34 КУпАП. Вимоги до протоколу наведені у п. 8 Iнструкції №4248/5.
Наступний крок — справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом Мін'юсту / територіального органу Мін'юсту протягом 3-х робочих днів з дати складення протоколу про адмінправопорушення доправляється до місцевого (районного, районного у місті, міського чи міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, адмінштрафи щодо посадових осіб АБ/АО, нотаріусів, адвокатів та ФОПів, які надають юридичні послуги, застосовує суд.
За які порушення та кого притягатимуть до адмінвідповідальності?
Уповноважені посадові особи Мін'юсту складатимуть протоколи про адміністративні правопорушення за порушення вимог ч. 1 ст. 166-9 та ст. 188-34 КУпАП.
Тобто йдеться про посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу і випадки порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших визначених законом осіб до політично значущих осіб, членів їхніх сімей, осіб, пов'язаних із політично значущими особами.
Визначення політично значущих осіб можна знайти у п. 20, 37, 47 ч. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг.
Щодо належної перевірки, то тут ідеться про заходи, що включають:
— ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
— встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);
— забезпечення актуальності отриманих та наявних документів, даних та інформації про клієнта тощо.
До речі, про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою внаслідок належної перевірки клієнта, суб'єкт первинного фінмоніторингу зобов'язаний повідомити не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності (пп. «г» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг).
Наскільки таке неповідомлення можна визнати порушенням — питання відкрите.
По-перше, оновлений ЄДР не містить багато інформації щодо кінцевих бенефіціарів за відсутності такої вимоги до 2018 року.
По-друге, таку розбіжність можна виправити за 24 години шляхом подання до державного реєстратора реєстраційної заяви форми 6 щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара — і який тоді сенс повідомляти?
По-третє, на сьогодні, скажімо, для ТОВ так і не з'явився ані проєкт, ані наказ Мінфіну щодо форми структури власності. Тож наразі немає й обов'язку подання до ЄДР інформації щодо бенефіціарів.
Iнші порушення, які передбачають штраф:
— неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством;
— порушення вимог щодо створення (ведення) та зберігання документів (у тому числі електронних), записів, даних, інформації;
Увага!
Суб'єкти первинного фінмоніторингу, у т. ч. адвокати, адвокатські бюро та адвокатські об'єднання, не зобов'язані (ч. 2 ст. 10 Закону про фінмоніторинг) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінмоніторингу, та зберігати інформацію щодо таких порогових фінансових операцій, що підлягають фінмоніторингу.
— порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення фінансової операції);
Підстави для відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин:
якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
подання клієнтом чи його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу;
виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
— порушення порядку зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції), а також порядку замороження або розмороження активів, пов'язаних із тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;
— невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Щодо громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, самозайнятих осіб, ліквідаторів штрафи передбачено лише за невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Нюанси, які треба врахувати
Загалом не варто забувати про кілька важливих моментів:
1. У статті 10 Закону про фінмоніторинг чітко визначено критерії, за якими вимагається виконання обов'язків суб'єктів первинного фінмоніторингу від адвокатських об'єднань та бюро, самозайнятих адвокатів, ФОПів, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
— купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
— купівлі-продажу суб'єктів господарювання та корпоративних прав;
— управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
— відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
— залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
— створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
Але названі вище суб'єкти первинного фінмоніторингу не зобов'язані (ч. 2 ст. 10 Закону про фінмоніторинг):
— виявляти порогові фінансові операції (перелік наведено у ст. 20 Закону про фінмоніторинг), а також повідомляти про них;
— забезпечувати реєстрацію фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу;
— зберігати інформацію щодо таких порогових фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу;
— дотримуватися строків повідомлення про порогові фіноперації (пп. «а» і «б» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг).
2. Нотаріуси, незалежні адвокати, їхні АБ/АО, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов'язків щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта (ч. 3 ст. 10 Закону про фінмоніторинг).
3. На сьогодні немає Положення про здійснення фінмоніторингу нотаріусами, незалежними адвокатами, їх АБ/АО, особами, які надають юридичні послуги. Остання редакція відповідного Положення затверджена ще наказом Мін'юсту від 18.06.2015 р. №999/5 та досі не зазнала змін.
До проєкту такого нормативного акта від Мін'юсту Національна асоціація адвокатів України мала багато істотних зауважень.
4. На вебсайті Мін'юсту розміщено зразки анкет, які можна використовувати при здійсненні ідентифікації та верифікації клієнта (сторона — ЮО, ФОП, ФО — резиденти та нерезиденти). Відповідно до п. 26 Положення №999/5 анкета є внутрішнім документом суб'єкта первинного фінмоніторингу та формується за результатами здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта до, під час та в процесі його обслуговування. Анкета, як і саме Положення №999/5, не зазнала змін у зв'язку з набранням чинності 28.04.2020 р. Законом про фінмоніторинг.
Нормативна база
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Iнструкція №4248/5 — Iнструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Мін'юсту від 09.12.2020 р. №4248/5.
- Положення №999/5 — Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затверджене наказом Мін'юсту від 18.06.2015 р. №999/5.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»