ДПСУ в IПК від 27.11.2020 р. №4873/IПК/99-00-05-05-02-06 (див. «ДК» №51-52/2020) надала роз'яснення щодо оподаткування операцій з продажу релігійною організацією належних їй земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку.
На початку нагадаємо, що відповідно до ст. 18 Закону від 23.04.91 р. №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації мають право володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке належить їм на праві власності.
Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за власні кошти, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом. До такого майна належать, зокрема, будівлі.
Тобто ситуація, коли певній релігійній організації належить певна нерухомість, є цілком реальною і відповідає чинному українському законодавству. А там, де є право власності, там є і право позбутися майна, зокрема продати його іншій особі, — і тут теж не буде порушення закону.
Позаяк йдеться про організацію та дохід від продажу майна, то зрозуміло, що з такого доходу юрособа (якщо вона перебуває на загальній системі оподаткування) сплатить податок на прибуток.
Проте, по-перше, податок на прибуток сплачують не з доходу, а з прибутку. Тобто об'єктом оподаткування є не виручка, а фінансовий результат до оподаткування (доходи за мінусом витрат, і не за однією операцією, а за сукупністю операцій за певний звітний період).
По-друге, більшість релігійних організацій мають неприбутковий статус. Неприбуткові організації — це такий собі підвид платників податку на прибуток, які насправді цього податку не сплачують (до порушення певних вимог і позбавлення неприбуткового статусу).
Для потреб оподаткування податком на прибуток неприбуткова організація повинна відповідати вимогам, зазначеним у пп. 133.4.1 ПКУ.
Зокрема, згідно з пп. 133.4.2 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовують виключно на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
А ще доходи неприбуткових релігійних організацій використовують на здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
З огляду на це у коментованій індивідуальній податковій консультації Державна податкова служба України дійшла висновку, що у разі отримання релігійною організацією, що має неприбутковий статус, доходів у межах своєї статутної діяльності від продажу власного нерухомого майна та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, без розподілу таких доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних із ними осіб, така організація не позбавляється статусу неприбуткової та не сплачує податку на прибуток за цією операцією.
У разі недотримання релігійною організацією вимог, визначених абз. 2 пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 ПКУ, така організація втрачає неприбутковий статус (підлягає вилученню з Реєстру неприбуткових організацій) із визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідно до пп. 133.4.3 та 133.4.4 Податкового кодексу України.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»